Дипломная работа: Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності
Частина пунктів АГМ-1 являє собою постійно діючі пункти GPS спостережень та астрономо-геодезичні обсерваторії, на яких виконується комплекс супутникових астрономо-геодезичних, гравіметричних та геофізичних спостережень, що забезпечують безперервне відтворення загальної геодезичної системи координат.
Решта пунктів АГМ-1 — це фундаментально закріплені на місцевості пункти, положення яких періодично визначається в рамках довгострокової програми функціонування ДГМ.
Система координат, яка задається пунктами АГМ-1, узгоджується з фундаментальними астрономічними (небесними) системами координат і надійно зв'язана з аналогічними системами різних держав у рамках узгодження наукових проектів міжнародного співробітництва.
Кожний пункт АГМ-1 повинен бути зв'язаний GPS-вимірюваннями не менше, як з трьома суміжними пунктами мережі.
Пункти АГМ-1 повинні бути вставлені в мережу високоточного нівелювання, що дозволяє визначити перевищення нормальних висот між суміжними пунктами АГМ-1 з середньоквадратичними помилками не більше 0,05 метра.
На кожному пункті АГМ-1 виконуються і періодично повторюються визначення відхилень вискових ліній з середньоквадратичною помилкою 0,"5.
Кількість пунктів АГМ-1 та їх розташування визначається програмою побудови ДГМ.
3.3.3. Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу
Геодезична мережа 2 класу будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з рівномірно розміщених геодезичних пунктів існуючої геодезичної мережі 1 та 2 класів, побудованих згідно з вимогами "Основних положень 1954-1961 pp." і нових пунктів, що визначаються відповідно до вимог цих "Основних положень".
Геодезична мережа 2 класу є вихідною геодезичною основою для побудови геодезичної мережі згущення 3 класу та геодезичних мереж спеціального призначення з використанням методів супутникової геодезії та традиційних геодезичних методів.
Нові пункти геодезичної мережі 2 класу розміщуються на відстані 8-12 км один від одного, а на території міських населених пунктів, великих промислових об'єктів — 5-8 км, їх положення визначається, як правило, відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами (тріангуляції, трилатерації, полігонометрії), які забезпечують точність визначення взаємного положення пунктів з середньоквадратичними помилками величиною 0,03-0,05 метра при середній довжині сторін 10 кілометрів.
За вихідні пункти для визначення координат пунктів геодезичної мережі 2 класу приймаються пункти
АГМ-1. Група нових пунктів геодезичної мережі 2 класу, що визначаються, повинна мати зв'язок не менше, ніж з трьома пунктами ATM-1.
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу наведено в таблиці 2.2
Висоти марок верхніх пунктів геодезичної мережі 2 класу повинні визначатися геометричним нівелюванням, яке забезпечує точність взаємного положення пунктів за висотою з середньоквадратичною помилкою не більшою 0,05 метра. В гірській і важко доступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням, яке виконується методами супутникової геодезії, У цьому випадку СКП визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,20 метра.
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу
Таблиця 3
| Параметри мережі | Метод побудови | |||
| GPS | тріангуляція | Полігонометрія | трилатерація | |
| Периметр полігона, км | 150-180 | |||
| Найбільша довжина ходу, км | 60 | |||
| Довжина сторони, (віддаль між | ||||
| пунктами в GPS), км | ||||
| Найбільша | 20 | 20 | 12 | 12 |
| Найменша | 5 | 7 | 5 | 5 |
| Кількість сторін у ході не більше | 6 | |||
| Сер. квадр. помилка взаємного положення пунктів, м | 0,03-0,05 | 0,03-0,05 | 0,03-0,05 | 0,03-0,05 |
| Сер. квадр. помилка вимірювання | 1" | 1" | ||
| кутів не більше, кутові сек. | 1 | |||
| Найбільша нев'язка трикутника | 4" | |||
| Кутова нев'язка ходу, сек. | 2" | |||
| Відносна помилка вимірювання | ||||
| вихідної сторони (базису) не більше, | 1:300000 | 1:300000 | ||
| Сер. квадр. помилка вимірювання сторони не більше, м | 0,03 | 0,03 | ||
3.3.4. Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу
Геодезична мережа 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає геодезичні мережі 3 та 4 класів, які побудовані згідно з вимогами "Основних положень 1954-1961 pp.", та нові мережі 3 класу, що визначаються згідно з вимогами цих "Основних положень".
Нові пункти геодезичної мережі 3 класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньоквадратична помилка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більшою 0,05 метра.
Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі 3 класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної мережі 2 класу.
У геодезичній мережі 3 класу за можливістю повинна забезпечуватись видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладається два орієнтирних пункти згідно з вимогами цих "Основних положень".
Полігонометрія — один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів.
Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:
проектування полігонометричних мереж;
рекогностування полігонометричних ходів;
виготовлення і закладання центрів;
вимірювання кутів;
вимірювання сторін;
прив'язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;