Дипломная работа: Психологічні умови розвитку уваги у молодших школярів

Висхідна ретикулярна формація доводить імпульси до кори головного мозку і лежить в основі біологічно зумовлених форм активації (пов'язаної з обміном речовин, елементарними потягами організму). Низхідна - відіграє суттєву роль у забезпеченні вибіркового активізуючого впливу на ті види діяльності, які формуються за участю кори головного мозку. Групи нейронів, що знаходяться у гіпокампі, реагують на будь-які зміни подразників різних сенсорних систем і навіть на ритм їх дії. З огляду на це вчені, зокрема канадський нейрофізіолог Г. Джаспер, пропонують називати ці клітини "нейронами новизни" або "клітинами уваги", які модифікують стан активності кори та регулюють її готовність до дії [65, 369-370].

У людини провідну роль у регуляції активного стану відіграють лобні ділянки мозку. Так, англійський фізіолог Г. Уолтер показав, що кожний стан активного очікування викликає у цих ділянках особливі повільні електричні коливання, які він назвав "хвилями очікування".

Як показали спостереження нейрофізіологів, подразнення ділянок мозкової кори викликають ряд змін в електричній діяльності ядер стовбура та стимулюють орієнтувальний рефлекс. Таке загальне пожвавлення на вибіркові реакції, спрямовані на ознайомлення із зазначеними вище змінами, І. Павлов визначив як "орієнтувальні рефлекси", або "рефлекси що таке?". Ці рефлекси особливі, бо їм притаманні такі властивості, як "звикання" і "пробудження" та реагування на дію умовного подразника. У людини таким сигналом може бути слово, яке викликає явища готовності та очікування дії сигналу. Зважаючи на ці особливості орієнтувального рефлексу, можна сказати, що він пов'язаний не тільки із загальною, генералізованою активацією організму, а й із диференційованим, вибірковим характером дії [11].

У комплекс реакцій орієнтувального рефлексу входять прояви його в ефекторній, моторній частині. Доказом цього є поява електричних явищ у м'язах тієї руки, якою суб'єкт має реагувати і знає про це. Усе те ще раз підтверджує думку про вибірковий характер орієнтувального рефлексу та про наявність у комплексі орієнтувальних реакцій установки.

Учені припускають, що мимовільна увага пов'язана з загальними, генералізованими формами неспецифічної активації мозку. Людина має можливість зробити стан активації більш стійким, перетворити його на основу стійкої та напруженої уваги. Є підстави стверджувати, що довільна увага пов'язана не тільки з підвищенням загального рівня активації мозку, а й з вибірковістю активації неспецифічних систем мозку.

Велике значення для організації уваги має вироблення динамічних стереотипів. Коли суб'єкт, виконуючи будь-яке завдання, не допускає неуважності, у нього відносно легко формується оптимальний осередок збудження. Натомість динамічний стереотип неуваги важко змінити.

Таким чином, проведений аналіз наукової літератури дає змогу узагальнити різні підходи науковців щодо пояснення фізіологічних основ уваги (див. табл.1.3) [60, 47]

Таблиця 1.3. Фізіологічні основи уваги

Науковці	Основні положення їх концепцій
Нейрофізіологи	загальна активація діяльності мозку, що виявляється у зміні його електричної активності; здійснюється ретикулярною формацією; зафіксовується на електроенцефалограмі.
І. Сєченов	увага має рефлекторний характер
І. Павлов	наявність в корі головного мозку стійкого осередку оптимального збудження , що негативно індукує її суміжні ділянки. Закон індукції нервових процесів : процеси збудження, що виникають в одних ділянках мозку, спричинюють процеси гальмування в інших ділянках.
О. Ухтомський	домінанта - панівний, стійкий осередок оптимального збудження; підпорядковує собі побічні імпульси, що надходять в інші осередки, спричинюючи підсилення збудження в домінанті.
Г. Джаспер Г. Уолтер	лімбічна система та лобні долі мозку містять "нейрони уваги" та клітини очікування,які модифікують стан активності кори та регулюють її готовність до дій. У лобних ділянкаху стані активного очікування виникають особливі повільні електричні коливання - “ хвилі очікування ".

Отже, увага є одним з феноменів орієнтовно-дослідницької діяльності особистості. Це психічна дія, спрямована на зміст образу, думки чи іншого явища. Увага відіграє важливу роль у житті людини, оскільки завдяки їй здійснюється регуляція діяльності, поведінки та інтелектуальної активності.

1.2 Класифікація, види та форми вияву уваги

У сучасній психології увагу класифікують за різними критеріями [60]. На основі аналізу психологічної літератури узагальнено відобразимо існуючі класифікації видів уваги у вигляді таблиці (див. табл.1.4) [60, 48]

Таблиця 1.4. Види уваги та їх характеристика

Вид уваги	Характеристика видів уваги
за рівнем вольових зусиль	мимовільна	виникає в ході взаємодії людини із навколишнім середовищем поза її свідомим наміром і без будь-яких вольових зусиль з її боку. ЇЇ викликають раптовість дії подразника, його новизна, сила, зміна інтенсивності і розміщення в просторі, контраст зі тлом.
	довільна	свідомо викликається, спрямовується і регулюється особистістю; пов’язана із постановкою мети діяльності і вольовим зусиллям.
	післядовільна	виникає з довільної уваги при появі у людини інтересу до виконуваної діяльності; має ознаки як мимовільної - не вимагає спеціальних вольових зусиль для підтримання, так і довільної - залишається цілеспрямованою і свідомо контрольованою.
за особливостями об’єктів	зовнішня (сенсорна: слухова, зорова; рухова)	об’єктами зосередження є предмети та явища зовнішнього світу та рухи власного тіла. Виявляється у спрямуванні органів чуття на об’єкт сприймання і спостереження чи в зосередженні на діючих органах тіла - руках, ногах та їх напруженні через своєрідні рухи очей, голови, вираз обличчя, мімічні та пантомімічні вирази і рухи.
	внутрішня (інтелектуальна, мислительна, мнемічна)	об’єктом зосередження є внутрішня, психічна діяльність (уявлення пам’яті, думки, переживання). Спрямовується на аналіз діяльності психічних процесів (сприймання, пам’яті, уяви, мислення), переживань; яскраво виявляється у розв’язуванні завдань подумки, у пригадуванні, міркуванні.
за формою організації	колективна	зосередження уваги певної групи індивідів на одному об’єкті (н-д, учні уважно слухають пояснення вчителя).
	групова	зосередження уваги малої групи в умовах роботи у колективі (н-д, увага під час роботи у фокус-групах).
	індивідуальна	зосередження уваги суб’єкта на своєму завданні.
за своєчасністю до діяльності	передувага (пресенсорна, премоторна)	стан підвищеної готовності свідомості до виконання завдання, до включення в роботу. Може виникати мимовільно та під впливом інструкції, н-д, слова-сигналу “увага! ”
	випереджу- вальна	передбачає цілеспрямований пошук та відбір інформативних ознак, результатів діяльності, планів здійснення мети, оптимальних методів її досягнення.
	запізніла	ця увага пасивна, виникає повільно, часто - примусово.

Як бачимо, у якості основних критеріїв виокремлення видів уваги науковці розглядають наявність або відсутність свідомої мети, вольового зусилля, інтересу до діяльності, особливості об’єктів, що привертають увагу, форму її організації та своєчасність щодо діяльності. Розглянемо прицільніше окремі із вказаних видів уваги.

Отже, за характером цільового спрямування та за рівнем вольових зусиль вирізняють мимовільну, довільну й післядовільну увагу (див. табл.1.5).

Таблиця 1.5. Класифікація уваги за характером цільового спрямування та рівнем вольових зусиль

Вид уваги	Умови виникнення	Основні характеристики	Механізми
мимовільна	Дія сильного, кон-трастного або значущого подразника, який викликає ем? « 1 2 3 4 » К-во Просмотров: 274 Бесплатно скачать Дипломная работа: Психологічні умови розвитку уваги у молодших школярів >>> Скачать <<< Меню Поиск