Дипломная работа: Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ САМОКОНТРОЛЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Завдання, зміст та методика констатуючого експерименту

При визначені завдань констатуючого експерименту ми виходили з того, що контрольна дія, як і все інше, може реалізуватися в різних формах (матеріальній, перцептивній, зовнішньо-мовленнєвій) і являється основою орієнтуючого, текучого, заключного виду самоконтроля. Рівень сформованості дії контроля в значній мірі залежить від предпосилок самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку. Вивчення особливостей самоконтроля розумово відсталих дітей має важливе значення для визначення основного напрямку корекційної роботи по підготовці дошкільників з олігофренією в ступені дебільності до навчання в школі, а також для організації занять, що передбачають на ряду з формуванням вмінь та навичок пізнавальної, ігрової, продуктивної та інших видів діяльності, розвиток власно перевірочної діяльності в умовах спеціального дошкільного закладу.

Метою дослідження явилося виявлення особливостей здійснення контрольних дій розумово відсталими дошкільниками різних вікових груп.

В досліджені були поставлені наступні завдання:

1.Визначення рівня сформованості самоконтроля у розумово відсталих дошкільників.

2.Виявлення особливостей виконання контрольних дій розумово відсталими дошкільниками при наявності опори на зразок, представлений в матеріальній і матеріалізованій формі.

Для реалізації поставлених завдань були проведені три експериментальні серії. Вони суттєво відрізняються тим, що в першій дітям пропонують завдання, виконати яке можливо лише при наявності розумової форми самоконтроля, в другій та третій-виконання двох завдань при наявності опори на матеріальний і матеріалізований зразок, коли в своєму контролі дитина опирається на еталон. Пропонуючи досліджуваним завдання в послідовності від складного до простого, ми керувалися слідуючими думками. Як зазначалося раніше, дія контроля в своєму розвитку проходить через три стадії, найбільш важкою і узагальненою із яких являється стадія внутрішнього контроля, коли дитина на думці здійснює операцію порівняння, знаходить різницю між еталоном і результатом, виявльє причини невідповідності, а потім здійснює корекцію результатів. В стислій і узагальненій формі такий контроль здійснювати неможливо непомітно для оточуючих, так як дитина одразу реагує на помилку, знає орієнтири для перевірки, самостійно здійснює корегуючі дії. Пропонуючи розумово відсталим дошкільникам експериментальні завдання в даній послідовності, ми пропонуємо виявити проявлення у них самоконтроля на всіх стадіях його розвитку і освоєння в якості окремих дій.

Як відомо, суть самоконтроля заключається не тільки в текучій, а й в попередній та ігровій перевірці дитиною своєї діяльності. З метою якісного її протікання необхідно відтворювати попередні контрольні дії, які орієнтують дитину на попередження помилок, а також звершуючі контрольні дії, направлені як на пошук відмінностей з еталоном, так і на їх корекцію. Тому нами виділені наступні види самоконтроля: попереджуючий, текучий і заключний, маючі свої специфічні особливості і загальну ціль застосування: установлення факту відповідності завдання еталону.

Особливістю попереджуючого самоконтроля є попередження можливих помилок перед початком виконання завдання; текучого – швидке реагування на розбіжність будь якої дії, направленої на досягнення результату; заключного – визначення розбіжності результату і еталону на основі аналізу причин помилкової дії, реалізація програми виправлення помилок.

Змістовно-операційна характеристика самоконтроля відображена нами в табл. 2.1.1. На її основі були виділені загальні критерії визначення рівня самоконтроля:

-вміння цілеспрямовано спланувати власні перевірочні дії;

-вміння спостерігати за ходом і результатом своєї роботи;

-оволодіння прийомами співвідношення з ціллю знаходження ррозбіжностей хода і результату своєї роботи із зразком;

-вміння шляхом співвідношення із зразком оцінити правильність виконання своєї роботи;

-враховуючи оцінку власного результату чи ходу роботи, виправити помилки, вміти дати словесний звіт про хід своєї діяльності.

Змістовно-операційна характеристика самконтроля Таблиця 2.1.1.

Види самоконтроля	Форма здійснення контрольних дій
	Матеріальна	Перцептивна	Зовнішньо-мовленнєва	Розумова
Попереджуючий	Дитина підгодовує матеріал до роботи, систематизує його, розмічує простір для майбутньої діяльності.	Дитина підготовлюється до роботи на основі зорового співвідношення матеріалу для виконання завдання і порівняння з еталоном	Дитина спочатку обговорює з дорослим можливі неточності та помилки, планує в голос як виконавчі так і перевірочні дії	Дитина наперед продумує хід виконання завдання, виконує аналіз умов виконання і перевірки завдання
Текучий	У випадку фіксації помилки дію зупиняє; виконує порівняння шляхом накладання, прикладання; виправлення помилки	Опирається на опізнавальні признаки невідповідності результата еталону;наочно слідкує за процесом виконання завдання; фіксує помилки чи точності виконання завдання; виконує операції зорового порівняння	Задає дорослому чи самому собі уточнюючі питання відносні існуючими розбіжностями з еталоном, коментує виконані дії	Виконує аналіз якості виконання операцій, встановлює причинно-наслідкові зв’язки помилкових дій
Заключний	Виконує дію порівняння результату із зразком; виконує коригуючі дії	Помічає помилки визначає місце їх знаходження на підґрунті признаків розбіжності результату з еталоном	Проявляє в мовленні подальшу зацікавленість в корегуючих діях, уточнює з дорослим подальшу програму виправлення помилок	Виконує аналіз існуючих помилок і неточностей на основі операції порівняння з еталоном, зазначає подальшу програму корекції

У відповідності із критеріями самоконтроля нами були розроблені настуюпі рівні сформованості самоконтроля: нульовий, перший, другий, третій.

З врахуванням вище зазначених еталонних рівнів самоконтроля ми виділили наступні специфічні критерії наявності самоконтроля у розумово відсталих дошкільників:

1) вміння заміняти і виправляти помилки;

2) вміння прослідкувати за ходом власних дій;

3) наявність чи відсутність помилок в результаті виконання завдання.

Розроблена методика констатуючого експерименту мала завдання, метою яких було встановлення фактів фіксації і виправлення розумово відсталими дошкільниками своїх помилок. Завдання, що пропонувалися дітям враховували вікові особливості і виконувались індивідуально.

Перед тим, як приступити до виконання роботи, з кожною дитиною проводилась бесіда, направлена на вияснення розуміння нею суті експериментальних завдань. Дії, мовлення і поведінки дитини під час проведення дослідження фіксувалися в протоколах.

В констатуючому експерименті приймали участь 60 дошкільників чотирьох-семилітнього віку з діагнозом „олігофренія в ступені дебільності”, які навчаються в спеціальних дошкільних закладах. При відборі дітей до дослідження враховували сформованість в них розмовного мовлення, навичок спілкування з дорослими, направленість на виконання пропонованих завдань, можливість виконувати певні виконавчі дії.

Вибір в якості досліджуваних дошкільників чотирьох-семилітнього віку зумовлений тим, що навчання розумово відсталих дітей в спеціальному дошкільному закладі починається з чотирьох літнього віку і предбачає створення предумов для формування дії самоконтроля. В цей період відбувається розвиток сенсорної сфери дитини, формування рухливих навичок дії, прийомів ігрової діяльності. З кожним роком навчання в дитячому садку дитина здобуває нові навички довільної поведінки, самостійного виконання завдань. І головне для нас в виборі саме цих вікових ланок є положення про ранню корекцію всього психічного розвитку аномальної дитини і про те, що навчання постійно повинно попереджувати розвиток дитини.

При підборі завдань враховувалося наступне:

-матеріал, що пропонується розумово відсталим дітям, був представлений в доступній і розважальній формі;

-завдання, які пропонувалися в кожній віковій групі, були відмінні один від одного за змістом, мали однакові завдання;