Дипломная работа: Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку
Після бесіди дитина отримала інструкцію: „ Зроби так як я”.
Під час виконання завдання експериментатор не втручається в дії дитини, не допомагає йому.
Після виконання завдання дітям пропонували, звернув увагу на зразок, перевірити за допомогою питань чи правильно виконано завдання:
Ти отримав теж, що й я?
Які помилки ти знайшов?
Де ти припустив помилку?
Як зробити, щоб було правильно?
Як ти перевірив роботу?
Чому у тебе вийшло вірно?
Ми вважаємо, що дана система питань допоможе вияснити не тільки усвідомлення дітьми перевірочних дій, розуміння їх значимості, але і вміння відповісти на них.
Для виконання завдання дитина може задіяти і зовнішню (матеріальну) форму контроля. Для цього він співвідносить довжину і кількість паличок, накладаючи, прикладаючи їх один до другого.
Присутність цих форм ми можемо виявити на першому етапі-етапі попереджуючого контроля.
В процесі виконання завдання на другому етапі-етапі текучого самоконтроля-ми можемо виявити предпосилки розумової форми контроля, якщо відбувається розбіжність із зразком.
Дитина повинна відмітити, що конструкція не відповідає зразку (перцептивна форма), задати собі чи дорослому питання:
Чому виникла розбіжність? (мисленнєва форма)
Де помилка?
Як її одразу виправити? (мовленнєва зовнішня чи внутрішня форма і мислення).
Відповівши не всі ці питання, дитина виправляє далі свої помилки, тобто здійснює текучий самоконтроль.
На третьому етапі виконання завдання-етапі заключного самоконтроля, коли потрібно співвідносити побудовану конструкцію із зразком що пропонується, дитина повинна задіяти перцептивну дію самоконтроля і вміти зафіксувати:
1) результат відповідає зразку;
2) результат не відповідає зразку.
У випадку не відповідності результата зразку дитина повинна вміти зафіксувати:
1) де відбулась розбіжність (форма, колір конструкції, розмір відрізків, їх кількість);
2)причину розбіжності.
На даному етапі виявлення перцептивних передумов контроля ми можемо говорити про те, чи вміє розумово відстала дитина знайти помилку.
Останній етап виконання завдання є етапом виправлення припущених помилок, на якому дитина повинна здійснювати:
1) адекватне виправлення помилок;
2) повне завершення завдання.
В процесі виконання дитиною завдання в протоколі фіксувалось: