Дипломная работа: Редакційна підготовка рекламно-інформаційного тижневика
- зроблена спроба дати чітке визначення рекламно-інформаційного щотижневика як виду друкованих засобів масової інформації;
- визначені особливості рекламно-інформаційного-щотижневика як виду ЗМІ;
- проаналізована реклама, яка подається до щотижневиків, з мовностилістичного погляду;
- визначені недоліки в оформлені рекламних текстів;
- простежено основні принципи та етапи підготовки рекламних текстів до друку в щотижневику.
Практичне значення роботи . Результати теоретичної частини роботи можуть бути використані під час вивчення предметів з фаху редагування. Практичні надбання можуть послужити безпосереднім зразком редагування рекламних текстів у роботі редактора над випуском рекламно-інформаційного видання.
Структура роботи. Відповідно до сформульованої мети наукового дослідження робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 29 позицій. Загальний обсяг роботи – 72 сторінки, із них 67 сторінок основного змісту.
У вступі обґрунтовується актуальність обраної проблеми, визначається предмет та об’єкт дослідження, мета та завдання дипломної роботи.
Перший розділ носить теоретичний характер. У ньому вивчаються типологічні ознаки, характерні для рекламних видань; аналізується сутність реклами; розглядаються особливості тижневика як одного з видів рекламно-інформаційних видань.
Другий розділ носить практичний характер. Він присвячений виявленню недоліків рекламних текстів у сучасних рекламно-інформаційних видання. Розглядаються рекламні тексти з погляду структури та змісту. Аналізуються мовні помилки в текстах реклами та подається відредагований варіант цих текстів.
Робота має практичне значення. Результати теоретичної частини роботи можуть бути використані під час вивчення предметів з фаху редагування. Практичні надбання можуть послужити безпосереднім зразком редагування рекламних текстів у роботі редактора над випуском рекламно-інформаційного видання.
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМИ В ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ
1 .1 Типологічні ознаки рекламних видань
Важливу складову соціально-економічного розвитку країни займає розвиток інформаційного простору, зокрема, інформаційна діяльність та поширення зображально-звукової і друкованої інформації. Згідно з українським законодавством, національний інформаційний простір України складається з організаційної, адміністративної, матеріально-технічної, творчої структури та суб’єктів створення, виробництва, зберігання, поширення, розміщення і охорони інформаційної продукції; протяжності, розповсюдження інформації та інформаційного зв’язку і його забезпечення по горизонталі і вертикалі на території держави та за її межами за допомогою всіх компонентів системи та мережі і засобів зв’язку [5,15].
Під інформаційним простором розуміється:
юридично – склад суб’єктів (учасників) інформаційної сфери, їх функціонування та зміст діяльності, на що поширюється юрисдикція України;
територіально – просторова територія України та інша площа, яка за законами України і міжнародними угодами є зоною діяльності суб’єктів національного інформаційного простору країни та розміщення на них матеріально-технічної бази;
фізично-майнова – сукупність матеріально-технічних об’єктів, матеріально та інтелектуально-інформаційна власність суб’єктів національного інформаційного простору, включаючи власність його зарубіжних суб’єктів на території України.
Тобто, національний інформаційний простір можна визначити як сферу виробництва, поширення, розміщення і охорони інформації та діяльності суб’єктів інфраструктури на основі інтелектуальної, матеріально-технічної бази у межах державної території та іншої площі, на що поширюється юрисдикція.
Під інформаційним ринком України розуміється середовище, де здійснюється виробництво, купівля/продаж, поширення, обмін інформаційного продукту. Реклама є важливою складовою інформаційного ринку. Звідси зрозуміло, що інформаційний ринок є своєрідною складовою інформаційного простору.
У загальне поняття "Інформаційний ринок" входять галузеві комерційні ринки: мас-медійний (телевізійний, пресовий, радійний), рекламний, книжковий, інтернетівський тощо [4,52].
Інформація, за українським законодавством, – це відомості про осіб (фізичних і юридичних), предмети, факти, події, явища і процеси, – незалежно від форми їхньої репрезентації.
Інформаційну продукцію можна визначити як відомості, твори, програми, видання, теле-радіоканали, сайти, бази і банки даних та інша документована інформація, підготовлена згідно з потребами користувачів у формі товару для поширення чи реалізації( диски, відео-аудіокасети, книги, публікації тощо).
Інформаційні послуги (Іnformation Service) – послуги, орієнтовані на задоволення інформаційних потреб користувачів через надання їм інформаційного продукту на певних умовах.
Спеціалізована інформація, до якої можна зарахувати рекламу, – відомості, що надаються на замовлення користувача і за рахунок його коштів.
Періодичні видання рекламного характеру становлять значну долю всіх періодичних видань. На сучасному етапі розвитку суспільства, науки й техніки, стрімкого зросту ринкових відносин роль реклами важко заперечувати, тому крім численної телевізійної чи радіо реклами активно розвиваються рекламні друковані видання.
На сьогоднішній день майже немає періодичних друкованих видань, у яких би не відводилося місце рекламі. Так, у багатьох розважальних виданнях (журнали, газети, розраховані на широку читацьку аудиторію) реклама може займати від 5% до 40-50% загального обсягу видання. Реклама в таких виданнях може бути розміщена в кінці – у більшості жіночих журналів, де реклама подається значним блоком і сортирується за тематикою та характером послуг або видом рекламованої продукції. Крім кінцевого блоку реклами подібна інформація може подаватися безпосередньо в середині друкованого видання.
Реклама зустрічається у 90% сучасних періодичних видань. В середньому вона займає 1015% площі видання. Деякі видання для неї відводять цілі сторінки або розвороти, інші групують оголошення в блоки. Більшість реклам – це поєднання зображення та тексту. Рекламний текстовий матеріал із зображальними елементами за архітектонічним властивостями – це звичайні публікації. Існує поняття прихованої реклами, коли реклама має вигляд звичайного текстового повідомлення з фотографією, але суто рекламний зміст. Вибір того чи іншого принципу оформлення реклами базується на концепції видання. В журналах рекламні сторінки найчастіше розташовані наприкінці або спочатку. Якщо ж сторінка має рекламу, їй відводиться місце у підвалі, нижньому лівому куті. Реклама у журнальних виданнях також відрізняється від газетної своєю тематикою. Так, наприклад, в журналі «Друкарство» всі рекламні оголошення присвячені основній тематиці видання – видавничій справі, поліграфії, витратним матеріалам тощо.
Поряд із періодичними виданнями розважального характеру, реклама в яких не є основою, існує безліч періодичних видань саме рекламного характеру. Серед подібних видань можна виділити газети рекламних оголошень, каталоги та прайси, що класифікуються відповідно до продукції та послуг, які вони рекламують: будівельні прайси, прайси на автомобілі, мобільні телефони, техніку тощо.
Звичайно, кожен регіон України має свої специфічні рекламні видання, що відображають специфіку ринку, потреби населення. Серед київських видань рекламного характеру варто згадати хоча б такі видання, як „Експрес об’ява”, „АВИЗО”, „Оптовик”, „Нерухомість”, „Киев на ладонях”, „РІО”, „Метро”, „Інфополіс”, „Мир товаров и услуг”, „Автомир”, „Будівельні прайси”. Уже з перерахованих рекламних видань видно, що не всі вони друкуються українською мовою. Значний відсоток друкованих рекламних видань складають російськомовні видання.
Періодичні видання виходять у світ через певний проміжок часу. За часом виходу чергового номера періодичні видання поділяються на:
- щоденні