Дипломная работа: Редакційна підготовка рекламно-інформаційного тижневика

- щомісячні

- двомісячні

- квартальні

- піврічні

- щорічні.

У „Словнику термінів” Р.Г.Іванченка подається таке визначення рекламних видань:

Рекламні видання – канал поширення інформації про машини чи споруди, прилади чи унікальну апаратуру, побутову техніку чи зовнішньоторговельне рекламування. Рекламні видання різноманітні за інформативними матеріалами, за призначенням, за поліграфічними характеристиками та способами розповсюдження. Рекламні друковані видання зорієнтовані на точно визначені цільові групи. Для Рекламних друкованих видань характерна багаторазовість впливу (на відміну від звернень, надрукованих у газеті чи виголошених по радіо). Рекламні друковані видання поділяють на основні і допоміжні. До основних зараховують буклети, інформаційні листки, проспекти, брошури, пам’ятки у різноманітних рекламно-торговельних каталогах, рецептурних довідниках, покажчиках та ін. подібних виданнях – в меню, путівниках, довідниках, цінниках та календарях; до основних зараховують різні фірмені видання періодичного чи разового характеру (фірмові бюлетені, газети, журнали, ювілейні альбоми чи альманахи ). До допоміжних відносять настанови по монтуванню, експлуатації та ремонту машин і споруд, каталоги запасних частин, всілякі вітальні та сувенірні видання, поштові рекламні листівки, запрошення, бандеролі, книжкові закладки і под. За своїм призначенням Рекламні друковані видання поділяються на видання суто рекламного призначення (каталоги, тощо) і видання престижного характеру (наприклад, альманахи, календарі, привітання) [17, 195].

Отже, рекламні періодичні видання – періодичні видання (бюлетені, газети, журнали), що розраховані цілком або частково на рекламне спілкування, підпорядковане його формам і засобам.

Зважаючи на специфіку рекламних видань, їх цільове призначення – нести певну інформацію в широкі кола або певним суспільним прошаркам залежно від характеру рекламованого товару. Іншими словами, основне призначення видань такого типу – реклама.

За Іванченком Р.Г., реклама – будь-яка форма неособистої пропозиції та просування комерційних ідей, товарів чи послуг коштом чітко визначеного замовника [17, 187].

За своєю природою і сутністю, реклама є синтезованим явищем. Тобто, у суспільстві існують такі самодостатні сфери як економіка, політика, культура; а з іншого боку – ринок, бізнес; державні інститути – три гілки влади; а також громадський сектор. Реклама як фактор ринкової інфраструктури перебуває на межі цих сфер, обслуговуючи водночас кожну з них. Крім того, сама реклама (рекламний продукт) поєднує в собі дифузійно компоненти багатьох фундаментально-теоретичних і прикладних наук: філософії (ідея), філології (слово), фотомистецтва/кінематографу/телевізії – зображальність, динамічна візульна-аудіальність; радіо (звук); психології (механізми сприйняття і впливу); соціології (дослідження); маркетингу (ситуаційна аналітика), дизайну (оформлення) і т. д. Саме цим і обумовлюється її синтезована природа та сутність.

Звідси і велике розмаїття рекламних дефініцій, яких налічується кілька тисяч. Тому є смисл виробити до них певні підходи. Отже, визначення реклами можна розподілити на:

• законодавчі;

• наукові;

• прикладні(практичні);

• галузеві;

• за рекламними видами (газетно-журнальна, телевізійна, радійна);

• авторські та ін.

Законодавче і наукове як найбільш офіційно-точні уявлення про рекламу і паблік рилейшнз, не можуть бути описані так, щоб вони повністю були адекватні цим поняттям (явищам). Практично, кожна із суспільних наук, а також відомства та автори, у тій чи іншій мірі, аналізують рекламу і паблік рилейшнз, ПР-рекламну діяльність, вбачаючи в ній, з одного боку, певний проблемний простір для своїх інтелектуальних пошуків, з другого – середовище, де можна використати свої наукові, галузеві, творчі досягнення, професійний капітал, випробувати в конкурентній боротьбі з іншими науками, зробивши свої висновки, резюме, і рекомендації.

Серед визначень цього поняття в Інтернеті, знаходимо такі:

Реклама – інформація, що розповсюджується в будь-якій формі, за допомогою будь-яких засобів, про фізичну або юридичну особу, товар, ідею й починання (рекламна інформація), яка призначається для широкого кола осіб і покликана формувати або підтримувати інтерес до цієї особи, товару, ідеї тощо;

реклама – (з фр. reclame, лат. reclamare – викрикувати) – розповсюдження даних про кого-небудь, що-небудь з метою створення популярності;

реклама – цілеспрямований вплив на свідомість потенційного споживача за допомогою засобів інформації для просування товарів та послуг на ринку збуту.

Як бачимо, всі визначення мають спільну основу – з допомогою реклами створюється інтерес до певного товару та послуги, а також незмінною умовою реклами є залучення засобів масової інформації. Серед друкованих засобів масової інформації нас найбільше цікавить рекламні щотижневики.

Метою рек5лами з позицій виробника чи продавця є формування попиту на певний товар чи послугу, підвищення обсягу збуту запропонованої продукції. Однак, у більш глобальному значенні, на рівні цілої країни реклама має сприяти зростанню товарообігу, формуванню структури попиту.

Серед науковців і викладачів більше використовується визначення з фундаментальної американської книги Ч. Сендіджа „Реклама: теория и практика”. Рекламу можна розглядати як форму комунікації, що прагне перекласти якості товарів і послуг, а також ідеї, на мову потреб і запитів споживачів [10,45].

Проте ситуація дає змогу зосередити увагу спеціалістів на більш детальному опрацюванні так званих галузевих аспектів рекламної діяльності і видів чи типів реклами. Саме цим можна й пояснити розмаїття рекламних визначень та підходів. Так, відомий американський практик і дослідник Р.Рівс пише: „Реклама – це мистецтво впровадження УТП" (Унікальна торгівельна пропозиція) у свідомість найбільшої кількості людей за найменших затрат” .

Французький вчений А. Дейян вважає, що „реклама – це платне, односпрямоване і неособове звернення, здійснюване через засоби масової інформації й інші види зв’язку, що агітують на користь якого-небудь товару, марки, фірми (якоїсь справи, кандидата, уряду)”.

Поет-рекламіст В. В. Маяковський писав: „...реклама – промислова, торгівельна агітація. Жодне, навіть найправильніше слово, не рухається без реклами... Реклама – це ім’я речі. Реклама повинна нагадувати безліч разів про кожну, навіть чудову річ”. Найбільшою популярністю не лише у зарубіжних, але й українських спеціалістів користується визначення, прийняте Американською асоціацією маркетингу (The American Marketing Association, AMA): „реклама – це будь-яка форма неособового представлення і просування ідей, товарів чи послуг, оплачувана точно встановленим замовником”.