Дипломная работа: Ремонт та технічне обслуговування карбюратора "Solex"

ВСТУП

1 Призначення карбюратора

2 Будова карбюратора

3 Додаткові системи та пристрої карбюратора

4 Принцип роботи карбюратора

5 Технічне обслуговування карбюратора

6 Діагностіка несправності і ремонт карбюратора

7 Матеріали та інструменти

8 Правила безпеки праці

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВІКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Карбюратори ДААЗ серії 2108 виробляються на Дімітровградському автоагрегатному заводі з середини восьмидесятих років, одночасно з випуском на автозаводі Волжському передньопривідних автомобілів ВАЗ-2108. Ці карбюратори випускаються у нас на основі ліцензії фірми «SOLEX».

Карбюратори ДААЗ-2108 по своїй компоновці і конструкції істотно відрізняються від карбюраторів ДААЗ колишніх випусків, таких як «Вебер» і «Озон». Одній з причин, що зажадали вживання карбюраторів «Солекс» на автомобілях ВАЗ-2108 є неможливість розташування карбюраторів ДААЗ, що раніше випускалися, на поперечний встановленому двигуні поплавцевою камерою вперед, по напряму руху. Це необхідно для виключення переобеднения складу суміші при різких поворотах автомобіля, русі на крутий підйом, а також при максимальному прискоренні. На відміну від цього, незвичайна для інших вітчизняних карбюраторів компоновка ДААЗ-2108 з двосекційною поплавцевою камерою дозволяє встановлювати його як на передньопривідних, з поперечним або подовжнім розташуванням двигуна автомобілях (ВАЗ-2108, 2109, АЗЛК-21412, ЗАЗ-1102),так і на автомобілях класичної компоновки (ВАЗ-2104, 2105, 2121).

Останнімі роками на вітчизняному ринку з'явилися автомобілі ВАЗ в так званій «експортній» комплектації, з нейтралізатором відпрацьованих газів в системі випуску і адсорбером (поглиначем випарів палива). Такі автомобілі обладналися незвичним для вітчизняного споживача варіантом карбюраторів модифікації 62 з автоматичним пусковим пристроєм і, найголовніше, з електронною системою управління складом горючої суміші, що готується карбюратором, необхідної для роботи встановленого на автомобілі нейтралізатора відпрацьованих газів. Існують також варіанти карбюраторів 21083 модифікацій "31" і "35" обладнаних автоматичним пусковим пристроєм і що не мають системи електронного управління складом суміші. На автомобілях з такими карбюраторами нейтралізатор відпрацьованих газів відсутній. Такі карбюратори, не дивлячись на складність, що здається і зовнішні відмінності, що впадають в очі, від звичних моделей «Солексов», мають багато взаємозамінних з ними деталей і багато в чому однакову конструкцію, що визначає схожі прийоми технічного обслуговування і ремонту. Тому навіть тим читачам, кого цікавлять перш за все саме ці нові карбюратори, незайве уважно вивчити ті, що буде сказане тут про «класичні» моделі карбюраторів 2108.

1 Призначення карбюратора

Карбюратори 2108, як і будь-які інші карбюратори є приладами для точного дозування палива в потоці повітря, утворення з палива і повітря горючої суміші і регулювання її подачі в циліндри двигуна. Карбюратори мають два розташованих поруч вертикальних каналу для проходу повітря, в нижній частині шкіряного з яких встановлена поворотна дросельна заслінка. Кожен з каналів називають камерою карбюратора.

Оськільки таких каналів-камер два, а привід дросельних заслінок влаштований так, що в міру натиснення на педаль акселератора спочатку відкривається одна, а потім інша заслінка, карбюратори цього типа називають двокамерними, з послідовним включенням камер. Камера, в якій дросельна заслінка відкривається раніше іншої, називається первинною інша - вторинною. В середній частині шкіряного з головних повітряних каналів є конусоподібні звуження - дифузори, за допомогою яких створюється розрідження, необхідне для підсосу палива з тієї, що знаходиться в корпусі карбюратора спеціальної ємкості, - поплавцевої камери.

Необхідній для нормальної роботи карбюратора рівень палива в поплавцевій камері підтримується постійним (точніше, майже постійним, про що мова ні ж) за допомогою механізму з поплавцем і замковою голкою. Карбюратор складається з двох основних частин: верхньою - кришки корпусу з фланцем і шпильками кріплення повітряного фільтру і паливними штуцерами; нижней - корпусу, в якому розміщені дифузори, поплавцева але міра, дросельні заслінки з механізмом їх приводу.

2 Будова карбюратора

Крішка кріпиться до корпусу п'ятьма гвинтами через тонку картонну про кладку. В карбюраторі базового виконання є наступні системи, пристрої і механізми: поплавцевий механізм; топливодозирующие системи первинної і вторинної камер в тому числі:

а) головні дозуючі системи первинної і вторинної камер;

б) система неодруженого ходу;

в) перехідна система вторинної камери;

г) эконостат;

д) економайзер з пневматичним управлінням;

е) прискорювальний насос; пусковий пристрій; клапан відключення топливоподачи на режимі примусового неодруженого ходу (система ЕПХХ); система примусової вентиляції картера; механізм управління дросельними заслінками. Поплавцевій механізм (рис.1) служити для підтримки постійного рівня палива в поплавцевій камері, необхідного для нормальної роботи карбюратора. Рівень палива автоматичний встановлюється за рахунок зміни прохідного перетину отвору клапана, що перекривається замочною голкою з демпфуючою підпружиненою кулькою на хвостовику, переміщуваною язичком кронштейна-тримача пластмасових поплавців. Колі палива в камері мало, поплавці опускаються вниз і язичок звільняє голку, відкриваючи перетин замкового клапана і, забезпечуючи вступ більшої кількості палива.

В міру заповнення камери поплавці піднімаються вгору, язичок переміщає голку в напрямі сідла і перекриває подачу палива. Одночасно із зміною витрати палива через замочний клапан поплавцевої камери автоматичний (за рахунок особливої конструкції приводу) змінюється подача палива з боку насоса, що виключає надмірне підвищення тиску палива на вході в карбюратор. Строго кажучи, рівень палива в поплавцевій камері не зберігається постійним при різних режимах роботи двигуна: на неодруженому ходу він максимальний і зменшується на декілька міліметрів на повній потужності двигуна, коли для забезпечення більшої витрати палива замочна голка з поплавцем повинна зміститися вниз, збільшуючи прохідний перетин в замкового конуса голки, що можливо лише при пониженні рівня палива. Це не робить жодного негативного впливу на роботові карбюратора, оскільки враховано при підборі регулювань дозуючих систем.

Загальна компоновка карбюратора:

1 - корпус; 2 - кришка; 3 - повітряна заслінка; 4 - вхідні повітряні канали; 5 - розпилювачі головних дозуючих систем; 6 - штуцер підведення палива; 7 - топливовозвратный штуцер; 8 - корпус замочної голки поплавцевого механізму; 9 - язичок кронштейна поплавців; 10 - кронштейн поплавців; 11 - поплавці; 12 - поплавцева камера; 13 - дросельні заслінки; 14 - дифузори; 15 - замочна голка; 16 - демпфуюча кулька замочної голки.

3 Додаткові системи та пристрої карбюратора

Головні дозуючі системи первинної і вторинної камер однакові по своїй конструкції. Сморід мають головні паливні жиклери, встановлені на різьбленні на дні вертикальних колодязів (званих емульсивними) між камерами карбюратора. У верхній частині емульсивних колодязів на різьбленні встановлені повітряні жиклери, об'єднані в блоки з емульсивними трубками - порожнистими циліндровими деталями з рядами радіальних отворів в стінках. В середній частині стінок шкіряного з емульсивних колодязів є поодинці отвору великого перетину, які каналами з'єднуються з вихідними отворами розпилювачів, розташованих усередині так званих малих дифузорів - знімних деталей, вставлених на пружних фіксаторах в середні частини великих дифузорів. Паліво до головних паливних жиклерів поступає із сполучного каналу 1 (малий. 2) під дном секцій 2, 11 поплавцевої камери, закритого зовні з двох сторін двома заглушками 3, 10, які видно між торцями осей заслінок.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--