- проаналізувати, чому саме початок вивчення іноземної мови за новою програмою припадає на початкову школу, переконатись, що учні даної вікової категорії мають свої психологічні особливості, що й впливає на методику подання навчального матеріалу;

- виділити основні напрямки читання, види усвідомленого читання, як елементів системи навчання іншомовного читання, для того, щоб з'ясувати, які саме елементи даної системи потрібно засвоїти учням на початковому етапі (техніка читання, початок розвитку вмінь читання);

- проаналізувати особливості формування навичок іншомовного читання на початковому етапі;

- встановити завдання, які повинен вирішити вчитель при формуванні в молодших учнів навичок читання іноземною (німецькою) мовою; після чого є необхідним довести, чому саме при цьому потрібно використовувати ігровий метод;

розробити технологію формування навичок читання іноземною

і німецькою) мовою на першому, другому та на подальших роках навчання в початковій школі;

розробити технологію ефективного контролю сформованості навичок і вмінь читання іноземною (німецькою) мовою в молодших школярів.

Для вирішення поставлених завдань передбачається використати такі методи дослідження:

- критичний аналіз літературних джерел для вивчення проблеми з точки зору методики та її базових та суміжних наук;

- наукове спостереження за процесом навчання німецької мови в молодших класах ЗОШ;

експериментальне навчання.

Практична значущість бакалаврської роботи полягає в розробці методичних рекомендацій щодо проведення навчання читання іноземною (німецькою) мовою в молодших класах загальноосвітньої школи.

Апробація роботи проведена на звітній науковій конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів РДГУ.

Розділ І. Навчання читання іноземною мовою

1.1 Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі

Перед тим як робота над дослідженням розпочалася, виникло запитання: у якому віці учням найкраще розпочинати вивчати іноземну мову, тобто який час найсприятливіший? Тому, перш ніж перейти безпосередньо до розгляду теми бакалаврської роботи, під час дослідження було важливо дізнатися відповідь на це запитання.

Дослідивши це питання, виявилося що доцільніше розпочинати вивчати іноземну мову у початковій школі.

Визнання на державному рівні доцільності запровадження іноземної мови у початковій школі змушує замислитись над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями їх реалізації.

Як відомо, сучасні нормативні матеріали орієнтують вчителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні. На початковому ступені (відтепер це 2-4 класи загальноосвітньої школи) мають бути закладені основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку в курсі вивчення іноземної мови в середній школі.

Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного педагогічного досвіду та досвіду авторів, переконує в тому, що початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції.

Найважливішими є такі чинники: вікові психофізіологічні й психічні характеристики учнів; досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни предмета; наявність в учнів досить сильної мотивації, зумовленої співпаданням навчання іноземної мови з періодом інтенсивної соціалізації учнів початкових класів; потенційні можливості предмета для успішного розв'язання головних завдань початкової школи: стимуляції пізнавальної мотивації дітей, максимальної соціалізації кожної дитини, розвитку її особистості, підготовки до діалогу культур.

Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостереження показують: за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко й міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки.

Протягом тривалого часу, особливо у 60-70 роках, раннє шкільне навчання іноземної мови базувалося значною мірою на імітації мовленнєвих зразків. Між тим дослідниками раннього навчання іноземної мови переконливо доведено, що імітація не є основним прийомом оволодіння іноземною мовою в дитинстві. Більш вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані металінгвістичні здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею. Результати експериментів свідчать про підвищення рівня розвитку вербального інтелекту сучасних дошкільнят. І цей фактор, на думку психологів, зокрема О.О. Леонтьєва, є одним із важливих аргументів на користь запровадження іноземної мови у початковій школі. [24; 35]

Головними чинниками цього феномена молодшого шкільного віку вважають підвищення освітнього й матеріального рівня сучасного суспільства, розширення можливостей засобів масової інформації, появу ефективних інформаційних технологій, а також прискорення фізичного розвитку (тобто акселерацію) сучасних дітей, функціональні можливості яких відповідають тим, котрі 40-50 років тому були властиві особам, старшим на 1 - 2 роки.

Загальновідомо, що одне з головних психолого-дидактичних завдань початкової школи полягає у створенні ситуації соціального розвитку дитини (в термінології Л.С. Виготського). [24; 36] Важливу психологічну передумову соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, довірлива підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, реактивність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересів, сугестивність, розвинута уява. Брак життєвого досвіду, знань у дітей цього віку часто-густо компенсується бурхливим фантазуванням. Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює творчий процес у десятки разів.

Нині внаслідок інформаційного вибуху пік здатності до творчої уяви, фантазії змістився до 8-10 років, і раннє шкільне навчання іноземної мови співпадає з найсприятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої ніколи при виборі початку запровадження цього предмета слід вважати на весь комплекс психологічних факторів.

Звернемось до праць дослідників дитячої психології Л.С. Виготського, І.О. Зимньої, О.Н. Леонтьєва, Д.Б. Ельконіна, Ж. Піаже. [24; 36] Аналіз їх досліджень вказує на наявність, прямої залежності успішності раннього вивчення іноземної мови від рівня комунікативного розвитку дитини в рідній мові.

Поняття "комунікативний розвиток у рідній мові", за визначенням І.О. Зимної, слід розглядати як складне багатоаспектне явище, що включає: обсяг словника дитини в рідній мові; рівень засвоєння мовних правил; рівень володіння усними формами спілкування, показниками чого слугують уміння дитини свідомо будувати зв'язне висловлювання, адекватно реагувати па репліки співрозмовника, висловлювати своє ставлення до почутого; рівень володіння технікою читання, показником чого є темп читання; рівень сформованості навичок письма; рівень розвитку психічних функцій дитини: сталості уваги, сприйняття, запам'ятовування, чутливості фонематичного та інтонаційного слуху, обсягу слухової короткочасної і довготривалої пам'яті, функціонування механізмів мислення, втому числі й рефлексії (здатності до міркувань, аналізу власних думок, почуттів); рівень cформованості пізнавальних інтересів; загальний кругозір учнів. [24; 37]

Комунікативний розвиток у рідній мові правомірно розглядати в загальному контексті соціалізації кожної дитини, тобто з точки зору cформованості вмінь спілкування з ровесниками, дорослими, а також з позиції загальної ситуації розвитку дитини. Рівень комунікативного розвитку дітей в рідній мові можна визначити за допомогою спеціальних прогностичних тестів. Головна функція цих тестів полягає в тому, щоб дати певний прогноз успішності у засвоєнні іноземної мови на основі визначення рівня оволодіння механізмами певного виду мовленнєвої діяльності в рідній мові. Наприклад, механізмів техніки читання.

Методологію цього підходу зумовлює обгрунтоване психологами положення про правомірність вивчення характеру функціонування психічних процесів на матеріалі будь-якої знакової системи. Багаторічний досвід про ведення прогностичних тестів на початку вивчення учнями іноземної мови свідчить про те, що найбільш адекватно відображують сформованість механізмів комунікативного розвитку дитини 6-8 років в усному мовленні рідною мовою такі об'єкти тестування:

комунікативна виразність мовлення як покажчик сформованості фонематичного та інтонаційного слуху;