Дипломная работа: Розрахунок вугільної шихти для коксування
Основними технологічними операціями підготовки вугільної шихти для коксування є: прийом вугілля, попереднє подрібнення, складування, дозування компонентів шихти, збагачення вугільної шихти, подрібнення окремих класів крупності вугілля (або шихти), змішування компонентів шихти.
Також в перелік вказаних вище операцій можуть бути додані операції з термічної підготовки шихти, брикетування, додавання органічних та мінеральних добавок.
Правильна організація прийому вугілля на коксохімічному підприємстві має велике значення для забезпечення нормальної технології приготування вугільної шихти і безперебійної роботи заводу.
Вугілля, що поступає на підприємство повинно бути віднесене до відповідних марок, а також до шахтогруп, які поєднують вугілля з близькими технологічними властивостями і хімічним складом. Віднесення вугілля до шахтогрупи є важливою операцією, оскільки від неї залежить постійність показників якості шихти, внаслідок чого і якість коксу.
Вугілля, яке прибуває на підприємство у великих кількостях не може бути повністю використане для виробництва, тому воно іде на зберігання в так звані вугільні склади.
На коксохімічних підприємствах вугільні склади виконують наступні функції: зберігання запасів для забезпечення безперебійної роботи підприємства; усереднення показників якості вугілля. Таким чином, особливістю вугільних складів коксохімічних підприємств являється виконання не тільки складувальних, але і технологічних функцій.
Вугільні склади бувають закриті та відкриті. Ємність складу визначається виходячи із добової потреби підприємства в вугіллі для коксування і відстані від поставщика вугілля до заводу.
Відкритий вугільний склад – одно галерейні і двох галерейні. Його площа розбивається на поле. Поле це окрема площа на якій розміщується вугілля окремої марки або шахто групи. Закритий вугільний склад – це залізобетонні бункери над якими встановлені розподільний конвеєри з розвантажувальним візком. Переваги закритого вугільного складу полягає в компактності, механізації перевантажувальних операцій, захищеність вугілля від атмосферних опадів, відсутність втрат вугілля при перевантаженні, можливість використання закритого вугільного складу для дозування компонентів шихти. Недоліки: недостатня місткість, висока вартість, труднощі при ліквідації джерел самозаймання. [2]
3. Розрахунок вугільної шихти для коксування
На основі вище наведених характеристик та вимог до вугільної шихти можна скласти процентне співвідношення різних марок вугілля.
Таблиця 3.1 – Характеристика вугільної шихти
Вуглезбагачувальна фабрика (вугільний басейн) | Марка | Вміст в шихті % | Технічний аналіз, % | Пластометричні показники, мм | ||||
Wr | Ad | Sd t | Vdaf | х | у | |||
Добропольська (Донецький) | Г | 40 | 8,2 | 7,87 | 1,45 | 36,17 | 30 | 16 |
Красноліманська (Донецький) | Ж | 30 | 9,0 | 7,35 | 2,32 | 32,26 | 23 | 28 |
Нерюнгінська (Пд. Якутськ) | К | 20 | 8,5 | 8,41 | 0,35 | 23,52 | 12 | 17 |
Узловська (Донецька) | ПС | 10 | 7,5 | 6,85 | 1,62 | 18,75 | 34 | 6 |
Зазвичай вуг.шихта має склад Г – 30%, Ж+К – більше 50% і ПС – залишок, але в складі шихти може бути присутня більша кількість газового вугілля, тому що вугільні концентрати, які містять не лише «чисте» газове вугілля, але й домішки жирного та коксового - мають властивість утворювати добру пластичну масу. Також вугільний концентрат має добру спікливість (у = 16 мм), тому можна використовувати більший процентний вміст його у шихті.
Визначаємо технічні показники та товщину пластичного шару за правилом адитивності:
Вологість шихти:
Wr ш = (40·8,2 + 30·9,0 + 20·8,5 + 10·7,5)·0,01 = 8,43%.
Зольність шихти:
Ad ш = (40·7,87 + 30·7,39 + 20·8,41 + 10·6,85)·0,01 = 7,73%.
Сірчистість шихти:
Sd t,ш = (40·1,45 + 30·2,32 + 20·0,35 + 10·1,62)·0,01 = 1,51 %.
Вихід летких речовин з шихти:
Vdaf ш = (40·36,17 + 30·32,26 + 20·23,52 + 10·18,75)·0,01 = 30,1 %.
Товщина пластичного шару:
y = (40·16 + 30·28 + 20·17 + 10·6)·0,01 = 18,8 %
Знайдемо коефіцієнт озолення:
Козол. =100/Вd к ,
де Вd к – вихід сухого валового коксу з сухої шихти, %.
Вихід валового коксу можна розрахувати за наступними емпіричними формулами:
УХІНу: Вd к = 97,86 – 0,7Vdaf ш , (%).
ВНДІО Чермету: Вd к = 94,3 – 0,633Vdaf ш , (%).
Сухорукова-Степанова: 100 – 0,857Vdaf ш , (%).