Дипломная работа: Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСТУП
1 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
1.1 Загальносистемні рішення
1.1.1 Загальні положення
1.1.1.1 Мета, задачі та принципи створення інформаційних систем
1.1.1.2 Основні поняття автоматизованого робочого місця
1.1.1.3 Бібліотечні системи на Україні
1.1.2 Опис процесу діяльності
1.1.2.1 Сценарій роботи АРМ науково-технічної бібліотеки
1.1.2.2 Вибір засобів проектування
1.1.2.3 Опис функцій, які автоматизуються
1.1.2.4 Діаграмма прецедентів
1.1.2.5 Головна діаграма класів
1.1.2.6 Детальна діаграма класів системи
1.1.3 Постановка задачі
1.1.3.1 Компоненти проекту
1.1.3.2 Програма редагування
1.1.3.3 Сайт для пошуку
1.2 Рішення з інформаційного забезпечення
1.2.1 Перелік вхідних даних
1.2.2 Перелік вихідних даних
1.2.3 Вибір СУБД
1.2.4 Розробка моделі даних
1.3 Рішення з технічного забезпечення
1.4 Рішення з математичного забезпечення
1.4.1 Пошук у тексті
1.4.2 Обозначення та терміни
1.4.3 Аналіз алгоритму текстового пошуку
1.4.4 Швидкий алгоритм текстового пошуку
1.4.5 Регулярні вирази у VB.NET
1.5 Опис програмного забезпечення
1.5.1 Структура програмного забезпечення АРМ
1.5.2 Опис модулів і класів системи редагування
1.5.3 Модулі програми пошуку
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Керівництво користувача
2.1.1 Головна форма програми введення та редагування
2.1.2 Форма Клієнти
2.1.3 Форма Книги
2.1.4 Інші форма програми редагування
2.1.5 Програма пошука
3 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Загальні положення
3.2 Вихідні дані для розрахунку
3.3 Визначення трудомісткості та тривалості розробки програми
3.4 Розрахунок витрат на розробку програми
3.5 Розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу програми
3.6 Економія у споживача програмного продукту
3.7 Розрахунок економічної ефективності проекту
3.8 Висновки
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
Додаток А Вихідний код програми
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
АРМ–автоматизоване робоче місце;
АС–автоматизована система;
БД–база даних;
ІЗ–інформаційне забезпечення;
ІС–інформаційна система;
ПЗ–програмне забезпечення;
ПП–програмний продукт;
СУБД–система управління базами даних;
ТР–теорія розкладу;
CASE–Computer-Aided Software/System Engineering – система автоматизованої розробки програмного забезпечення;
CLR–Common Language Runtime – середовище часу виконання коду, в якому забезпечується ефективна взаємодія застосувань;
DDL–Data Definition Language – мова визначення даних;
ER-модель–Entity Relationship – модель "суть-зв'язок";
IDE– Integrated Development Environment – интегрироване середовище розробки;
IDEF– Integrated Computer-Aided Manufacturing – методологія комп’ютерного моделювання складних систем;
RAD – Rapid Application Development - методологія швидкої розробки застосувань;
RUP– Rational Unified Process – методологія уніфікованих процесів розробки програмного забезпечення;
VB – мова програмування и середовище розробки Visual Basic;
SADT–Structured Analysis and Design Technique – методологія функціонального моделювання;
SQL–Structured Query Language – структурована мова запитів;
VBA–Visual Basic for Applications – технологія програмування у офісних застосуваннях Microsoft;
UML–Unificated Model Language – уніфікована мова моделювання.
ВСТУП
Інформація на сучасному світі перетворилася на один з найбільш важливих ресурсів, а інформаційні системи (ІС) стали необхідним інструментом практично у всіх сферах діяльності.
Різноманітність завдань, які вирішуються з допомогою ІС, привела до появи безлічі різнотипних систем, які відрізняються принципами побудови і закладеними в них правилами обробки інформації.
Завдання накопичення, обробки і розповсюдження (обміну) інформації стояло перед людством на всіх етапах його розвитку. Протягом довгого часу основними інструментами для її вирішення були мозок, мова і слух людини. Перша кардинальна зміна відбулася з приходом писемності, а потім винаходом книгодрукування. Оскільки в епоху книгодрукування основним носієм інформації став папір, то технологію накопичення і розповсюдження інформації природно називати “паперовою інформатикою”.
Положення в корені змінилося з появою електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Принципово новий крок був здійснений, коли від застосування ЕОМ для вирішення окремих завдань перейшли до їх використання для комплексної автоматизації закінчених ділянок діяльності по переробці інформації.
Зберігання інформації в пам'яті ЕОМ додає цій інформації принципово нову якість динамічності, тобто здібності до швидкої перебудови і безпосереднього її використання у вирішуваних на ЕОМ завданнях. Пристрої автоматичного друку, якими забезпечені сучасні ЕОМ, дозволяють у разі потреби швидко представити будь-яку вибірку з цієї інформації у формі уявлення на папері.