Дипломная работа: Розробка методики керування проектом міжнародних морських фрахтових перевезень
Вантажною базою для роботи флоту послідовними рейсами служать усілякі вантажі, що визначаються міжурядовими чи торгово-економічними угодами. Вивчення вантажопотоків виробляється по двох напрямках.
По-перше, виробляється вивчення кількісної характеристики вантажопотоків, що охоплює визначення розміру вантажопотоку, аналіз тенденцій його розвитку і сезонних факторів, а також визначення напрямків частин вантажопотоку по портах.
За результатами узагальнення статистичної інформації виявляються наступні тенденції:
– зміни структури зовнішньої торгівлі по основних товарних групах (роздільно для експорту й імпорту);
— зміни географічного розподілу перевезень по країнах і портам даного регіону;
— динаміки співвідношення обсягів експорту й імпорту в цілому по районі і роздільно для кожної з країн.
По-друге, виробляється вивчення властивостей кожного товару з погляду вимог перевезення і установлення фрахтової ставки.
З загального вантажопотоку в кожнім напрямку перевезень виділяються найбільш характерні вантажі, на частку яких приходиться не менш 65% загального обсягу перевезень, і вантажі, що вимагають особливих приміщень і устаткування: небезпечні, швидкопсувні, рідкі, великовагові, колісна техніка і т.д. Аналізується розподіл цих вантажів по портах. Отримані дані використовуються для уточнення вимог до техніко-експлуатаційних характеристик судів, що закріплюються для роботи послідовними рейсами, виділення найбільш важливих питань технології перевезень І організації обробки судів у портах.
При аналізі сезонних перевезень визначається обсяг перевезень по кварталах і місяцям.
Аналіз умов організації роботи флоту послідовними рейсами в Україні дозволяє зробити висновок про наявність стійкої вантажної бази подібних перевезень, оскільки для українських портів у цілому була і залишається пріоритетної переробка масових вантажів. Основу вантажопотоків масових вантажів в Україні складають метали і такі навалювальні, як хімічні, мінеральні добрива, вугілля, будматеріали але. Українські судновласники володіють і необхідним складом флоту багатоцільового призначення, найбільш придатного для здійснення подібних перевезень. Однак стійкої залишається тенденція освоєння вантажопотоків українських експортно-імпортних вантажів судами іноземних судновласників. У деяких портах число суден під іноземним прапором перевищує 50% від загальної кількості судів, що заходять. Судна іноземних компаній активно працюють на перевезеннях українських експортно-імпортних вантажів той час як національний тоннаж поступово витісняється с власної вантажної бази. Причинами подібної ситуації є значний вік національного тоннажу, відсутність державної підтримки будівництва і відновлення національного флоту, а також цілеспрямованих програм по створенню сприятливих умов для національних судновласників при перевезеннях експортно-імпортних вантажів. Забезпечення зайнятості і затребуваності флоту національних судновласників можливо на основі практичного використання теоретичного і методичного забезпечення організації роботи флоту послідовними рейсами.
Технічна база роботи флоту послідовними рейсами включає транспортний флот для перевезення масових і генеральних вантажів судновими партіями на основі довгострокових угод (прямих договорів), а також перевантажувальні комплекси морських портів, судноремонтні заводи і засоби укрупнення вантажів
Основною ланкою технічної бази роботи флоту послідовними рейсами є універсальний флот, що пристосований до широкої номенклатури вантажів. У 90-х роках був здійснений перехід від будівлі традиційних універсальних судів до будівництва судів багатоцільового призначення.
Універсальні судна призначаються для перевезення як генеральних тарно-штучних вантажів, так і для перевезення масових сипучих і навалочних вантажів. Універсальні судна по своїх конструктивних особливостях дуже різні, однак для них характерним є можливість здійснення перевезень усіх видів вантажів. Ці судна звичайно повнонаборні, двопалубні, з високим ступенем розкриття палуби, що полегшує погрузо-розгрузочні роботи з будь-якими вантажами.
Для перевезення насипних і навалочних вантажів у них передбачені подовжні перебирання, що одночасно створюють зручність і для розміщення генеральних вантажів, тому що збільшується кількість вантажних приміщень, особливо при твиндечному варіанті. Велику кількість вантажних приміщень необхідно також і тому, що звичайно судно перевозить багато різних вантажних партій, приймаючи і вивантажуючи їх у проміжних портах заходу. Крім того, наявність окремих ізольованих приміщень дає можливість доставляти вантажі, що по своїх властивостях не можуть знаходитися разом.
Універсальні судна мають високий міжнародний простір, щоб уникнути надмірної остійності і щоб прийняти баласт із метою збільшення остійності під час перевезення палубного вантажу. Вони мають також повне вантажне озброєння, у тому числі великовагові стріли, а також підвищену вентиляцію.
Універсальні судна різноманітні по розмірах і швидкості ходу. Однак переважають суду вантажопідйомністю 10–15 т зі швидкістю від 15 до 20 вузлів.
Другим за значенням ланкою технічної бази при роботі флоту послідовними рейсами є перевантажувальні комплекси морських портів, здатні здійснювати обробку судів у встановлений термін. При такій формі судноплавства це особливо важливо для портів навантаження, де повинна бути забезпечене рівномірне відправлення вантажів і мінімізований час їхнього збереження на складі. Немаловажними є і принципи розміщення вантажів на складських територіях, що давали би можливість оптимального комплектування суднових партій вантажів.
Важливою ланкою технічної бази при роботі флоту послідовними рейсами є і судноремонтні заводи, здатні виконувати ремонт і технічне обслуговування в заданий термін, щоб забезпечити ритмічну роботу флоту на заданому напрямку.
Значний розвиток дістали технічні кошти керування роботою морського транспорту – засобу зв'язку й обробки інформації. Сучасні засоби зв'язку, який оснащені зараз усі морські транспортні судна, дозволяють їм здійснювати безупинний стійкий зв'язок з берегом з будь-якої крапки Світового океану, забезпечуючи оперативність, своєчасність і вірогідність інформації.
Використання в практиці роботи судноплавних компаній персональної комп'ютерної техніки і створення обчислювальних мереж дає можливість оперативним працівникам здійснювати керування роботою флоту послідовними рейсами на якісному рівні, із широким залученням засобів економіко-математичного моделювання, програмного забезпечення баз даних, єдиної нормативно-довідкової інформації
Комерційно-правова база роботи флоту послідовними рейсами включає комерційні і правові питання, рішення яких повинне забезпечити створення необхідних умов для роботи флоту в даній формі судноплавства.
Основою комерційної бази роботи флоту послідовними рейсами є генеральний контракт (прямої договір). Під час перевезення великої кількості вантажу полягають генеральні договори, по яких фрахтувальник(відправник) зобов'язується здати, а перевізник прийняти протягом обумовленого часу домовлена кількість вантажу для перевезення між визначеними портами. У таких випадках звичайно не вказується найменування судів, а судновласник має право робити перевезення на будь-якому приналежному йому чи іншому судновласнику судні за умови, що ці судна по конструкції і технічному стані відповідають вимогам даного перевезення.
У генеральному контракті визначаються основні експлуатаційно-комерційні питання організації перевезень вантажів на даному напрямку: рід вантажу, кількість, розподіл по місяцях, розміри відправлень, порти навантаження і вивантаження, склад флоту і порядок, але мінування судів, порядок застосування тарифів.
Контрактом установлюється припустимий час відхилення судів від погодженого режиму роботи, по рядок заміни базового судна субститутом, відповідальність судновласника за запізнення чи судна за затримку попереднього нотису, відповідальність сторін за не пред'явлення вантажу і тоннажу.
Під час перевезення великогабаритних вантажів передбачається оплата фрахту за використану місткість судна. У контракті визначаються кількість портів навантаження (вивантаження) за рейс і ставки екстрафрахту за кожен додатковий порт.
Якщо перевезення зв'язане з відхиленням від чи курсу затримкою судна для установки спец кріплень і до устаткування або зі зворотним баластовим переходом, то в кожнім з цих випадків передбачаються особливі надбавки до фрахту Надбавки (знижки) до фрахту можуть бути передбачені також для компенсації витрат перевізника (відправника) по пакетуванню вантажу.
Окремі статті контракту встановлюють розподіл між партнерами витрат по вантажних операціях, зачищенню трюмів, кріпленню і розкріпленню вантажів і на оплату вантажних робіт, виконуваних силами екіпажа. Обмовляється також розміщення вантажу (у трюмах і на верхній палубі), порядок його прийому і здачі.
Комерційні умови генерального контракту засновані на відповідних положеннях нормативних документів і угод.
1.3 Правове регулювання морських транзитних перевезень