Дипломная работа: Розробка методології експертизи круглих лісоматеріалів
Однак основним фактором перспективного збільшення обсягів лісозаготівель є ріст попиту на лісові товари: пиломатеріали, фанеру, целюлозу, папір та картон. Найбільш високими темпами в найближчій перспективі необхідно розвивати виробництва з глибокою хімічною і хіміко-механічною переробкою деревини, що дозволить використовувати значні обсяги низькоякісної деревини та дерев¢яних відходів.
Лісопромисловий комплекс займає усе більш важливе місце в економіці таких розвинутих країн, як США, Німеччина, Китай, Японія, Франція, Канада, Швеція, Фінляндія, Італія, Австрія й ін. У світовому лісопромисловому виробництві відбувається постійний процес спеціалізації окремих країн на випуск тієї чи іншої продукції на високому якісному рівні, що дозволяє цим країнам монополізувати виробництво окремих видів лісоматеріалів, напівфабрикатів і готових виробів. Тому між країнами, навіть з високо розвинутим лісопромисловим виробництвом, неминуче відбувається постійний міждержавний обмін (експорт чи імпорт).
У 2002 році загальна площа лісів України досягла 10782,2 тис. га, лісистість-15,8%. Загальний запас деревини склав 1736,0 млн. куб. м. За лісами України законодавчо закріплене їх важливе соціально-екологічне значення, рубання деревини обмежене її річним приростом. Почалася проводитися сертифікація лісів і лісової продукції. За станом на 31 березня 2002 року сертифіковано 203 тис. га лісів, чи 2,0% їхньої загальної площі. [12]
Головні види деревини, що заготовляють на території України розглянуто в табл. 2.2.1.
Таблиця 2.2.1.
Головні види деревини, що заготовляють на території України та їх призначення
| № з/п | Назва | Призначення | |
| Українська | Латинська | ||
| 1. Відділ Голонасінневі, клас Хвойні породи | |||
| 1.1. | Ялиця біла | Пиломатеріали загального призначення, меблеві та столярні заготовки, будівельні деталі, шпальний кряж, фанерний кряж, клепковий кряж, тарний кряж, судно будівельний кряж, стовпи ліній зв’язку та електропередач, опори та деталі гідротехнічних споруд, підтоварник, баланси, техсировина, дрова, резонансний кряж. | |
| 1.2. | Ялина звичайна | -//-//- | |
| 1.3. | Сосна звичайна | -//-//- (крім резонансного кряжу). | |
Продовження таблиці 2.2.1.
| 2.Відділ Покрито насіннєві. Клас листяні породи. | ||||||
| 2.1. Лісотаксаційна група – твердолистяні породи. | ||||||
| 2.1.1. | Дуб звичайний | Пиломатеріали загального призначення, меблеві та столярні заготовки, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
| 2.1.2. | Ясен звичайний | -//-//- + лижний кряж та заготовки для весел. | ||||
| 2.1.3. | Клен гостролистий | -//-//- | ||||
| 2.1.4. | Бук європейський | -//-//- + рушничний кряж | ||||
| 2.1.5. | Граб звичайний | Пиломатеріали загального призначення, меблеві заготовки, будівельні деталі, фанерний кряж, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
| 2.1.6. | Акація біла | Пиломатеріали загального призначення, меблеві заготовки, будівельні деталі, фанерний кряж , паркетні заготовки, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
| 2.1.7. | Горіх волоський | Фанерний кряж, меблеві та паркетні заготовки. | ||||
| 2.1.8. | Черешня | -//-//- | ||||
| 2.2. Лісотаксаційна група – м′яколистяні породи. | ||||||
| 2.2.1. | Береза повисла | Пиломатеріали загального призначення, меблеві заготовки, будівельні деталі, фанерний кряж, клепковий кряж, паркетні заготовки, шпальний кряж, лижний кряж, рушничний кряж, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
| 2.2.2. | Тополя чорна | Пиломатеріали загального призначення, фанерний кряж, клепковий кряж, сірниковий кряж, підтоварник, баланси, техсировина, дрова. | ||||
| 2.2.3. | Осика | -//-//- | ||||
| 2.2.4. | Вільха чорна | -//-//- | ||||
| 2.2.5. | Липа мілко листа | -//-//- + для заготовок на протези | ||||
Деревостій з перевагою коштовних деревних порід займають 88,6% покритою лісовою рослинністю площі. З них сосна - 33,6% (переважає сосна звичайна – Pіnus sіlvestrіs L), дуб - 24,4% (переважає дуб звичайний-Quercus robur L.), бук звичайний (Fagus sіlvatіka L.) - 7,4%. Експлуатаційні ліси 2 –ї групи (комерційні) займають 40,7% покритою лісовою рослинністю площі.
У 2000 році заготовлено 11,3 млн. куб. м деревини, у 2001 - 12,0 млн. куб. м. (+6,7%). Лісоматеріали круглі в 2001 році склали 44,5%, дров'яна деревина для технологічних нестатків-17%, дрова для опалення -35,3%. Основні обсяги заготовлені в лісах, закріплених за Держкомлісхозом України (близько77%).
Деревообробна промисловість. На кінець 80 – х років споживання деревини в Україні досягло 36 – 38 млн. куб. м. Більш 60% продукції імпортувалося, в основному з Росії; планові постачання її призупинилися на початку 90 – х років. Потреби внутрішнього ринку в деревині і виробах з її всередині 90 – х років знизилися до 15 млн. куб. м. [11]
Лісопромисловий комплекс (лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість) пережив глибоку кризу, обумовлена розформуванням Мінліспрому України, зміною власності, утратою постачань дешевої деревини і традиційного ринку збуту, стрімким зростанням цін на енергетичні ресурси й інфляцією, відсутністю належних інвестицій. Більшість підприємств значно скоротило обсяги продукції, що випускається, фактично ставши банкрутами. При цьому в Україні помітно знизилися обсяги виробництва основних видів продукції. Питома вага лісопромислового комплексу в загальному ВВП промисловості країни скоротився з 2,9 % у 1990 році до 1,7 % у 1998 і збільшився до 2,4% у 2000 році. Фізично і морально застаріло устаткування.
Пік кризи довівся на 1996-1997 роки. Знизилися обсяги вивозу деревини, виробництва деревного шпону, ДВП і ДСП, паркету, столярних виробів і інших видів продукції. Скорочення інвестицій у галузь привело до погіршення основних техніко – економічних показників – рентабельність продукції в 1999 році знизилася до 6,6%. Обсяг ВВП склав 197 млн. USD (60% від обсягу ВВП у 1990 році, 81%-2000 року). Однією з основних проблем галузі є нарощування обсягів глибокої переробки деревини.
Особливу гостроту проблема охорони лісів і використання лісових ресурсів набула в Карпатському регіоні, насамперед у Закарпатській області. Це зумовлено наявністю в цьому регіоні великих запасів лісових сировинних ресурсів, що веде положення лісового сектора в структурі економіки регіону, значними соціальними й екологічними наслідками від деградації останнього. Починаючи з 1997 року відбувається нарощування виробництва в деревообробній промисловості по основних видах продукції. Випуск товарів і послуг зріс з 424,3 млн. USD у 1996 до 630 млн. USD у 1999 році. Темпи розвитку стали одними з найвищих серед галузей промисловості. Джерела фінансування – внутрішні й іноземні інвестиції, надходження від експорту продукції. За станом на 2001 рік у країні нараховувалося 3653 підприємств і юридичних осіб, що займаються переробкою деревини і виробництвом виробів з її, з наступним розподілом за формою власності: державна - 3,7%; комунальна - 0,2%; приватна - 9,1%; колективна - 82,4% (у тому числі акціонерних товариств – 24,8%); міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав - 4,6%. З'являються спільні підприємства, на окремих підприємствах впроваджуються сучасні технології глибокої обробки і переробки деревини. Однак ці зміни стосуються незначної частини великих підприємств і значно збільшилося кількості невеликих компаній, підприємства колишнього Мінліспрома фактично розорені. Необхідні істотні інвестиції в розвиток галузі.
Експорт лісоматеріалів.
Диспаритет цін на деревину і вироби з її на внутрішньому і зовнішньому ринках став основною причиною пильної уваги державних підприємств, приватних компаній і окремих осіб до експорту лісопродукції. За ступенем важливості деревина займає четверте місце серед природних ресурсів після нафти і газу. За роки становлення державності в Україні вона перетворилася з імпортера в експортера деревини і продукції з неї.
У 1996 – 2002 роках експорт лісоматеріалів з України зріс у 4,8 рази і досяг 265,8 млн. USD, імпорт лісоматеріалів знизився на 38,5% і склав 72,7 млн. USD. Переломний момент наступив у 1997 році.
Фінансові зміни в експорті лісоматеріалів відбулися, насамперед, за рахунок збільшення в 7,6 рази доходу від реалізації пиломатеріалів подовжньо розпиляних і шпал; у 3,7 рази виріс дохід від реалізації необроблених лісоматеріалів. У загальній структурі експорту вага перших зросла на 19 %, других – знизилась на 6%.[12]
Ріст експорту лісоматеріалів відбувся за рахунок збільшення обсягів їхніх постачань, а не росту цін. Якщо в 1996 році експорт даної продукції складав 414,8 млн. кг, то протягом 1996 – 2002 років він виріс у 4,9 рази і досяг 2031,3 млн. кг у 2002 році.
При цьому постачання подовжньо розпиляних лісоматеріалів і шпал збільшилися в 8,2 рази, лісоматеріалів необроблених – тільки в 4,1 рази. Це привело до значних змін у структурі експорту: питома вага лісоматеріалів подовжньо розпиляних зріс на 15%, лісоматеріалів необроблених – знизився на 9%. Позитивні зміни спостерігаються й в інших групах лісоматеріалів. Структура експорту лісоматеріалів з України в 1996 - 2003 роках наведено в табл. 2.2.2 та 2.2.3.
Таблиця 2.2.2.
Структура експорту лісоматеріалів з України в 1996 та 2003 роках (млн.USD)
| Лісоматеріали | 1996 | 2003 | ||
| млн. USD | % | Млн. USD | % | |
| Поздовжньо розпиляні лісоматеріали | 19,8 | 36 | 149,7 | 56 |
| Необроблені лісоматеріали | 16,1 | 29 | 59,9 | 23 |
| Фанера, ДСП, ДВП | 10,0 | 18 | 36,4 | 14 |
| Пиломатеріали | 5,2 | 10 | 6,8 | 3 |
| Інша лісопродукція | 4,0 | 7 | 13,1 | 5 |
| Всього | 55 | 100 | 266 | 100 |
Рис .2.2.1 Динаміка експорту лісоматеріалів різних видів за 1996 та 2003 роки (млн. USD)
Таблиця 2.2.3.
Структура експорту лісоматеріалів з України в 1996 та 2003 роках (млн. кг.)
| Лісоматеріали | 1996 | 2003 | ||
| млн. кг | % | млн. кг | % | |
| Поздовжньо розпиляні лісоматеріали | 0,0917 | 22 | 0,75 | 37 |
| Необроблені лісоматеріали | 0,2696 | 65 | 1,11 | 55 |
| Фанера, ДСП, ДВП | 0,0343 | 8 | 0,11 | 6 |
| Пиломатеріали | 0,0107 | 3 | 0,01 | 1 |
| Інша лісопродукція | 0,0085 | 2 | 0,05 | 2 |
| Всього | 0,4148 | 100 | 2,0313 | 100 |
Рис. 2.2.2. Динаміка експорту лісоматеріалів різних видів за 1996 та 2003 роки в млн. кг.
Однак структура експорту як і раніше значно відрізняється від структури експорту лісоматеріалів розвинутих країн. У ній переважають постачання круглого лісу і напівфабрикатів. У зв'язку з обмеженим доступом до безпосередніх споживачів на західно європейських ринках, основними споживачами лісової продукції в 2002 році стали посередники – Туреччина (19% всього обсягу постачань), Угорщина (19%), Польща (13%) і Словаччина (13%). У результаті деревообробна промисловість недоодержує необхідного прибутку на розвиток галузі, не розвивається на належному рівні інфраструктура і соціальна сфера, відбувається втрата робочих місць, залишається високим рівень безробітних серед колишніх кваліфікованих працівників галузі.
Не раціональність структури експорту лісоматеріалів обумовлена відсутністю засобів на придбання сучасного устаткування глибокої переробки деревини. Порівняльний аналіз експорту й імпорту показує домінування першого в постачаннях необроблених лісоматеріалів іншої аналогічної продукції, другого – ДВП і ДСП.
У зв'язку з ростом будівельних робіт в Україні і підвищеному попиті на ДВП І ДСП для оздоблювальних цілей, імпорт останніх за 1996 – 2002 роки виріс у 3,8 рази і досяг 144,0 тис. кг на суму 36,1млн. USD. У значних обсягах Україна імпортує також деревну вовну і борошно. Тільки в 2002 році постачання склали 9,5 млн. кг на суму 2,1 млн. USD.
Отже в Україні є лісосировинна база для розвитку деревообробної промисловості. Крім цього, до 2015 року необхідно здійснити лісорозведення на сільськогосподарських землях загальною площею близько 3 млн. га з метою окультурення сільськогосподарських ландшафтів, реалізації заходів для попередження зміни клімату, поліпшенню екологічної ситуації в країні, що буде одночасно сприяти подальшому збільшенню лісосировинної бази. [11]
Деревообробна промисловість переборола кризу, інтенсивними темпами нарощує обсяг виробництва продукції. Однак для остаточного відновлення продуктивності деревообробної промисловості і її росту, поглиблення переробки деревини за допомогою впровадження сучасних технологій необхідні значні капітальні вкладення, у тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств і інші форми співробітництва.
2.3. Аналіз нормативних документів, що регламентують якість лісоматеріалів
Сертифікація зародилася як засіб регулювання відносин між продавцем і споживачем, зокрема, для забезпечення відповідності якості товару визначеним вимогам, що викладаються в різних нормативних документах.
Системи сертифікації розвивалися як на національному рівні, так і на міжнародному. Сучасний рівень розвитку економічних зв'язків між державами вимагає істотної інтенсифікації роботи зі створення системи міжнародних стандартів з урахуванням розходжень у національних системах сертифікації. Ці розходження виявляються не тільки в номенклатурі показників і методах їхнього контролю, але й у законодавчій базі, на основі якої вводиться система сертифікації.
Найбільш успішно цей процес розвивається в Європі. Тут існує Європейський Комітет з стандартизації (СЕН), членами якого є національні органи Австрії, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, Швейцарії. Прийнятий цим комітетом стандарт має пріоритет перед національними стандартами, тобто перераховані країни повинні забезпечити його застосування на своїй території в якості національного без будь-яких змін. Такий статус Європейських стандартів дійсно знімає технічні бар'єри в торгівлі між країнами Європи.
Європейські стандарти передбачають нормування вимог до лісоматеріалів на трьох рівнях: на вищому рівні знаходяться міжнародні і національні стандарти, що містять загальні норми і правила; другий рівень - це стандарти сортування, вони установлюють вимоги і правила, застосовувані конкретним споживачем чи виробником лісоматеріалів. В українській практиці стандартизації таким стандартам відповідають технічні умови; на нижньому рівні знаходяться вимоги і правила, що містяться в конкретному контракті на постачання лісоматеріалів.
Ступінь обов'язковості вимог до якості лісоматеріалів зі зниженням рівня підвищується: вимоги контракту більш обов'язкові, чим галузевий стандарт, а галузевий стандарт має пріоритет у порівнянні з національними чи Європейськими стандартами.
Отже, для більш ефективної роботи України в міжнародних системах сертифікації і стандартизації лісоматеріалів необхідне освоєння європейської методології стандартизації і принципів оцінки якості лісоматеріалів.
Наприклад, у європейських стандартах на лісоматеріали вживаються такі терміни як "ознака" і "критерій", що не вживаються в наших документах і вимагають пояснення. Під ознаками лісоматеріалів розуміють кількісні і якісні характеристики лісоматеріалів, у тому числі і пороки деревини. Критеріями є сформульовані в стандарті чи в контракті вимоги до ознак лісоматеріалів.