Дипломная работа: Розробка програмного модулю для визначення професійних знань

Перша нормальна форма передбачає, щоб кожне поле таблиці було неподільним і не містило даних, що повторюються. Щоб привести відношення до першої нормальної форми, необхідно розбити предметну область на декілька простих відношень.

Предметна область була розбита на таблиці (прості відношення):

користувачі;

рейтинг;

запитання;

відповіді;

рівні придатності;

авторизація.

Друга нормальна форма передбачає, що відношення знаходяться у першій нормальній формі і кожний рядок відношення однозначно визначається первинним ключем.

При приведені до другої нормальної форми було додано ключі до таблиць. До таблиці “Користувачі” будо додано ключове поле – код
користувача. До таблиці “Рейтинг” будо додано ключове поле – код запису. До таблиці “Запитання” будо додано ключове поле – код запитання. До таблиці “Відповіді” будо додано ключове поле – код відповіді. До таблиці “Рівні придатності” будо додано ключове поле – код рівня, а до таблиці “Авторизація” будо додано ключове поле – код запису.

Третя нормальна форма передбачає, що відношення знаходяться у першій та другій нормальній формі, а також щоб значення будь-якого поля, що не входить до первинного ключа не залежало від інших полів, тобто не повинно бути транзитивної залежності.

Відношення були приведені до третьої нормальної форми.

Далі виявимо зв’язки інформаційно-логічної моделі.

Модель “сутність-зв’язок” має кілька базових понять, що утворюють вихідні цеглинки, із яких будуються більш складні об’єкти за заздалегідь визначеними правилами.

Зв’язки поділяються на три типи за множинністю: “один-до-одного” (1:1), “один-до-багатьох” (1:Б), “багато-до-багатьох” (Б:Б). Зв’язок “один-до-одного” (1:1) означає, що екземпляр однієї сутності зв’язаний тільки з одним екземпляром іншої сутності. Зв’язок 1:Б означає, що один екземпляр сутності, розташований ліворуч по зв’язку, може бути зв’язаний з декількома екземплярами сутності, розташованими праворуч по зв’язку. А зв’язок Б:Б означає, що один екземпляр першої сутності може бути зв’язаний з декількома екземплярами другої сутності, і навпаки, один екземпляр другої сутності може бути зв’язаний з декількома екземплярами першої сутності.

Для встановлення відношень між інформаційними об’єктами задамо запити до цих об’єктів:

до якого запитання належать відповіді?

які результати тестування в користувача?

Зв’язок №1

Кожне запитання має певний список відповідей, тому організовуємо зв’язок “один-до-багатьох” (рисунок 2.3).

Рисунок 2.3 – Зв’язок “Запитання – Відповіді”

Зв’язок №2

Кожен користувач може пройти тест на професійну придатність безліч разів. На основі цього складається рейтинг учасників, тому організовуємо зв’язок “один-до-багатьох” (рисунок 2.4).

Рисунок 2.4 – Зв’язок “Користувачі – Рейтинг”

На основі структурних зв’язків будуємо інфологічну модель, яка наведена на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 – Інфологічна модель