1. Вивчити основні теоретичні підходи до розгляду феномена батьківства і його складових.

2. Вивчити структуру батьківства як інтегрального психологічного утворення особистості.

3. Провести дослідження готовності молоді до майбутнього батьківства;

4. Дослідити еволюцію поглядів на батьківство в батьків і матерів, у період очікування дитини, та після її народження.

5. Розробити рекомендації для роботи по формуванню психологічної готовності молодих людей до майбутнього батьківства засобами активного соціально-психологічного навчання.

Теоретико-методологічні засади дослідження випливають із системної інтеграції відомих положень психологічної науки про становлення особистості та органічний взаємозв’язок свідомості та самосвідомості, єдність психіки та діяльності, детермінацію психіки соціальними факторами, закономірності функціонування і розвиток мотиваційно-потребової сфери особистості.

Методи дослідження. У ході дослідження застосовано комплексний підхід, який полягав у поєднанні теоретичного аналізу наукових джерел із застосуванням психологічного емпіричного експерименту.

• Обсерваційні методи – безпосереднє спостереження за поведінкою подружніх пар, що є батьками в родині й за її межами з метою розробки загальної картини феномена батьківства.

• Оглядово-аналітичне теоретичне вивчення психологічної, педагогічної, філософської, соціологічної літератури по досліджуваній проблемі для з'ясування її розробленості й визначення подальших шляхів дослідження.

• Експериментальний метод: модифікований методика PARI (parental attitude research instrument) – «Батьківсько-дитячі відносини», для визначення психологічної готовності юнацтва до батьківства, анкетування майбутніх або молодих батьків, проективна методика «Батьківський твір».

• Суб'єктивно-оцінний метод – заснований на аналізі відповідей випробуваних на питання і інтерпретація авторської анкети і опитувальника.

• Якісний і кількісний аналіз отриманих результатів.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Рівненської ЗОШ № 25. У дослідженні прийняли участь 30 старшокласників, учні 11 класів, них 16 юнаків та 14 дівчат. Також вибірку склали 10 подружніх пар, які вже є молодими батьками (10 жінок та 10 чоловіків).

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:

- проаналізовано психологічну модель готовності до майбутнього батьківства юнаків та дівчат;

- розкрита сутність і зміст психологічної готовності молоді до батьківства, визначено її критерії та показники;

- обґрунтовано рекомендації для психокорекційних занять, спрямованих на розвиток компонентів психологічної готовності юнацтва до свідомого батьківства та створення сім’ї.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні психологічної моделі готовності молоді до майбутнього батьківства. Результати дослідження дають можливість показати значимість юнацького віку як етапу формування та становлення психологічної основи майбутнього батьківства, говорять про необхідність спеціально організованої підготовки молоді до сімейного життя. Основні висновки й положення можуть бути враховані й використані при складанні програм і навчальних курсів сімейнознавчої тематики, у практиці психологів, педагогів і фахівців шлюбних консультацій, що здійснюють роботу з молоддю з питань організації сімейного життя. Матеріали курсового дослідження можуть використовуватися при вивченні навчальних дисциплін «Психологія», «Основи вікової психології»; а також при подальшому дослідженні даної проблематики, або суміжних тем.

Структура дослідження: Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який містить 57 найменуваннь та додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ БАТЬКІВСЬКОЇ СФЕРИ У ПЕРІОД ЮНОСТІ І ДОРОСЛОСТІ

1.1 Системний підхід у формуванні готовності молоді до майбутнього батьківства у психологічній теорії та практиці

Проблема сімейно – шлюбних відносин завжди привертала увагу вчених. Й. Дементьєва [25], С.В. Ковальов [41], Л.Б. Шнайдер [57] основною особливістю сучасної сім’ї визначають перехід від жорстко заданих рольових взаємовідносин до гнучких, більш динамічних. Така зміна робить особливо важливим спілкування подружжя, яке є результатом спільної творчості.

Батьківство і батьківська поведінка вивчаються в психолого-педагогічних науках у різних аспектах. І це зрозуміло, якщо врахувати їхню важливість для становлення особистості дитини. На рівні особистості батьківство розглядається як частина особистісної сфери людини, яка має свою онтогенетичну історію і як соціально-психологічне утворення, представлене соціальними установками різного рівня узагальнення й конкретизації (B.B. Бойко [14], Р.В. Овчарова [49]).

Формуванню усвідомленого батьківства присвячені роботи О. Безпалько [12], Т. Веретенко [17], Р. Овчарової [49].

Окремим аспектам підготовки молоді до створення сім’ї і виконання батьківських функцій присвячені ряд дисертаційних досліджень. Так, моральна підготовка старшокласників до створення сім’ї та можливого майбутнього батьківства у зв’язку із цим досліджувалась Т.Г. Веретенко [17], Н.І. Гусаком [23]; С.С. Жигалін [38] к досліджував підготовку старшокласників до створення сім’ї і виконання виховних батьківських функцій; В.П. Кравець [45] розглядав індивідуальний підхід до старшокласників у процесі підготовки до створення сім’ї. Проблема підготовки юнацтва до сімейного життя в батьківський сім’ї знайшла своє відображення в дослідженнях Н.І. Гусака [21], І.В. Гребенникова [18].

У сучасній психології уявлення учнів середніх і старших класів про сім’ю вивчали Т.А. Демідова [26], Л.В. Долинська [30], І.М. Мачуська [47] та інші.

Ними виявлено, що шлюбно-сімейні та батьківські уявлення старшокласників відрізняються недостатньою повнотою, невисокою оцінкою себе як майбутнього подружжя. Уявлення про кохання, майбутнє сімейне життя, а також майбутнє батьківство є слабкими, уявлення про майбутнє сімейне життя формуються переважно в батьківській сім’ї, а уявлення про чоловіка і жінку складаються у сфері взаємовідносин з протилежною статтю. Аналіз розходжень в уявленнях майбутнього подружжя дозволив І.В. Гребенникову виявити такі особливості: найчастіше партнери мають різні уявлення про участь батька та матері у догляді за дитиною, у вихованні кооперацію домашньої праці і свою участь у ній, про виховання дітей взагалі, способи проведення вільного часу, планування бюджету [18, 29].

Таким чином, формування уявлень про створення майбутньої сім’ї та майбутнє батьківство є важливою складовою процесу становлення сучасної сім’ї і повинно носити цілеспрямований характер. У 1984 році в школах у старших класах був уведений новий предмет "Етика і психологія сімейного життя", але він не зміг досягти поставленої мети яка полягала в формуванні у старшокласників потреби в створенні сім’ї, готовність до майбутнього батьківства, до вступу в шлюб, уміння правильно будувати сімейні відносини і виховувати майбутніх дітей. Однак практика показує, що все-таки доцільно було б зберегти у школі курс «Етика і психологія сімейного життя». При цьому необхідно удосконалювати зміст і методику навчання старшокласників основам психології сімейного життя, враховуючи вікові інтереси і особливості цього періоду, зокрема міжособові взаємовідносини і статево - рольову поведінку в юнацькому віці.

Узагальнення різних наукових позицій показало, що для юнацького віку характерна спрямованість на засвоєння норм взаємовідносин, активна соціалізація особистості в спілкуванні.

Узагальнення різних наукових позицій показало, що старшокласники значною мірою не задоволені відносинами з батьками і дорослими і орієнтуються на пошук нових форм спілкування з ровесниками.

Статева ідентичність і статево-рольова поведінка в юнацькому віці формуються в результаті тісної взаємодії біологічних, психологічних і психосоціальних факторів. Найбільш повний огляд цієї проблеми відображено в психологічних розробках, присвячених ідентифікації з батьками (С.С. Жигалін) [37], диференціації статевих ролей (І.С. Кон) [43], формуванню особистості майбутніх чоловіка та жінки (С.В. Ковальов, Т.А. Демидова) [41], [28].

На основі проведеного аналізу теоретичних джерел з обраної проблематики, можна зробити висновок про необхідність пошуку та обґрунтування нових шляхів та умов, які б забезпечили більш ефективне формування адекватних уявлень про майбутнє батьківство, майбутню сім’ю при підготовці юнацтва до сімейного життя з урахуванням вікових особливостей.

1.2 Соціально-психологічні особливості компонентів батьківства