Дипломная работа: Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок
б) - Гіраційна дробарка:
1 – шарова опора; 2 – корпус; 3 – броньова плита; 4 – головка; 5 – вертикальний вал; 6 – ексцентрик
в) - Що кова дробарка:
1 – рухома щока; 2 – нерухома щока; 3 – вісь рухомої щоки; 4 – ексцентриковий вал; 5 – шків; 6 – маховик; 7 – шатун; 8, 11 – регулювальні клини; 9 – пружина; 10 – станина; 12 – важелі; 13 – тяга
г) - Валковий млин:
1 – станина; 2 – пружина; 3 – рухомий валок; 4 – бункер; 5 – нерухомий валок
д) - Дезинтегратор:
1,6 – вали; 2,3 – диски; 4 – пальці била; 5 - завантажувальний конус; 7 - розвантажувальний патрубок
е) – К ульовий млин :
1 – корпус барабана; 2 – броньова плита; 3 – люк; 4 – привідна шестерня; 5 – решітка; 6 – кришка; 7 – пустотілі цапфи; 8 - направляючий конус; 9 – кришка
2.3 Фізико-механічні властивості матеріалу, що подрібнюється
При вивченні процесу подрібнення найбільш важливими є фізико механічні властивості зернових матеріалів, які характеризують здатність зерна до руйнування. До таких властивостей слід віднести: зусилля руйнування, розмір, форма, маса та коефіцієнт відновлення зернівки, що характеризує її пружні якості. Важливим показником, що впливає на енергоємність процесу та якість подрібнення, є вологість матеріалу, що подрібнюється, але, згідно вимог [16, 17], вона повинна знаходитися в досить вузьких межах від 12% до 14 %, тобто є фіксованою. При визначенні енергетичних і якісних показників процесу подрібнення необхідно враховувати характерні особливості кожного з основних видів зернових матеріалів. Аналіз досліджень, проведених раніше [1, 23, 31, 44, 45] дає змогу систематизувати середні значення вказаних основних параметрів основних зернових матеріалів, які використовуються для приготування комбікормів. Результати досліджень по вивченню фізико - механічних властивостей приведені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Фізико-механічні властивості зернових матеріалів при вологості 12-14%
Культура | Розміри зернівки | Коефіцієнт відновлення |
Зусилля руйнування, Н |
Маса 1000 зерен, г | ||
Довжина, мм |
Ширина, мм |
Товщина, мм | ||||
Пшениця | 4,8-8,0 | 1,6-4,0 | 1,5-3,3 | 0,8-0,4 | 120-280 | 20 - 40 |
Овес | 8,0-18,6 | 1,4-4,0 | 1,0-4,0 | 0,82-0,6 | 100-120 | 20 - 42 |
Ячмінь | 7,0-14,6 | 2,0-5,0 | 1,2-4,5 | 0,7-0,62 | 120-180 | 31 - 51 |
Кукурудза | 5,5-13,5 | 5,0-11,5 | 2,5-8,0 | 0,7-0,34 | 180-220 | 280-290 |
Горох | 4,0-8,8 | 4,0-9,0 | 3,0-9,0 | 0,77-0,4 | 80-100 | 130-140 |
2.4 Фактори, що впливають на процес подрібнення молотковими дробарками
Згідно класифікації, запропонованої Мельниковим С.В., Альошкіним В.Р., Рощиним П.М. [23, 25, 36] сукупність факторів, які впливають на ефективність роботи молоткових кормодробарок, умовно можна розділити на технологічні, механічні та конструктивні (див. рис.2.4).
![]() |
При ранжируванні 42 факторів виявлено, що суттєво впливають лише 11. Серед них є фактори, фіксовані для даної конструкції: кількість молотків, конструкція деки, кут обхвату решета і т.д. Крім того, від крупності помелу залежить діаметр отворів решета, а вологість матеріалу обмежена вимогами стандарту [1, 16, 17]. Основними змінними факторами, що визначають витрати енергії та якість подрібнення є подача матеріалу, зазор між молотками і декою, швидкість молотків. Змінні фактори можна поділити на регульовані - подача матеріалу в камеру подрібнення, установочний зазор між молотками та декою, швидкість обертання ротора, і нерегульовані - ті, що змінюються внаслідок відносного коливального руху молотків: зміна зазору та швидкості удару молотків внаслідок їх відхилення від радіально - рівноважного положення.
Таким чином, коливання шарнірно підвішених молотків спричиняє зміну основних факторів, що впливають на параметри процесу подрібнення, отже є змінним нерегульованим фактором. Подальшими дослідженнями необхідно визначити закономірності відносного руху з метою ефективного використання відносної швидкості і енергії удару молотків.
2.5 Сучасні тенденції підвищення ефективності процесу подрібнення молотковими кормодробарками
Значний вклад в удосконалення конструкцій, підвищення надійності машин, їх вузлів і деталей внесли Фабрикант М.Б., Мельников С.В., Ревенко І.І., Золотарьов С.В., Філіппова А.Г., Сироватка В.І., Резнік І.І. та інші [1, 4, 5, 8, 19, 20, 22, 24, 25, 37].