Заходи щодо відбору цільових ринків створюють основу для подальшої розробки комплексу маркетингу . Комплекс маркетингу - це сукупність засобів дії на споживачів цільового ринку з метою викликати у них бажану у відповідь реакцію. Відома класифікація, чотирьохчинника маркетингових засобів:

товар (product);

ціна (price);

місце (place);

стимулювання (promotion) продажів.

Комплекс маркетингу часто стисло називають "4Р", виходячи з перших букв англійських назв його складових.

Кожний з елементів комплексу маркетингу, у свою чергу, також має комплексний характер. Так, в поняття "товар" входить товарна політика підприємства галузі друку, тобто набір видань і послуг, які воно пропонує цільовому ринку, їх якість, кількість, дизайн, відповідність критеріям споживачів цільового ринку, додаткова користь, яку вони дають споживачу в порівнянні з аналогічними виданнями конкурентів, час життя їх на ринку, упаковка, товарна марка, частота оновлення номенклатури, модифікація, витрати на виробництво і модифікацію видань і т.д.

Складовою частиною маркетингу на підприємстві „Харполігрант плюс” є і встановлення ціни на видання, яка залежить від ступеня його відповідності критеріям споживачів, цілей підприємства на ринку, попиту на видання, цінової політики конкурентів, витрат на виготовлення і збут товару, його унікальності, доходів населення і т.д. Встановлення цін починається до розробки видання і продовжується на стадії його реалізації.

Місце продажу забезпечується системою збуту, тобто діяльністю, завдяки якій видання стає доступним для цільових споживачів. Сюди входить вибір каналів збуту і системи руху товару по цих каналах (вибір місця зберігання запасів і системи складування, системи управління запасами і обробки замовлень, вибір способів транспортування і т.д.).

Стимулювання продажу - це діяльність підприємства по розповсюдженню позитивних відомостей про себе і своєму виданні з метою переконання цільових споживачів купувати його. До цієї діяльності можна віднести рекламу; особистий продаж; участь у виставках і ярмарках; комерційну роботу з покупцем, під час якої він може одержати різні пільги, наприклад знижку залежно від кількості продукції, що купується, пільгові умови кредитування, знижку за регулярність закупівель і т.п.; комерційну роботу з посередником; стимулювання продавців магазинів; різні заходи, що проводяться підприємством, пов'язані з цінностями, що мають суспільне значення (наприклад, діяльність по охороні навколишнього середовища, добродійність, спонсорство культурних заходів і т.д.).

Враховуючи надзвичайну важливість комплексу "4Р", в рамках загальної стратегії маркетингу розробляють політику підприємства по всіх складових комплексу маркетингу (товарна, цінова, збутова, комунікаційна політика).

1.2 Система маркетингової інформації

Маркетинг більш, чим будь-яка інша господарсько-управлінська діяльність, забезпечує інформаційні, стратегічні і оперативні зв'язки підприємства із зовнішнім середовищем. Керівник по маркетингу вивчає ринок і бере участь в управлінні. Тому інформаційна система, процес ухвалення рішень і безпосереднє функціонування маркетингу тісно пов'язані з іншими підсистемами управління діяльністю підприємства.

Основу маркетингу складає процес безперервного збору, аналізу і оцінки інформації в першу чергу про стан ринку. Без постійно оновлюваної і відповідної дійсності інформації неможливе ефективне маркетингове управління. Для того, щоб вижити в умовах конкуренції, підприємство повинне стежити за всіма змінами на ринку (вимогами споживачів, співвідношенням цін, конкуренцією), а також за створенням нових видань, введенням нових елементів в збутову і комунікаційну мережу. Маркетингова інформаційна система дозволяє краще орієнтуватися в конкретному ринковому середовищі.

Інформація складається зі всіх об'єктивних фактів і всіх припущень, які впливають на сприйняття людиною, що ухвалює рішення, суть і ступені невизначеностей, пов'язане з даною проблемою або можливістю в процесі управління. Все, що потенційно дозволяє понизити ступінь невизначеності, будь то факти, оцінки, прогнози, узагальнені зв'язки або чутки, повинно вважатися інформацією.

Типи інформації

Існує різноманіття типів маркетингової інформації, використовуваної менеджерами: факти, оцінки, прогнози, узагальнені зв'язки, чутки.

Факти: події або умови, які спостерігаються безпосередньо (простий вид маркетингової інформації)

Оцінки: відрізняються від фактів тим, що базуються швидше на висновках і (або) статистичних прийомах, чим на прямому спостереженні і підрахунку. Така оцінка може відрізнятися від дійсного факту по двох напрямах. Оскільки вона базується на вибірці, на неї впливає помилка вибірки; крім того, на неї впливає також помилка вимірювання, бо вона заснована не на безпосередньому спостереженні. Обидві помилки можуть бути зведені до мінімуму: перша - шляхом збільшення розміру вибірки, друга - за допомогою точніших методів вимірювання.

Оцінки пов'язані з минулим і сьогоденням, тоді як прогнози - з майбутнім. Частково вони засновані на екстраполяції тенденцій, частково - на аналогії і частково - на здоровому глузді.

На практиці часто використовують узагальнені зв'язки як основу для оцінки і прогнозу. Наприклад, вони встановлюються між об'ємом продажів і такими чинниками, як прибуток, витрати на маркетинг, довіру споживача, розмір капітальних вкладень і т.д.

Чутки відрізняються від фактів тільки тим, що джерело інформації менш надійне. Але чутки можуть бути єдиним доступним джерелом окремих видів інформації, наприклад, планів конкурентів. Таким чином, чутки займають певне місце в маркетинговій інформаційній системі будь-якого підприємства.

Джерела інформації

Серед найбільш важливих джерел маркетингової інформації можна виділити:

джерела усередині підприємства:

спеціалізовані групи співробітників;

діяльність спеціалізованих груп співробітників;

періодичні звіти;

всілякі інформаційні зв'язки;

публіковані джерела, такі, як:

звіти урядових агентств;

звіти торгових асоціацій;