Дипломная работа: Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах
РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу.
1.1 Нормативно-правова база роботи дитячих оздоровчих закладів.
Кожен другий громадянин України хоча б раз відпочивав у таборі. Сучасні діти, як їх батьки в свій час , мають можливість відпочити у різноманітних таборах. Незважаючи на те, що останні змінили свою назву – тепер вони не піонерські , а оздоровчі, - але зміст залишився колишнім – урізноманітнити дозвілля дітей, зробити їх життя веселим, цікавим та водночас змістовним, а також дати можливість дитині набратися сил та зміцнити перед наступним напруженим навчальним роком.
Дитячий оздоровчий заклад (заміський, профільний, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням тощо) є позашкільним оздоровчо-виховним закладом. Створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення, зміцнення здоров’я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку.
Дитячий оздоровчий заклад може бути сезонним або цілорічної дії, розміщуватись у стаціонарних або орендованих приміщеннях ( на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, спортивних і туристських установ, навчальних закладів тощо). Терміни оздоровлення й відпочинку дітей визначаються засновниками з урахуванням місцевих природнокліматичних умов та при узгодженні з відповідними органами виконавчої влади.
Засновниками дитячого оздоровчого закладу можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й підпорядкування, їх об’єднання, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності. Дитячий оздоровчий заклад здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та власного статуту. У статуті визначаються назва, мета і напрями діяльності, органи керівництва і контролю, джерела фінансування та утворення майна.
Прийняття дітей до дитячого оздоровчого закладу здійснюється на підставі оздоровчої путівки або заяви батьків ( опікунів, піклувальників), довідки про стан здоров’я дитини, профілактичні щеплення та епідемічний стан середовища, в якому проживає дитина. З урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей створюються загони та групи, наповнюваність яких не повинна перевищувати: для дітей 6-9 років – 25 чол., 10-14 років – 30 чол., старших 14 років – 35 чол.
Під час організації профільних туристично-краєзнавчих дитячих заходів чисельність дітей у загоні визначається «Правилами проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України», затвердженими наказом Міністерства освіти України № 96 від 6 квітня 1999 року та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20 травня 1999 р.[18]
Дитячий оздоровчий заклад працює за календарним планом роботи, затвердженим директором, організовує та здійснює різноманітні масові заходи. Тривалість занять у гуртках, секціях, клубах встановлюється з урахуванням психофізіологічного розвитку дітей різних вікових категорій: від 6-7 років – 35 хвилин, старших 8 років – 45 хвилин.
Всі види діяльності дітей в таборі, пов’язані з фізичними навантаженнями, рухливою активністю узгоджуються з головним лікарем.
Режим дня повинен бути диференційован в залежності від віку дітей. Рекомендований режим дня:
8.00 – Під’йом
8.10 – Ранкова гімнастика
8.30 – Водні процедури
8.50 – Ранковий збір, лінійка
9.00 – Сніданок
9.30 – Робота гуртків, суспільна праця
11.00 – Оздоровчо-гігієнічні процедури, навчання плаванню
12.30 – Вільний час, заняття на вибір
13.30 – Обід
14.30 – Тиха година
16.00 – Полудник
16.30 – Заняття в гуртках, загальнотабірні заходи
18.30 – Вільний час, заняття на вибір
19.00 – Вечеря
20.00 – Загальні заходи, вогнища
21.00 – Відбій для дітей 7-9 років
22.00 - Відбій для дітей 10-16 років [13]
Зміст, форми і методи роботи визначаються статутом закладу з безумовним дотриманням потреб соціалізації дитини, громадянина України, з обов’язковим урахуванням специфіки національних і культурних, історичних традицій, загальнолюдських духовних надбань і цінностей.