Дипломная работа: Співпадіння психологічних характеристик членів товариської групи

3) групові цілі;

4) організаційні (структурні) характеристики групи;

5) взаємозв'язок і

6) взаємодія членів групи.

У науковій літературі є безліч визначень групи, в яких підкреслюється та або інша їх межа. Тому при дослідженні груп (мається на увазі — малих соціальних общностей, на відміну від великих груп, якими є класи, нації, народності і тому подібне) слідує, очевидно, перш за все виділити їх загальні ознаки. Як такі ознаки (критеріїв) більшість учених виділяють: 1) соціальність групи, тобто констатація її приналежності до певної соціальної системи; 2) чисельність групи (від 2 — 3 до 30.— 40 особистість); 3) єдність ціннісних орієнтації і цілей; 4) наявність спільної діяльності; 5) наявність структури; 6) наявність загальних норм і думок.

Одне з найбільш універсальних визначень малої групи зводиться до наступного: під малою групою розуміється нечисленна по складу група, члени якої об'єднані загальною соціальною діяльністю і знаходяться в безпосередньому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення емоційних відносин, групових норм і групових процесів. Це визначення, що носить швидше описовий характер, доповнюється іншим, лаконічнішим, таким, що охоплює власне соціальний аспект функціонування малої групи:

"Мала група — це група, в якій суспільні відносини виступають у формі безпосередніх особистих контактів".

Для формування товариської групи важливе значення має власне сприйманням, скільки всією сукупністю когнітивних процесів, які забезпечують сприймання і пізнання особистості чи групи. Невід’ємними складовими соціальної перцепції, окрім когнітивної (пізнання як сукупності уявлень про соціальний об’єкт, розуміння його як раціонально-логічне пояснення; прогнозування його станів і процесів), є:

емоційна (емпатія, співчуття, співпереживання);

діяльнісна (поведінкова, конативна);

мотиваційна (відображає ступінь ідентифікації суб’єкта з об’єктом, визначає специфіку діяльнісного і емоційного компонентів та має регулятивний вплив на поведінку суб’єкта через знання про те, як зорієнтований у певних ситуаціях об’єкт сприймання) [[2] ].

З іншого боку, в структурі товариської групи визначають:

суб’єкт сприймання (група, особистість);

об’єкт сприймання (група, особистість);

власне процес сприймання;

внутрігрупове сприймання;

зовнішньогрупове сприймання;

безпосередній результат цього процесу — індивідуалізований (груповий) образ соціально значущого об’єкта [[3] , с.15].

У залежності від особливостей суб’єктів і об’єктів розглядають такі її різновиди:

внутрігрупове міжособистісне сприймання, специфічними характеристиками якого є сприймання статусу особистості в групі, загальна оцінка особистості чи окремих її рис, сприймання внеску особистості в спільну діяльність;

сприймання особистістю власної групи, її статусно-позиційної і ціннісно-нормативної структури; цілей і завдань спільної діяльності, прогнозування її успішності, референтності тощо;

сприймання особистістю іншої групи як певної цілісності, сприймання різниці між власною та іншою групами тощо;

міжособистісно-міжгрупове сприймання, тобто сприймання певних осіб, що належать до іншої групи;

сприймання групою одного з своїх членів, його прийнятність для групи, оцінка його ділових, комунікативних якостей тощо;

групове сприймання представника іншої групи як особистості, що має неповторні індивідуально-психологічні риси;

міжгрупове сприймання на основі соціальної категоризації (розподілу людей на групи), соціальної ідентифікації (зарахування себе до певної групи чи категорії) тощо;

сприймання групою самої себе (групове самосприймання) як єдиної і унікальної цілісності [[4] ].

Така класифікація відображає широке розуміння сприймання соціальної сфери та інших людей, а саме – сприймання і пізнання членами групи, один одного та членів іншої групи; сприймання себе, своєї групи, іншої групи; сприймання групою свого члена і членів іншої групи. При цьому виокремлюються три класи соціальних об’єктів соціальної перцепції: інша людина, група, ширша соціальна спільнота. Відтак, залежно від співвідношення об’єкта і суб’єкта, говорять про міжособистісне сприймання, в якому, в свою чергу, виокремлюють самосприймання і сприймання інших осіб та міжгрупове сприймання [[5] ].

До основних характеристик групи відносяться: її склад, структура, групові процеси, норми, цінності, система санкцій. Кожен з елементів може бути по-різному описаний залежно від цілей дослідження. Наприклад, склад групи можна проаналізувати, узявши за основу вікові, професійні або соціальні характеристики. Структуру групи можна розглядати з погляду структури комунікацій, переваг або структури "влади".