Дипломная работа: Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
усіх класів
Продовження таблиці 1.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 10. | Завод “Техоснастка” | 0,00000089 | 0,36 | 8,76 | 2,75 | 20,22 |
| 11. |
АТ “Експериментальний завод” | 0,00026 | 0,055 | 23,15 | 7,15 | 30,35 |
| 12. | Комбікормовий завод | 0,0002 | 4,84 | 182,68 | 16,7 | 204,22 |
| 13. | НВО “Ритм” | 0,0001 | 2,66 | 5,43 | 0,71 | 8,8 |
| 14. | Протезно-ортопедичне підприємство | 0,001 | 2,87 | 6,72 | 4,77 | 14,36 |
| 15. | Завод агрегатних верстатів | 0.004 | 0,98 | 11,93 | 204,60 | 217,55 |
| 16. | Електроапаратний завод | 0,017 | 13,37 | 5,1 | 20,77 | 39,26 |
| 17. | Нафтобаза №1 | 0,67 | 3,23 | 51,81 | 55,71 | |
| 18. | ЗЕМВ-1 | 0,017 | 14,33 | 168,38 | 18,85 | 201,58 |
| 19. | Поліграф-сервіс | 0,0000112 | 1,47 | 6,64 | 2,33 | 10,44 |
| 20. | Текстильний завод | 0,005 | 0,046 | 0,54 | 10,81 | 11,41 |
| 21. | Харківський завод шампанських вин | 6,52 | 0,99 | 0,26 | 7,77 | |
| 22. | Іванівський пивзавод | 0,000103 | 6,89 | 0,012 | 0,37 | 7,27 |
| 23. | Поліграфкнига | 0,002 | 0,77 | 0,55 | 0,2 | 1,55 |
| 24. | ПТФ “Росинка” | 0,515 | 0,515 | |||
| 25. | Будгідроприлад | 0,0006 | 0,32 | 4,2 | 0,27 | 4,79 |
| 26. | АПТП “Ярославна” | 0,001 | 2,31 | 0,63 | 0,58 | 3,52 |
| 27. | Завод хімічних побутових виробів | 0,52 | 0,65 | 0,09 | 1,26 | |
| 28. | 15 цегельний завод | 0,000001 | 4,44 | 28,78 | 32,52 | 65,74 |
| 29. | Ф-ка “Динамо” | 0,000060007 | 0,6726 | 4,32 | 10,65 | 15,64 |
| 30. | Автобаза “Турист” | 0,099 | 0,28 | 1,35 | 1,73 | |
| Всього | 0,11414 | 151,6534 | 639,002 | 572,34 | 1363,1 | |
Розглянувши особливості викидів підприємств Ленінського району м. Харкова з метою характеристики за джерелами та речовинами, слід відзначити, що головний вклад у забруднення Ленінського району вносять три підприємства (Завод агрегатних верстатів, комбікормовий завод, завод електромеханічних виробів).
На території району розташовані підприємства легкої промисловості (швейна фабрика ім. Тінякова), машинобудування (верстатобудівний завод, ВАТ "Електромашина", електроапаратний завод, вагонобудівний завод, завод електромеханічного обладнання), харчової промисловості (пивзавод, завод шампанських вин, кондитерська фабрика, комбікормовий завод), медичної промисловості (ортопедичний завод, ДАК "Ліки України"), хімічної промисловості ("Харпластмас").
Проаналізувавши дані, можна зробити висновок про хімічний склад викидів підприємств району. Видно, що переважають за обсягом речовини третього класу небезпеки (головним чином леткі органічні сполуки та різні види пилу). Друге місце за обсягом викиду посідають речовини четвертого класу небезпеки, це головним чином окис вуглецю. Сукупний внесок речовин першого та другого класів небезпеки не перевищує 10%, причому валовий викид речовин першого класу небезпеки не перевищує 10 кг на рік (рис. 1.2).
Рисунок 1. 2– Розподіл речовин, що викидаються в атмосферне повітря в Ленінському районі, за класами небезпеки
Таблиця 1.3
Обсяги хімічних речовин, які формують фактичне забруднення атмосферного повітря підприємствами в Ленінському районі [5,6].
| № з\п | Домішка | Викидів в атмосфері тонн в рік | Питома вага в структурі усіх викидів, % |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| І класу | |||
| 1 | Свинець | 0,028347 | 0,1 |
| 2 | Хром | 0,079492 | 0,5 |
| 3 | Бенз/а/пірен | 0,002023 | 0,0002 |
| 4 | Озон | 0,0034 | 0,001 |
| 5 | Сірчанокислий кадмій | 0,000004 | 0,0001 |
| ІІ класу | |||
| 6 | Діоксид азоту | 131,8834 | 29,7 |
| 7 | Сірчана кислота | 0,1539 | 0,01 |
| 8 | Манган | 0,2616 | 0,2 |
| 9 | Нікель | 0,0120 | 0,1 |
| 10 | Водень ціан. | 0,038 | 0,03 |
| 11 | Акролеін | 0,2544 | 0,08 |
| 12 | Формальдегід | 0,3758 | 0,3 |
| 13 | Соляна кислота | 0,5459 | 0,02 |
| 14 | Водень фтористий | 0,0313 | 0,05 |
| 15 | Фосфорна кислота | 0,1812 | 0,03 |
| 16 | Бензол | 17,899 | 0,8 |
| 17 | Мідь | 0,01426 | 0,06 |
| 18 | Азотна кислота | 0,0106 | 0,0002 |
| 19 | Ізопрен | 0,031 | 0,001 |
| 20 | Сірководень | 0,001 | 0,01 |
| ІІІ класу | |||
| 21 | Сірчистий ангідрид | 23,3009 | 4,2 |
| 22 | Ксілол | 37,2829 | 1,7 |
| 23 | Стірол | 0,1456 | 0,4 |
| 24 | Толуол | 30,7031 | 0,5 |
| 25 | Фенол | 0,5171 | 0,5 |
| 26 | Олія мінеральна | 1,5498 | 0,3 |
| 27 | Пил | 255,9970 | 15,4 |
| 28 | Сажа | 4,3161 | 0,8 |
| 29 | Кислота оцтова | 0,7362 | 0,1 |
| 30 | Оксид азоту | 22,5791 | 39,9 |
| 31 | Залізо | 1,5080 | 0,3 |
| 32 | Бутиловий спирт | 3,6427 | 0,3 |
| 33 | Етилцелозоль | 0,53208 | 0,007 |
| 34 | Алюміній | 0,00094 | 0,0002 |
| 35 | Цинк | 0,7719 | 0,1 |
| 36 | Метиловий спирт | 0,00136 | 0,00002 |
| 37 | Пропілен | 0,004 | 0,000009 |
| 38 | Оксид кальцію | 0,316 | 0,009 |
| 39 | Сольвент | 0,8354 | 0,1 |
| 40 | ЛОС | 252,604 | 3,8 |
| ІV класу | |||
| 41 | Окис вуглецю | 454,5768 | 4,1 |
| 42 | Аміак | 0,9605 | 0,04 |
| 43 | Вуглевод.без ЛОС | 44,08578 | 0,4 |
| 44 | Бутилацетат | 4,8601 | 0,4 |
| 45 | Ацетон | 6,0442 | 0,1 |
| 46 | Бензин | 39,0345 | 0,2 |
| 47 | Гексан | 1,902 | 0,003 |
| 48 | Етилацетат | 0,952 | 0,08 |
| 49 | Етиловий спирт | 4,8822 | 0,009 |
| 50 | Гас | 6,3983 | 0,05 |
| 51 | Хлористий барій | 0,005 | 0,01 |
| 52 | Уайт-спіріт | 8,391 | 0,07 |
| 53 | Метан | 0,300 | 0,0005 |
Характеризуючи інгредієнтне забруднення атмосферного повітря Ленінського району, можна вказати на риси, характерні для всього міста – в структурі викидів явно переважає оксид вуглецю, його частка у викидах за обсягом становить 32% (рис.1.3). Це може бути пояснено відносно тривалим терміном існування промислових підприємств району, вони, як правило, мають власні котельні. Також традиційний для міста досить високий внесок окисів азоту, зокрема диоксиду. Проте в структурі викидів в Ленінському районі є й своя специфіка. Найголовніше – надзвичайно велика вага летких органічних сполук. Основними джерелами їх надходження є Харківський завод електромеханічних виробів (ХЗМВ-1) та ВАТ "Електромашина". Специфічною є також досить велика вага пилу, основними джерелами її надходження також є названі вище підприємства.
Рисунок 1.3 – Структура викидів в повітря в Ленінському районі м. Харкова
При розгляді окремих підприємств, вплив яких формує екологічну обстановку в районі слід окремо зупинитись на наступних підприємствах, як ХЗМВ-1, ВАТ “Електромашина”, кондитерської фабрики “Харків’янка”, швейної фабрики ім. Тінякова.
В структурі викидів одного з найголовніших забруднювачів району відчутно переважають леткі органічні сполуки, на їхню частку припадає 75% викидів підприємства. Значно меншими є викиди твердих речовин – 8%, окису вуглецю – 6,5% та інших речовин.
Найбільшим серед підприємств легкої промисловості в Ленінському районі є швейна фабрика ім. Тінякова. Фактичний обсяг її викидів в 5 разів менший за обсяг викидів ХЗЕМВ-1 та майже в 3 рази менший за обсяг викидів ВАТ "Електромашина". В складі викидів переважають окиси азоту(49%) та окис вуглецю (44%).
Пересувні джерела забруднення.
Велике значення в межах Ленінського району має транспортне забруднення. Взагалі, географічне розташування Ленінського району відносно центру та решти міста та наявних шляхів сполучення зумовило формування в ньому розвиненої транспортної інфраструктури. Ще з часу заснування міста вулиця Полтавська (тепер Полтавський Шлях) була однією з головних магістралей. І зараз інтенсивність руху по ній в години пік оцінюється в 2 500 – 3 300 автотранспортних одиниць за годину. Ділянка Полтавського шляху від вул. Золочівської до вул. Конєва є найбільш напруженим автошляхом міста. Звичайно, роль місцевого транспорту (тобто, зареєстрованого в Ленінському районі) тут незначна. Значно переважає автотранспорт транзитний. Цією вулицею проїжджають всі, хто прибувають автотранспортом до Харкова з Києва, Полтави, Кіровограду, Західної України, а також з передмістя (Люботина, Пісочина, Коротича тощо). Інтенсивність руху іншими вулицями значно менша, однак через те, що їхня ширина менша, також менша ширина проїжджої частини та ближче до осі дороги розташовуються житлові будинки, нижче якість покриття на інших вулицях може формуватись навіть вищи рівень забруднення, ніж на Полтавському Шляху. Це в першу чергу стосується вулиць Червоноармійської, Котлова, Єлізарова, Революції 1905 року.
Крім автомобільного транспорту на формування фактичного рівня забруднення повітря в Ленінському районі також суттєво впливає залізничний транспорт та його інфраструктура. В межах району розташовується один з найдавніших та найпотужніший в Україні залізничний транспортний вузол. На території району розташовується Південний вокзал, Колійна машинна станція № 131 Харків-Сортувальний, Моторвагонне депо, Харківська дистанція сигналізації та зв’язку Південної залізниці, Харківська вагонна дільниця № 1, Вагонне вантажне депо Харків-Сортувальний, Локомотивне депо Харків-Сортувальний. Також в Ленінському районі є промислові підприємства, які належать Укрзалізниці або забезпечують функціонування залізничного транспорту. Це Харківський завод електротехнічного обладнання, ЗАТ Харківський вагонобудівний завод та автобаза Південної залізниці, ВАТ "Харківський завод електротехнічного обладнання" . З усіх цих об’єктів найбільший за обсягом викид має Харківська вагонна дільниця №1, її викид дає 45% від усіх викидів в Ленінському районі, пов’язаних з Укрзалізницею та її інфраструктурою. На другому місці перебуває ЗАТ "Харківський вагонобудівний завод", який дає приблизно 20% викидів. Хоча це підприємство машинобудівної галузі, але специфіка його діяльності, розташування та структура викидів дозволяє його розглядати разом з підрозділами Південної залізниці. Ці та інші підприємства залізничного транспорту забезпечують близько 18% викидів підприємств Ленінського району. Всі ці джерела досить обмежено локалізовані на території району. Вони розташовуються між вулицями Полтавський Шлях, Рилєєва, Ленінградською, Довгалівською та вулицею Котлова. В зв’язку з тим, що площа цієї ділянки становить менше 10% площі району, та крім залізниці тут розташовуються інші підприємства (Харківський завод шампанських вин, пивзавод, комбікормовий завод, протезний завод та інші виробництва) та вулиці з інтенсивним транспортним рухом (Полтавський Шлях, Котлова, Червоноармійська), ця територія виявляється найбільш забрудненою не лише в межах району, а й у межах всього міста. Про це свідчить і значення відношення обсягу викидів до площі і дані моніторингу повітря, за яким район Іванівки є найбільш забрудненим в м. Харків.
В структурі викидів від залізничних підприємств переважає окис вуглецю, окиси азоту та тверді речовини. Разом вони дають три чверті відповідних викидів в районі. Причому викид окису вуглецю складає 31% загального обсягу викиду, окисів азоту 24%, твердих речовин 21%. Дещо менші обсяги викидів двоокису сірки та летких органічних сполук – по 11%. Викиди інших речовин лише близько 2%.
При аналізі структури викидів від різних джерел можна дійти наступних висновків. Більша частина обсягу твердих речовин, окису вуглецю та двоокису сірки викидається Харківською вагонною дільницею №1. Причому по твердих речовин пріоритет цього джерела незаперечний – його частка становить 80%, по окису вуглецю його значення дещо менше – 57% і ще менше – по двоокису сірки (45%). По окисах азоту пріоритет належить ЗАТ Харківському вагонобудівному заводові (37%) та Вокзалові Харків-Пасажирський (30%), але значний таки внесок і Харківської вагонної дільниці №1 – 23%.
На другому місці за обсягом викидів серед залізничних підприємств Ленінського району перебуває ЗАТ Харківський вагонобудівний завод (20%), а на третьому – Локомотивне депо "Харків–Сортувальний" (11%). Хоча з жодної речовини це підприємство не посідає першого місця, проте його внесок надзвичайно значний з двоокису сірки та окису вуглецю і становить відповідно 39% і 11%. Однак за обсягом викидів нелетких органічних сполук (47%) саме Локомотивне депо є основним залізничним забруднювачем в районі.
За обсягом викиду летких органічних сполук пріоритет належить ЗАТ Харківському вагонобудівному заводові (48%) та Моторвагонному депо (35%).
З урахуванням фактичних обсягів викидів, токсичності речовин та розташування житлової та промислової зон, можна встановити, що пріоритетними хімічними речовинами з речовин, що формують фактичне забруднення атмосферного повітря від викидів підприємств Ленінського району є : оксид азоту ; діоксид азоту; пил; сірчистий ангідрид; оксид вуглецю; ЛОС (толуол, ксилол, бензол, етилбензол та інш.); сажа.
Узагальнюючи наведені факти можна дійти висновку, що найбільшого впливу від антропогенного навантаження на території Ленінського району зазнає атмосферне повітря. Найбільшим джерелом забруднення території району є автотранспорт, в тому числі транзитний. Викиди автотранспорту протягом 2004-2009 рр. збільшувалися. Велике значення у формуванні забруднення району має також залізниця та її інфраструктура. На території району розташовується Південний вокзал, викиди якого перевищують 8 т/р. Крім того викиди здійснюються різними підприємствами залізниці, найбільше значення з яких мають вагонна дільниця № 1 та вагонобудівний завод. Хоча викиди стаціонарних джерел останнім часом скорочуються, однак вони також мають значення для забруднення повітря, особливо такі підприємства, як Харківський завод електромеханічних виробів (ХЗМВ-1) та ВАТ "Електромашина".
1.2 Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу Ленінського району як складових формування стану довкілля
В тектонічному відношенні Ленінський район м. Харкова знаходиться на південно-східному схилі Воронезького кристалічного масиву. Глибина залягання фундаменту збільшується з півночі району від 2 000 м до приблизно 3 000 м в південній частині району. Кристалічний фундамент представлений архейськими та протерозойськими гранітами та гнейсами. Ці породи перекриваються потужним шаром осадових порід, які представлені палеозойськими, мезозойськими та кайнозойськими аргілітами, алевролітами, мергелями, вапняками, алевролітами, пісками, пісковиками, глинами, опоковидними породами, суглинками. На денній поверхні відслонюються лише породи кайнозойської групи (піски, глини, суглинки). Оскільки більша частина району являє собою підвищене межиріччя Лопані та Уди, більш поширені на території Ленінського району давніші породи неогенової системи (піски, глини). Лише по східній та південно-західній межі району в межах колись заболочених заплав Лопані та Уд зустрічаються алювіальні породи голоценового віку. Як відомо, заплавний алювій відрізняється більшою щільністю, меншою поруватістю. В зв’язку з цим ґрунти колишньої заплави (ділянки від Південного вокзалу та вул. Котлова до р. Лопань) є більш водонепроникними, ніж ґрунти іншої частини району (Холодної гори, Лисої гори, Залютиного). Це є причиною того, що такий негативний процес як підтоплення надзвичайно поширений саме в нижній частині району, де на поверхні залягають глинисті алювіальні породи. Особливо це стосується таких унікальних споруд, як вокзал "Харків-Пасажирський" та станцій метро “Південний вокзал” та “Центральний ринок”. Звичайно, підтоплення є результатом дії не лише природних чинників (рельєфу та водотривкості порід), а також і антропогенних. Зокрема, істотним є перерозподіл поверхневого стоку та зменшення випаровування з поверхні ґрунту через асфальтне покриття, засипання природних дренажних понижень, витікання води з міських комунікацій. Дуже важливим чинником, що сприяє підтопленню, є інтенсивний і прискорений (знову ж, через асфальтування та бетонування поверхні) поверхневий змив, що призводить до замулювання річок та зменшення їхньої дренажної здатності. Особливо замуленими серед річок Харківської області є саме річки Ленінського району – Лопань та Уди. Вочевидь, без днопоглиблювальних робіт проблему підтоплення розв’язати не вдасться.
Якщо окремо характеризувати більш поруваті неогенові суглинки Холодної та Лисої гори, можна вказати, що ці породи менше сприяють підтопленню, проте є більш проникними для різних забруднювачів.