Дипломная работа: Технічні характеристики казана ГМ-30-150 Розрахунок теплової схеми котельні
Література
Введення
Основне призначення будь-якої системи теплопостачання складається в забезпеченні споживачів необхідною кількістю теплоти необхідних параметрів.
Залежно від розміщення джерела теплоти стосовно споживачів системи теплопостачання розділяються на централізовані й децентралізовані.
У децентралізованих системах джерело теплоти споживачів сполучені в одному агрегаті або розміщені настільки близько, що передача теплоти від джерела до теплоприймача може вироблятися без проміжної ланки - теплової мережі.
У системах централізованого теплопостачання джерело теплоти й теплоприймачі споживачів розміщені роздільно, часто на значній відстані, тому передача теплоти від джерела до теплоприймачів виробляється по теплових мережах.
Для транспорту теплоти на більші відстані застосовуються два теплоносії: вода й водяний пара. Як правило, для задоволення сезонного навантаження й навантаження гарячого водопостачання як теплоносій використовується вода, для промислово-технологічного навантаження - пар.
Підготовка теплоносіїв виробляється в спеціальних, так званих установках на ТЕЦ, а також у міських, групових (квартальних) або промислових котелень.
Розвиток електроенергетики ведеться в основному за рахунок будівництва великих теплових і атомних електростанцій з потужними конденсаційними турбінами 300, 500, 800 і 1000 Мвт. У цих умовах будівля нових ТЕЦ економічно виправдана лише в районах, де є комплекси промислових підприємств і житлові масиви з великою концентрацією теплових споживачів.
У тих районах, де концентрація теплового споживання не досягає економічно доцільного для будівлі ТЕЦ максимуму, повинна здійснюватися оптимальна централізація теплопостачання на основі розвитку мережі великих районних котелень.
При централізації теплопостачання й закритті невеликих малоекономічних заводських і домовиків котелень зменшуються витрати палива, скорочується кількість обслуговуючого персоналу й зменшується забруднення навколишнього середовища.
Таким чином, розвиток теплопостачання споживачів проходить по основних напрямках централізації системи, що базується на комбінованому виробітку електроенергії й тепла на потужних ТЕЦ і АТЕЦ високого тиску, у тому числі на чисто опалювальних ТЕЦ; централізації систем теплопостачання великих районних виробничо-опалювальних і чисто опалювальних котелень.
Децентралізоване теплопостачання від невеликих заводських, а також опалювальних квартальних і домовиків котелень, від печей і індивідуальних нагрівальних приладів найближчим часом буде скорочуватися, але все-таки буде мати помітне місце в покритті загального теплопостачання.
Необхідно відзначити, що навіть при теплопостачанні від сучасних ТЕЦ високого й надвисокого тиску покриття піків опалювальних навантажень здійснюється від великих пікових водогрійних казанів, установлюваних як на території ТЕЦ, так і в окремо вартих районних котельнях.
Однак 95% міст і селищ міського типу будуть мати розрахункове теплове навантаження менш 500 Гкал/год, і для них основними джерелами теплопостачання будуть котельні. Триваюче подорожчання всіх видів органічного палива й зміна вартості встаткування можуть змінити в меншу сторону розрахункові техніко-економічні показники, що є в цей час оптимальними для будівлі ТЕЦ.
Таким чином, використання виробничо-опалювальних і опалювальних котелень у майбутньому збережеться й при цьому передбачається їхнє укрупнення, підвищення економічності використання органічного палива й оснащення новим сучасним обладнанням.
Опис системи теплопостачання
У цей час найпоширеніші двохтрубні закриті системи теплопостачання.
Основними перевагами закритої системи теплопостачання є:
• стабільність (по заходу, кольоровості й іншим санітарним показникам) якості води, що надходить на водоразбор;
• досить простий санітарний контроль системи теплопостачання;
• досить проста експлуатація, тому що стабільний гідравлічний режим;
• простота контролю герметичності системи теплопостачання;
Джерелом теплопостачання району є опалювальна котельня, що складається із чотирьох водогрійних казанів ГМ-30-150 загальною потужністю 111,9 Мвт (96,3 Гкал/ч). Основним паливом для даних казанів є газ, резервним - мазут.
Дана котельня призначена для відпустки тепла у вигляді гарячої води на потреби опалення, вентиляції й гарячого водопостачання району. Споживачами тепла є житлові будинки району й суспільні будинки (навантаження вентиляції).
Схема теплопостачання закрита двохтрубна, регулювання відпустки тепла якісне по опалювальному навантаженню, температурний графік відпустки тепла 150/70 °С.
Населення району 30 000 чоловік.
1. Розрахунок теплових навантажень опалення, вентиляції й гарячого водопостачання
Як споживач комунально-побутового навантаження обраний споруджуваний мікрорайон з житловими будинками квартирного типу при висоті будинків 5 і більше поверхів. Для розрахунку беремо дані м. Суми.
Таблиця 1. Вихідні дані
Найменування | Позначення | Одиниця виміру | Величина |
Розрахункова температура повітря проектування опалення [1] | tно | ºС | – 40 |
Середня температура найбільш холодного місяця [1] | tнхм | ºС | – 17 |
Розрахункова температура повітря усередині житлових приміщень | tв | ºC | + 20 |
Розрахункова температура гарячої води в абонента | tг | ºС | + 65 |
Розрахункова температура холодної води в абонента в літній період | ºС | + 15 | |
Розрахункова температура холодної води в абонента в зимовий період | ºС | + 5 | |
Кількість квадратних метрів житлової площі на один жителя | fуд | м2 /чіл | 18 |
Кількість жителів | z | чіл | 30000 |
Укрупнений показник макс. теплового потоку на опалення житлових будинків на 1 м2 загальній площі | qf | Вт/м2 | 85 |
Норма середньої тижневої витрати гарячої води для житлових приміщень | а | л/сут | 100 |
Норма середньої тижневої витрати гарячої води для суспільних і адміністративних будинків | b | л/сут | 25 |
Коефіцієнт, що враховує витрата тепла на суспільні будинки | К1 | – | 0,25 |
Коефіцієнт, що враховує тип забудови будинків | К2 | – | 0,6 |
Тривалість роботи системи опалення | no | ч/рік | 5650 |
1.1 Сезонне теплове навантаження
Таблиця 2. Розрахунок сезонних навантажень
Величина | Одиниця виміру | Розрахунок | |
Найменування | Розрахункова формула або спосіб визначення | ||
Розрахункове навантаження опалення (t = tно = – 40 ºС) | МВт | ||
Розрахункове навантаження вентиляції (t = tно = – 40 ºС) | МВт | ||
Навантаження опалення (tн = + 8 ºC) | МВт | ||
Навантаження вентиляції (tн = + 8 ºC) | МВт | ||
Навантаження опалення (tнхм = – 17 ºC) | МВт | ||
Навантаження вентиляції (tнхм = –17 ºC) | МВт |
1.2 Розрахунок навантаження
Таблиця 3. Розрахунок навантаження
Величина | Одиниця виміру | Розрахунок | |
Найменування | Розрахункова формула або спосіб визначення | ||
Витрата тепла на ГВС для зимового періоду | МВт | ||
Витрата тепла на ГВС для літнього періоду | МВт | ||
Коефіцієнт тижневої нерівномірності | Кн | – | 1,2 |
Коефіцієнт добової нерівномірності | Кс | – | 1,9 |
Розрахункова витрата тепла на ГВС для зимового періоду | МВт | ||
Розрахункова витрата тепла на ГВС для літного періоду | МВт | ||
Середня температура повітря опалювального періоду | (табл. 4.1 [1]) | ºС | – 7,2 |
Річна витрата тепла на опалення | МВт | ||
Річна витрата тепла на вентиляцію | МВт | ||
Річна витрата тепла на ГВС | МВт | ||
Сумарна річна витрата теплоти | МВт |
1.3 Розрахунок температур мережної води