Дипломная работа: Технологічна обробка дверних полотен

· опорної плити;

· пильного диску;

· рукоятки із вимикачем;

Електродовбальник ИЕ 5601 А має вбудований асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором, в якому на кінці ротора насаджена ведуча зірка, яка приводить в дію ріжучий ланцюг, натягнутий на лінійку.

4. Матеріали

Для виготовлення віконних блоків зі спареними перпльотами використовується деревина хвойних та листяних порід. В загальному використанні дуже популярна хвойна порода – сосна. Сосна легко піддається обробці на відміну від листяних порід: дуб, ясен, та ін.

Технологічний процес заготівлі матеріалу проходить наступним чином: дерево вибирають в лісі, щоб воно було струнке та мало менше гілок. Чим менше сучків, тим матеріал якісніший. Потім його спилюють та доправляють на розпил. Розпил проходить на стрічкових верстатах. Після розпилу матеріал сушать в спеціальних камерах.

Щоб деревина не гнила, її обробляють антисептиками. Антисептик – це хімічна речовина, що консервує деревину і захищає її від гниття. Для тимчасового захисту дерев’яних конструкцій до їх просихання при подальшій експлуатації в нормах наносять розчин антисептика на їх поверхню щіткою або шляхом уприскування з гідропульта.

Важливий момент. При обробці матеріалу різними хімічними речовинами: антисептиками, антипірами робітник повинен бути обладнаний захисними приладами – це респіратор та окуляри, тому, що будь-яка хімічна речовина шкідлива для людського організму.

Для продовження строку використання деревини використовують сушіння деревини.

Є багато видів сушіння:

сушіння деревини струмом високої частоти;

конвективне газопарове сушіння;

конвективне атмосферне сушіння.

Найпростішим видом є конвективне атмосферне сушіння, яке здійснюється на відкритому повітрі. Водночас цей спосіб має багато недоліків, серед яких важливим є вологість. Вона повинна бути 15–18%.

Пиломатеріали для висушування складають у штабелі на бетонні або дерев’яні фундаменти, клітиною через поперечні проклади. У горизонтальних рядах дошки складають з інтервалами між кромками і одну на одну так, щоб інтервали утворювали наскрізні вертикальні отвори на всю висоту штабеля.

Внаслідок атмосферного сушіння вологість пиломатеріалів має доходити до 22%.

5. Віконний блок зі спареними перепльотами

Віконний блок зі спареними перельотами складається із зовнішніх та внутрішніх стулок, що спарені між собою. При цьому внутрішня стулка наживлюється на коробку. Стулки з’єднуються між собою за допомогою стяжок і, таким чином складають ніби одну раму, що має відповідну жорсткість. Внутрішні та зовнішні стулки мають можливість роз’єднуватись, що створює зручність для мийки скла. В ці вікна встановлюють два звичайні листи скла, або скло внутрішньої стулки замінюють на скло пакет.

Для виготовлення деталей віконних блоків рекомендується використовувати короткомірні відходи від пиломатеріалів, стискуючи їх по довжині на зубчатому з’єднанні. Деталі можна клеїти також по ширині та товщині холодним варіантом у збірних станках або на напівавтоматичній лінії. Поверхню, що склеюють, спочатку фрезерують. В процесі складання потрібно слідкувати за тим, щоб створи не мали перекосів. Точність зборки перевіряють шаблоном з кута на кут.

Потім зібрані створки обробляють по зовнішньому периметру.

На розмір оброблюючої створки агрегати налаштовують по заданій програмі: станки агрегата закриті шумопоглинаючими кабінами. На агрегаті можна обробляти створки довжиною 345–1395 мм, шириною 295–1070 мм, товщиною 32–42 мм. Потужність електродвигунів – 44 кВт; виробництво – 180 створок на годину. Після даної обробки створки кладуть у шаблон на фрезерному верстаті, по периметру з трьох боків та обробляють верхній горизонтальний брус та два вертикальні.

Після обробки по периметру у внутрішніх створках вибирають гнізда під врізні петлі, а в зовнішній і внутрішній – гнізда під врізну завертку і отвір під ручку. У брусках коробки – паз під запорну планку, а в створках і форточках – гнізда під гвинтову стяжку.

Для довбання гнізд, установки в них петель та замків, закріплюють їх штифтом, використовують агрегат ОК 213 Р 2.10.

Для настойки на потрібну ширину обробляємої створки агрегат обладнаний програмними пристроями. В агрегаті можна обробляти створки довжиною 365–1395 мм, шириною 310–1070 мм, товщиною 42–52 мм. Швидкість подачі штангового конвеєру 6–30 м/хв. Швидкість подачі головок по вибору гнізд 0,3–0,7 м/хв. На агрегаті встановлено 4 видовбуючих головки, 2 свердлильні головки та 4 головки по установці приборів. Агрегат обслуговують 2 робітники.

На підприємствах, де немає лінії, заготовки коробок обробляють так: бруски з нерівностями обробляють на верстаті типу СФ, а потім з чотирьох сторін з вибором профілю. Це роблять на чотирьохсторонньому поздовжньо-фрезерному верстаті. В горизонтальних брусках коробок для двох і трьох перепльотів на ланцюговодовбальному або горизонтальному свердлильно-поздовжньому станку вибирають гнізда для шипів для вертикального імпоста, а також пази в імпості для постановки планки закрутки замки.

У вертикальному бруску коробки вибирають гнізда для петель, після чого на робочому місці встановлюють напівпетлі. Дефекти в брусках усувають на станках.

Віконні коробки збирають у збірних станках типу ВГК–2, ВГК–3. При збиранні коробок шипове з’єднання прикріпляють встановленими на клеми.

При збірці коробки потрібно слідкувати за тим, щоб не було переносів з кута в кут, правильність збірки. Шипові з’єднання повинні бути без щілин.