Дипломная работа: Технологія виконання підставки під парасолю із дзеркалом

Нагелі виготовляють з деревини твердих порід (зі зрізаною фаскою на кінці) (рис.1, а) або сталеві, циліндричної форми діаметром 3-12 мм, і пластинчасті. їх застосовують як додаткове кріплення в кутових та серединних з'єднаннях і при зрощуванні деревини. Відстань між осями нагелів показана на рис. 1, б; 2, а, б. У розтягнутих елементах необхідно нагелі додатково закріплювати стяжними болтами, для яких діаметри отворів повинні бути більші за діаметр болта на 1-2 мм. Отвори під болти і нагелі повинні бути перпендикулярними до з'єднувальних елементів. Нагелі вставляють в отвори щільно. Глибина отвору повинна бути більшою за довжину нагеля на 2 мм. Пластинчасті нагелі (для складених балок) товщиною 12, 26 мм і довжиною 54, 72 мм врізають на глибину не більше 0,2 висоти перетину бруса.

Рис. 1 Скріплення деталей за допомогою нагелів.

Деталі грубих столярно-теслярських виробів скріплюють цвяхами. Діаметр цвяха повинен бути приблизно в 10 разів менший від товщини деталей; довжина цвяха повинна дорівнювати потрійній товщині верхньої деталі, а якщо цвяхи проходять на протилежний бік з'єднувальних деталей, то їх кінці загинають впоперек волокон. Якщо діаметр цвяха більший, ніж 6 мм, то його забивають у попередньо просвердлений отвір 0,9 діаметра цвяха, що забивають і глибиною не менше 0,6 довжини цвяха. Відстань між осями цвяхів" забитих у з'єднувальні деталі, показана на рис. 2, в.

Рис. 2. Схема розміщення нагелів, цвяхів: а - у прямий ряд, б - в шаховому порядку, в - цвяхів.

Щоб виріб мав гарний зовнішній вигляд, головку цвяха розплющують або зовсім усувають, перетворюючи цвях у шпильку. Розплющену головку установлюють уздовж волокон деревини, а цвяхи забивають під кутом. Щоб забити цвях у деревину твердих порід, його трохи забивають і виймають. Заглибину заповнюють парафіном, знову вставляють у це саме місце цвях і забивають його остаточно.

Шурупами кріплять петлі, ручки, замки, косинці тощо. Щоб шуруп міцно тримався, його необхідно тільки загвинчувати викруткою або шуруповертом. У деревину твердих порід шурупи загвинчують у просвердлені отвори діаметром трохи меншим від діаметра шурупа, глибиною на 1/2-3/4 довжини шурупа. Для шурупів великого діаметра (глухарів) просвердлюють наскрізний отвір; під головку шурупа та гайку підкладають шайби, щоб не зминало деревину. Відстань між сусідніми шурупами вздовж волокон - 10 діаметрів, а відстань від кромки деталі до осі шурупа і між осями впоперек волокон - 5 діаметрів шурупа.

Призначення та способи пиляння

Пиляння – це операція розділення деревини на частини за допомогою багаторізцевого інструменту.

Для розпилювання лісоматеріалів використовуються ручні або механічні пили. Пила являє собою стрічку або диск із розміщеними на них зубами (різцями).

Зуби мають наступні параметри (див. рис. 3): крок (відстань між двома суміжними вершинами) і висоту (відстань між основою і вершиною). Для видалення стружки, яка утворюється під час пиляння, призначена впадина (пазуха). Кожний зуб пили має три ріжучі кромки – одну передню, коротку, і дві бокові.

Рис. 3. Елементи пили: 1 - бокові ріжучі кромки, 2 - лінія основи зубів пили, 3 - полотно пили, 4 - вершина зуба, 5 - пазуха, або впадина зуба пили, 6 - передня коротка ріжуча кромка, 7 - передня грань

У пил для повздовжнього пиляння зуби короткою ріжучою кромкою перерізають волокна, а бокові розділяють між собою за їх напрямком. Зуби таких пил мають форму гострокутного трикутника (див. рис.4, а), пряму заточку, ними можна пиляти тільки в одному напрямку.

При мішаному пилянні, процес пиляння відбувається так само як і при повздовжньому пилянні, відмінність полягає у формі зубів (прямокутного трикутника (див.рис.4, б)).

У пил для поперечного пиляння коротка ріжуча кромка розділяє волокна, а бокові перерізають їх. Зуби мають форму переважно рівнобедреного трикутника і двосторонню заточку (див. рис.4, в), тому ними можна пиляти в обох напрямках.

Рис. 4. Кути зубів пил: а) для повздовжнього пиляння б) для мішаного пиляння; в) для поперечного пиляння

Процес пиляння

Перед роботою лучковою пилою перевіряють поверхню полотна і його натяг. Полотно повинно бути прямолінійним, без перекосів. По відношенню до станка (лучка) його встановлюють під кутом 30° і добре натягують.

Дошку, яку потрібно розпилювати вздовж, закріплюють на верстаку так, щоби частина, яку потрібно відпиляти, виступала ззовні (див. рис. 5,а). Далі за допомогою лінійки чи рейсмуса проводять розмітку, після чого лівою рукою беруть пилу за кінець стійки біля тятиви, а правою за другий кінець стійки біля полотна проводять пиляння, причому при холостому ході (вверх) пилу відводять від дна розпилу. Пиляти потрібно спокійно, рівно, без різких рухів і сильних нажимів. В процесі пиляння пилу необхідно тримати вертикально, тому що при її відхиленні пропил утвориться нерівний.

При поперечному розпилюванні (див. рис. 5,б) дошку кладуть на верстак так, щоби відпилювальна частина звисала з нього. Притримуючи заготівку лівою рукою, правою беруть за стійку лучкову пилу і рівномірно без натиску (пиляння здійснюється за рахунок ваги лучка) розпилюють дошку. Перед закінченням розпилювання рух пили потрібно сповільнити для запобігання відламування відрізків. Рух пили при пилянні повинен бути рівномірним (ритмічним) – від 60 до 80 разів за хвилину. Запил (початок пиляння) правильно проводять за допомогою великого пальця лівої руки, з плавним рухом на себе з невеликим натиском

Рис. 5. Розпилювання дошок: а - повздовжнє, б - поперечне, в - поперечне і під кутом лучковою пилою в розпи лювальному ящику

Для ручного свердління застосовують такі пристосування: бурав, коловорот, свердлилка, шестеренчастий дриль, тріскачка.

Бурав (буравчик) (див. рис. 6, а, б) має Т-подібну ручку або хвостик з отвором для ручки, а з другого боку різальну гвинтову частину. Застосовують його для свердління неглибоких отворів діаметром від 2 до 38 мм.

Коловорот (в) складається зі стального колінчастого валика 3, посередині якого вільно насаджена ручка 4; внизу патрон 7 для кріплення свердла і тріскача 6; на верхньому кінці натискна головка 1.

Свердлилка (г) складається зі стального стержня з різьбою 11, патрона для свердла 12, вільно обертаючої головки 9 і металевої ручки-гайки 10. Застосовують його для свердління неглибоких отворів діаметром до 5 мм.