Дипломная работа: Товарознавча експертиза шоколаду, що підлягає митному оформленню з метою випуску у вільний обіг

Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.

Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.

З цією метою Постановою Верховної Ради України від 12.12.1991року було створено Державний митний комітет України, який повинен був у найкоротший термін створити міцну розгалужену дієздатну структуру, якою на сьогодні стала Державна митна служба України (далі – ДМСУ).

При здійсненні митної справи Україна дотримує визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів[4].

Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з встановленням мита та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митну справу, якою керується ДМСУ. Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами [6].

Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи.

Засади ДМСУ визначаються виключно Указом Президента “Про державну митну службу України”. Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної політики. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу України затверджується Президентом України. Митні органи України безпосередньо здійснюють митну справу[5].

Збільшення кількості суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, підвищення їхньої активності на зовнішньому ринку в умовах стабілізації ринкової економіки призвело до необхідності удосконалення структури митної системи. Це стало можливим з виходом Указу Президента від 29 листопада 1996 року за №1145/96 “Про державну митну службу”, на виконання якого у митній системі України проведено ряд організаційних заходів щодо реформування митних органів. У процесі перебудови митної системи було принципово змінено схему управління митними органами, зменшено кількість митниць, ліквідовано територіальні митні управління. Натомість було створено регіональні митниці, що поєднали в собі функції оперативних і координуючих органів у регіоні[2].

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації та громадяни не мають права втручатися в службову діяльність митних органів України, крім випадків, передбачених законами України.

Систему митних органів України складають:

- Державна митна служба України;

- регіональні митниці;

- митниці;

- спеціалізовані митні управління та організації;

- установи і навчальні заклади.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів здійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України[5].

Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Законодавством України встановлюється компетенція митних органів України щодо виконання таких функцій:

1. захисту економічних інтересів України;

2. контролю за додержанням законодавства України про митну справу;

3. забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

4. використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

5. митне оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

6. комплексного контролю разом з Національним банком України за валютними операціями;

7. здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку з участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

8. створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та товаро- і пасажиропотоку через митний кордон України;

9. боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил;

10. співробітництва з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;