Дипломная работа: Умови вирощування і урожайність ріпаку ярого на фоні різних глибин плоскорізного обробітку ґрунту

На початку вегетації різниця за вмістом доступної вологи між варіантами з обробітком на 20-22 та 10-12 см була невеликою і становила в 2004 році лише 1,5 мм, а в 2005 році – 3,8 мм. При збільшенні глибини плоскорізного обробітку з 20-22 до 25-27 см збільшення запасів ґрунтової вологи було також невеликим – 0,9 мм в 2004 році та 0,8 мм в 2005.

До середини вегетації деяка перевага у запасах вологи зберігалась за глибшими обробітками. Але різниця в кількості доступної вологи між варіантами з наймілкішим та найглибшим обробітком складала в 2004 році лише 3,8 мм, а в 2005 р. – 8,0 мм.

До кінця вегетації запаси ґрунтової вологи залишались більшими уже при мілкіших обробітках: в 2004 і в 2005 році різниця між варіантами з обробітком на 10-12 см та 25-27 см складала відповідно 2,0 і 6,8 мм на користь мільчого обробітку.

Отже, можна зробити висновок, що впродовж вегетації варіанти з різними за глибиною обробітку мало різнилися між собою за запасами доступної для рослин вологи в метровому гарі грунту.

4.2. Щільність грунту

Відомо, що рослини погано реагують як на надмірно пухке складення, так і на високу щільність грунту. Встановлено також, що обробіток грунту без обертання скиби в більшій мірі забезпечує стабільність фізичного стану грунтів, особливо під культурами звичайного рядкового способу сівби.

Таблиця 4

Щільність грунту перед сівбою ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см³

Глибини обробітку	Шар грунту, см
	0-10	10-20	20-30	0-30
2004 рік
10-12	1,11	1,28	1,30	1,23
15-17	1,09	1,26	1,28	1,21
20-22	1,07	1,24	1,26	1,19
25-27	1,06	1,22	1,27	1,18
2005 рік
10-12	1,22	1,29	1,31	1,27
15-17	1,20	1,27	1,29	1,25
20-22	1,19	1,26	1,28	1,24
25-27	1,19	1,24	1,27	1,23
Середнє за два роки
10-12	1,17	1,29	1,31	1,25
15-17	1,15	1,27	1,29	1,23
20-22	1,13	1,25	1,27	1,22
25-27	1,13	1,23	1,27	1,21

В нашому досліді, як видно з даних таблиці 4, перед сівбою ярого ріпаку щільність грунту у верхньому шарі 0-10 см на всіх варіантах не виходила за межі оптимальної, хоч дещо вищі показники щільності впродовж обох років досліджень були все ж таки у варіантах з мільчими обробітками. Це ж стосувалось і глибших шарів: 10-20 та 20-30 см і 30-сантиметрового шару в цілому, де щільність грунту з поглибленнями обробітку на 5 см знижувалась на 0,01-0,02 г/см³ .

В цілому орному шарі щільність по варіантах змінювалась незначно і була в межах 1,18-1,23 г/см³ . В 2005 році ці показники були дещо вищими і складали 1,23-1,27 г/см³ . дещо нижчі показники щільності в 2004 році можна пояснити більшою кількістю стерні, яка залишалася на полі після збору попередника, яка в процесі розкладу до періоду визначення щільності перепрівала, збільшуючи кількість вільних прошарків між ґрунтовими часточками, що і зменшувало показник щільності. Більш сприятливим також були погодні умови при виході грунту із зими, а саме поступове, а не різке розмерзання грунту та таке ж наростання позитивних температур, що сприяло кращому його доспіванню. Але і в 2005 році залежність щільності орного шару від глибини плоскорізного розпушування залишалась такою ж, як і в 2004 році. Тому і в середньому за два роки досліджень щільність грунту за всіх глибин обробітку була сприятливою для початкового росту і розвитку рослин, хоч і дещо зростала при зменшенні глибини плоскорізного розпушування.

На середину вегетації 2004 році (табл. 5) щільність у всіх шарах грунту в цілому по досліду порівняно із вихідними показниками дещо збільшилась а в 2005 році це стосувалось тільки шарів 20-30 см і в окремих варіантів в шарі 10-20 см.

Таблиця 5

Щільність грунту в середині вегетації ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см³

Глибини обробітку	Шар грунту, см
	0-10	10-20	20-30	0-30
2004 рік
10-12	1,23	1,28	1,32	1,28
15-17	1,24	1,30	1,34	1,29
20-22	1,25	1,31	1,36	1,31
25-27	1,27	1,33	1,35	1,32
2005 рік
10-12	1,15	1,27	1,33	1,25
15-17	1,20	1,28	1,33	1,27
20-22	1,22	1,31	1,35	1,29
25-27	1,24	1,33	1,35	1,31
Середнє за два роки
10-12	1,19	1,28	1,33	1,27
15-17	1,22	1,29	1,34	1,28
20-22	1,24	1,31	1,36	1,30
25-27	1,26	1,33	1,35	1,32

В середньому за два роки щільність 30-сантиметрового шару грунту у середині вегетації також була більшою, ніж на час сівби.

Що ж до впливу досліджуваного фактору, то слід зауважити, що в обидва роки з глибиною плоскорізного розпушування. Щільність грунту мала тенденцію до збільшення. І це стосувалось як окремих частин орного шару, так і шару грунту 0-30 см в цілому.

4.3. Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого

Одним з головних показників рівня окультуреності земель є величина засміченості орного шару грунту насінням і органами вегетативного розмноження бур’янів. Відомо, що забур’яненість посівів можна не передбачити на основі інформації про запаси насіння бур’янів у грунті перед сівбою досліджуваної культури. В цьому відношенні наші обліки, результати яких представлені в таблиці 6, показали що глибини основного обробітку помітно впливали на розподіл насіння метрового шару грунту з такою закономірністю, що чим глибшим було плоскорізне розпушування, тим більшою була частка насіння бур’янів у верхній частині орного шару.

Таблиця 6

Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого за різних глибин плоскорізного обробітку

Глибина обробітку, см	Шар грунту, см
	0-10		10-20		20-30
	млн. шт./га	%	млн. шт./га	%	млн. шт./га	%
2004 рік
10-12	301,5	41	290,3	39,5	143,3	19,5
15-17	342,5	46,6	253,3	34,5	138,5	18,9
20-22	357,5	48,3	242	32,7	140	18,9
25-27	391,3	52,7	221,5	29,8	129,5	17,4
2005 рік
10-12	247,9	44,6	218,4	39,3	106,2	19,1
15-17	268,2	48,5	195,2	35,3	100,6	18,2
20-22	286,7	51,4	174	31,2	97	17,4
25-27	302,6	54,1	166,1	29,7	90,6	16,2
Середнє
10-12	274,7	42,8	254,4	39,4	124,8	19,3
15-17	305,4	47,6	224,3	34,9	119,6	18,6
20-22	322,1	49,9	208	32	118,5	18,2
25-27	347,6	53,4	193,8	29,8	110,1	16,8

Так, якщо в 2004 році тут частка насіння бур’янів у варіанті з обробітком на глибину 10-12 см становила 41 %, а в 2005 році – 44,6 %, то при обробітку на 25-27 см вона складала у названі роки відповідно 52,7 і 54,1 %.

Зумовлювалось це тим, що піднята робочими органами плоскоріза менша товща грунту після осідання краще кришилась і насіння бур’янів мало можливість просипатись з поверхневого шару в нижні, в той час як більша товща грунту після глибшого плоскорізного обробітку залишалась у вигляді моноліту, на поверхні якого і залишалось практично все свіжодозріле насіння бур’янів.

В шарах грунту 10-20 та 20-30 см спостерігалася протилежна тенденція порівняно із шаром 0-10 см. В шарі 10-20 см відмічено, що чим на більшу глибину проводився обробіток, тим менша кількість насіння бур’янів потрапляла в цей шар. На глибину 20-30 см насіння бур’янів потрапляло мало, тому частка насіння бур’янів була неоднаковою (16,8-19,3 %).

В середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного обробітку з 25-27 до 10-12 см частка насіння бур’янів в шарі 0-10 см зменшувалась на 10,6 % - з 53,4 до 42,8 %. Це в свою чергу могло вплинути на фактичну забур’яненість посівів досліджуваної культури, рівень якої показаний в наступному підрозділі.

4.4. Забур’яненість посівів ярого ріпаку

Ярий ріпак відноситься до культур, які мають низьку конкурентну здатність у боротьбі з бур’янами на початкових етапах розвитку, тому й елементи агротехніки, в тому числі й обробіток грунту, повинен бути націлений на боротьбу з вегетуючими бур’янами.

Забур’яненість посівів ріпаку ярого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 7.

Забур’яненість посівів ріпаку ярого після різноглибинного плоскорізного розпушування

Глибина обробітку, см	Кількість бур’янів, шт./м2
	всього	в т.ч. багато річних	всього	в т.ч. багато річних	всього	в т.ч. багато річних
	на початку вегетації		в середині вегетації		в кінці вегетації
2004 рік
10-12	59,2	1,6	109,2	2,8	97,2	3,2
15-17	60,4	1,3	98,4	2,4	82,4	2,9
20-22	65,6	0,9	94,8	1,9	88,8	2,3
25-27	67,6	0,7	87,6	1,2	71,6	2,0
2005 рік
10-12	76,1	1,1	114,8	1,7	75,9	2,0
15-17	80,9	0,7	104,4	1,2	57,9	1,3
20-22	86,8	0,5	103,2	0,7	55,5	0,9
25-27	94,8	0,5	98,8	0,6	51,0	0,8
Середнє
10-12	67,7	1,4	112	2,3	86,6	2,6
15-17	70,7	1,0	101,4	1,8	70,2	2,1
20-22	76,2	0,7	99	1,3	72,2	1,6
25-27	81,2	0,6	93,2	0,9	61,3	1,4

Так, в цілому по досліду в 2004 році загальна кількість бур’янів на початок вегетації була в межах від 59,2 до 67,6 шт./м² , а кількість торішніх бур’янів коливалась від 0,7 до 1,7 шт./м² . Якщо ж порівнювати варіанти між собою то на цей час загальна кількість бур’янів у посівах ріпаку була більшою на ділянках, де проводили глибші обробітки, що можна пояснити меншою розпушеністю верхнього шару, що сприяло тому, що більша кількість насіння бур’янів залишалася у верхньому шарі грунту, звідки і краще проростало. В той час ми відмітили, що при збільшенні глибини основного обробітку спостерігається зменшення кількості багаторічних бур’янів.

В середині вегетації в цей рік із збільшенням глибини обробітку забур’яненість посівів поступово зменшувалась через те, що при глибших обробітках ярий ріпак уже сформував велику вегетативну масу, мав велику кількість гілок і велику площу листя нижнього ярусу.

На цей час по відношенню до вихідного рівня в цілому по досліду забур’яненість посівів знаходилась на високому рівні протягом обох років досліджень.

Кількість багаторічних бур’янів на середину вегетації збільшилась приблизно вдвічі, і це було впродовж обох років досліджень.

Можна відмітити тенденцію до зменшення забур’яненості посівів ріпаку при збільшенні глибини обробітку на середину вегетації в обидва роки.

На кінець вегетації великої різниці в забур’яненості посівів між варіантами в обидва роки досліджень не відмічалось, хоч при цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості всіх видів бур’янів і багаторічних в тому числі, при зменшенні глибини обробітку.

Отже, можна зробити висновок, що зменшення глибини плоскорізного розпушування сприяє деякому зменшенню забур’яненості посівів на початку вегетації і такому ж збільшенню їх на середину і на кінець вегетації ріпаку ярого.

4.5. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку

Зміна в деякій мірі агрофізичного стану грунту та водного режиму, а також рівня забур’яненості посівів, яка відбувалася під впливом різних глибин основного обробітку могла вплинути також і на ріст рослин та формування врожаю ріпаком ярим.

Як видно з таблиці 8, впродовж обох років досліджень чітко відмічається тенденція до зменшення всіх показників, які характеризують наростання вегетативної маси на час цвітіння, із зменшенням глибини обробітку.

Таблиця 8

Вплив різних глибин плоскорізного розпушування на формування вегетативної маси рослин ярого ріпаку

Глибина обробітку, см	Густота рослин, шт./м2	Висота рослин, см	Площа листя, см2
2004 рік
10-12	231	78,6	326
15-17	235	82,4	327
20-22	242	84,8	350
25-27	244	88,8	363
2005 рік
10-12	224	85,8	189
15-17	228	87,7	197
20-22	234	90,3	202
25-27	237	95,6	209
Середнє
10-12	228	82,2	257
15-17	232	85,1	262
20-22	238	87,6	276
25-27	241	92,2	286

Так, густота рослин впродовж 2004, 2005 і в середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см зменшувалась відповідно на 2,9; 2,6 і 2,5 %, а коли глибина такого обробітку зменшувалась з 20-22 до 10-12 см, то це зменшення збільшувалось відповідно до 4,5, 4,3 і 4,2 %.

При збільшенні з контрольної глибини плоскорізного розпушування до 25-27 см, густота рослин в 2004 році зростала тільки на 0,8 %, в 2005 році – на 1,3 %, а в середньому за два роки – на 1,25.

Аналогічна закономірність відмічалась і стосовно висоти рослин, яка із зменшенням глибини обробітку з 25-27 см до 10-12 см знижувалась в 2004 році на 11,5 %, в 2005 році – на 10,3 % і в середньому за два роки – на 10,8 %. Незначно знижувалась висота рослин за умови, коли глибина плоскорізного розпушування зменшувалась з 20-22 до 15-17 см. При цьому в середньому за два роки висота ро