Дипломная работа: Управління фінансами акціонерних товариств
Термін «фінанси» (від лат. «financio» — доход, платіж) виник у XIII ст. в Італії. Вперше його почали використовувати у відомих на той час європейських центрах торгівлі та банківської справи (Венеції, Генуї, Флоренції) у значенні «грошова оплата». Йшлося передусім про обов'язкове передавання громадянином частини свого доходу в розпорядження монарха, короля або іншого правителя для його матеріального утримання і здійснення певних витрат державного характеру. В подальшому цей термін дістав міжнародне визнання і почав застосовуватися при визначенні форм, методів мобілізації коштів та їх використання для виконання державою її функцій..[38,с.70]
Фінанси виникли внаслідок розширення регулярного товарно-грошового обміну, розвитку держави та її потреб у грошових ресурсах. їх існування неможливе без використання грошей у соціально-економічних процесах і втручання в них держави з метою задоволення життєвих суспільних інтересів. За економічною природою фінанси є грошовими відносинами, проте вони відрізняються від грошей як за своїм змістом, так і за виконуваними ними функціями..[34,с.45]
Свого часу один з відомих дореволюційних учених-фінансистів І. X. Озеров як предмет дослідження фінансової науки визначав фінансове господарство, тобто сукупність відносин, що виникають внаслідок публічного характеру отримання союзами матеріальних засобів; способи, завдяки яким такі союзи отримують для себе необхідні кошти і як ці кошти відображаються на інших сторонах життя. Е. Нікбахт і А. Гроппеллі визначали фінанси як "застосування різноманітних економічних прийомів для досягнення максимального достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу" гносеологічному розрізі під фінансами розуміють науку, що досліджує питання здатності людей управляти витрачанням і надходженням дефіцитних грошових ресурсів протягом певного періоду часу..[28,с.29]
Сучасна фінансова наука також не дає однозначної відповіді щодо суті фінансів. Тим більше, що багатогранність фінансів дає можливість вивчати їх з позицій різних рівнів, у тому числі загальної теорії фінансів, економіки, менеджменту, права тощо.
Фінанси за своїм економічним змістом - складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення фінансів. Так, більшість економістів радянської доби звужено трактує фінанси, відводячи їм роль розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення. Це зумовлено тим, що у теоретичному плані на стадії будівництва комуністичного суспільства сфера дії фінансів має звужуватися разом із звуженням товарно-грошових відносин, які повинні поступово відмирати.
В економічній і фінансовій теорії сьогодні переважає трактування фінансів як системи економічних, грошових, виробничих відносин. Згідно з цими теоретичними положеннями спочатку існують економічні, грошові відносини, потім на них накладається категорія фінансів, з чого і виводиться її економічна суть. Але економічні відносини не мають чітких кількісних і якісних характеристик, тому неможливо визначити межу фінансів в економічній системі.
Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками економічних відносин: де існують товар і гроші, там є фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси виступають як категорія економічного життя, що є невід'ємною частиною ринкової економіки..[14,с.100]
Фінанси — це сукупність економічних відносин, що складаються в суспільстві у процесі формування та використання фондів грошових ресурсів. Фінанси охоплюють не будь-які економічні відносини, пов'язані з грошовими коштами (потоками). До них належать лише відносини, що забезпечують рух грошей у вигляді фондів..[45,с.38]
В умовах ринку призначення їх полягає також у підтримці підприємницької ініціативи, ділової активності всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності. Одночасно за допомогою фінансів здійснюється цільовий контроль за дотриманням встановленого порядку формування, розподілу і використання кожного виду грошових ресурсів на всіх рівнях господарювання. Вони виконують роль важливого засобу узгодження економічних інтересів окремих виробників, підприємств, акціонерних товариств, галузей народного господарства та регіонів країни. Це конкретна форма використання товарно-грошових відносин, регулювання, функціонування та розвитку всієї економічної системи.
Фінанси представляють собою сукупність грошових відносин, що виникають на всіх стадіях створення, функціонування і ліквідації товариства. Виходячи з цього визначення, та детально проаналізувавши структуру акціонерного товариства виходить, що фінанси акціонерного товариства являють собою врегульовані правом відносини щодо:
- Об'єднання вкладів засновників та учасників у статутний фонд товариства як колективну власність акціонерів;
- Випуск та обіг акцій;
- Отримання доходів;
- Розподіл майна та прибутку у фонди товариства;
- Виплата дивідендів на акції..[22,с.100]
Зточкизоруорганізаційно-правовоїформи, акціонернетоваристводля ринковоїекономікиєнайприйнятнішимвидомпідприємницькогооб'єднання, оскількинайповнішезабезпечуєфункціюконцентраціїйцентралізаціїкапіталу ійогоподальшоговикористання [11, с. 107].
Дослідженняфінансівакціонернихтовариств, їхньоїроліймісцяуфінансовійсистеміґрунтуєтьсянавивченніїхсутіякструктуризаціїфінансовихвідносиншляхомвиділенняїхніхокремихскладових, щоєпередумовоюглибшогоїхвивчення.
Засвоєюприродоюфінансовівідносиниєрозподільними, причомурозподілвартостіздійснюєтьсянасампередзасуб'єктами. Останніформуютьгрошові фондицільовогопризначеннязалежновідролі, якувонивідіграютьусуспільномувиробництві. Самезацимкритеріємівиділяютьсяокремісферифінансових відносин, якійвизначаютьспецифікуфінансовоїсистемиокремовзятоїкраїни. Усерединікожноїзісфервиділяютьсяланки, агрупуванняфінансовихвідносинздійснюєтьсязалежновідхарактерудіяльностісуб'єкта, якавпливаєна складіпризначенняцільовихгрошовихфондів..[14,с.100]Так, усферінефінансовогосекторуекономікизацимкритеріємможнавиділититакіланки: фінансипідприємств, щофункціонуютьнакомерційнихзасадах; фінансизакладівіорганізацій, щоздійснюютьнекомерційнудіяльність; фінансигромадськихоб'єднань. Кожналанкафінансовоїсистеми, усвоючергу, можебутиподіленоювідповіднодовнутрішньоїструктурифінансовихвзаємозв'язків. Так, ускладіфінансів, щофункціонуютьнакомерційнихзасадах, залежновідгалузевоїналежності можутьбутивиділеніфінансипромисловихпідприємств, сільськогосподарських, торговельних, транспортнихпідприємствтощо, азалежновідорганізаційно-правовоїформивласності—фінансиприватних, колективнихтаакціонернихпідприємств.
Визначаючирольфінансівакціонернихтовариств, неможнанесказатипро їхнюбагатогранність, аджевониохоплюютьгрошовівідносиниіззасновникамитовариств, трудовимколективом, ізпостачальниками, покупцями, бюджетом, банками, позабюджетними, страховимийіншимиорганізаціями. Фінанси акціонернихтовариствфункціонуютьупроцесіпридбаннясировини, матеріалівтаіншихтоварно-матеріальнихцінностей, реалізаціївиробленоїпродукції. Впроцесіінвестування, формуваннякапіталуірезервів, створенняйрозподілу прибутку, привиплатідивідендівзаакціямиівідсотківзаоблігаціями, упроцесісплатиподатківдобюджету, приотриманнійпогашеннікредитів. Відмінностіворганізаційно-правовомустатусіакціонернихтовариствпомітновідбиваютьсянаорганізаціїїхніхфінансів—джерелахіпорядкуформуваннястатутного капіталутазакріпленніправвласниківчерезакціонування, системірозподілу прибутку (доходу), взаємовідносинахізбюджетом [52, с.109].
Функціїфінансівакціонернихтовариствбезпосередньопов'язанізформуваннямірухом (розподілом, перерозподіломівикористанням) капіталу, доходів, фондів, резервівтаіншихгрошовихджерел, засобівпідприємства, тобто йогофінансовихресурсів. Отже, безпосереднімиоб'єктамиуправлінняфінансамиакціонерноготоваристваєгрошовіпотокиіфінансовіресурси.
Фінансиакціонерноготовариства —цесукупністьформіметодівформування, розподілутавикористанняфінансовихресурсівізметоюзабезпеченнястатутноїдіяльностійрозширеноговідтворення, атакожвідносини, щовиникають навсіхстадіяхстворення, діяльності, реорганізаціїталіквідаціїтовариства [38, с. 67].
Функції будь-якої економічної категорії є формою вираження її суспільного призначення, її сутності в дії. З огляду на це фінанси акціонерних товариств виконують такі функції:
- формування капіталу, грошових доходів і фондів фінансових ресурсів;
- використання капіталу, грошових доходів та фондів фінансових ресурсів;
- регулювання грошових потоків[50, с. 107].
У ході реалізації функції використання фінансових ресурсів відбувається оптимізація вкладення капіталу і залучених коштів до оборотних і необоротних активів, забезпечення платежів до бюджету і позабюджетних фондів, вкладення вільних грошових ресурсів у найліквідніші активи, використання грошових доходів на цілі розвитку. Реалізація такої функції забезпечує розвиток підприємства, інтересів трудового колективу й акціонерів.
Функція регулювання грошових потоків відображає специфіку суспільного призначення фінансів акціонерних товариств і пов’язана з процесом формування й використання фінансових ресурсів, який опосередковується відповідними грошовими потоками. Результуючим ефектом є забезпечення збалансованості грошових і матеріальних потоків та формування фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення статутної діяльності, виконання всіх зобов’язань.
Реалізація зазначених функцій у процесі управління фінансами акціонерних товариств, природно, супроводжується і здійсненням контролю (як однієї з функцій будь-якого управлінського процесу) за грошовими потоками та формуванням капіталу, грошових доходів і фондів.
Деталізація функцій фінансів акціонерних товариств має досить умовний характер, оскільки усі функції тісно переплетені й здійснюються практично одночасно. Відповідальність за конкретну їх реалізацію покладається на фінансові служби і фінансових менеджерів. Негативні наслідки незадовільного фінансового управління можуть виявитися у вигляді як суто фінансових втрат, втрат і згаяних вигод, так і у вигляді падіння якості бізнесу в цілому.