Дипломная работа: Управління фінансами акціонерних товариств

Досвідрозвиненихкраїнізринковоюекономікоюпереконує, щовибір стратегіїнастановленняусуспільствівласникавособівеликого йдрібногоакціонерівєнайвдалішим. Акціонернетовариствоякструктура господарюваннянайбільшоюміроювідповідаєекономічнійприроділюдини та інтересамдержави. Цепов'язанозтим, щоакціонернаформагосподарюваннянайспроможнішадошвидкоїрегенераціївперіодизростанняпісляекономічногоспаду. Вонаволодієможливістюприскореногонарощуванняпотенціалу, атакожінтеграціїівзаємодіїзіншимиринковимисуб'єктамигосподарювання.

Створення та функціонування акціонерних товариств, як і інших підприємницьких структур, базується на додержанні встановлених законодавством правил і процедур. Вже з моменту виникнення ініціативи по створенню акціонерного товариства зацікавлені особи спираються на вищезгадані правила і процедури, додержання яких є обов’язковим..[53,с.56]

Зазвичай, акціонернетовариствозасновується у формі юридичної особи, капітал якої розподілений на рівні частини (акції). Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства своїм особистим майном. Їхня відповідальність за зобов’язаннями АТ проявляється в ризикові втратити той капітал, який вони вклали в акції. Ст. 24 Закону України “Про господарські товариства” містить визначення акціонерноготовариства. Акціонерним є товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, й несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У передбачених статутом випадках акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Загальна номінальна вартість випущених акцій складає статутний фонд акціонерноготовариства, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерноготовариства.

Відповідно до ст. 25 Закону виділяють такі види акціонернихтовариств: відкритого (ВАТ) та закритого (ЗАТ) типу. Це схематично зображено на рисунку 1.1.

ВАТ, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки й купівлі-продажу на біржах; ЗАТ, акції якого розподіляються між засновниками й не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. При цьому встановлено, що ЗАТ може бути реорганізовано у ВАТ шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери й фондову біржу, і внесенням змін до статуту АТ.

Відповідно до ст. 81 ГК України акціонери ВАТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів і товариства. Акції ЗАТ розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери ЗАТ мають переважне право на придбання акцій, які продають інші акціонери АТ.

Рис. 1.1 Класифікація акціонерних товариств

Близьке тлумачення АТ дає і російське законодавство. Закон РФ “Про акціонерні товариства” від 26.12.1995 р. пропонує таке визначення АТ: це комерційна організація, статутний капітал якої поділений на певне число акцій, що засвідчують зобов’язальні права учасників товариства (акціонерів) по відношенню до товариства. При цьому поділ статутного капіталу на акції не означає, що акціонер-власник акції має право власності на частину статутного капіталу АТ. Статутний капітал поділений не на частки, а на акції, тобто цінні папери, які виражають права вимоги акціонерів на отримання дивідендів. Майно, внесене в уставний капітал, є майном самого АТ. Звідси логічно випливає, що акціонери не відповідають за зобов’язаннями АТ і несуть ризик збитків, пов’язаних з його діяльністю, в межах вартості належних їм акцій. Відповідно до ст. 3 Закону АТ несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном і не відповідає за зобов’язаннями своїх акціонерів. Так само, як і в українському варіанті, в РФ АТ за кількістю акціонерів і способом розповсюдження акцій поділяються на відкриті й закриті. .[48,с.100]

Порядок створення АТ в Україні на сьогодні в загальних рисах регламентують ст. 26 і 35–36 Закону України “Про господарські товариства”.

Акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору та статуту. Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства [17, с.47].

Статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних вище, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій [46, с .58].

Відповідно до ст. 26 цього Закону засновниками АТ можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники АТ укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності зі створення АТ, відповідальність перед особами, які підписалися на акції, і третіми особами. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації АТ. Для створення АТ засновники мають зробити повідомлення про намір створити АТ, здійснити підписку на акції, провести установчі збори й державну реєстрацію АТ.

Згідно зі ст. 35 Закону установчі збори АТ скликаються в строк, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції. В разі пропущення вказаного строку особа, яка підписалася на акції, має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.

Установчі збори АТ є правомочними, якщо в них беруть участь особи, що підписалися більш ніж на 60 % акцій, на які проведено підписку. Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо й при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважають таким, що не відбулося. Голосування на установчих зборах проводиться за принципом „одна акція – один голос”. Рішення щодо створення АТ має прийняти більшість у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції.

Установчі збори АТ наділені великими повноваженнями. Вони згідно зі ст. 36 Закону:

- приймають рішення про створення АТ і затверджують його статут;

- приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які її було оголошено (в разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який її було оголошено, відповідно збільшується передбачений статутний фонд);

- зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, зазначена в повідомленні;

- обирають раду АТ (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства;

- вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення АТ;

- визначають пільги, що надаються засновникам;

- затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

- інші питання відповідно до установчих документів.

Таким чином, Закон не містить вичерпного переліку повноважень установчих зборів, допускаючи їх розширення в установчих документах.

Відповідно до ст. 81 ГК Українидля створення АТ засновники мають зробити повідомлення про намір створити АТ, здійснити підписку на акції, провести установчі збори та державну реєстрацію АТ. Загальна номінальна вартість випущених акцій має дорівнювати розміру статутного фонду АТ, який не може бути меншим від розміру, визначеного законом. Засновники АТ укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності зі створення АТ, відповідальність перед особами, які підписалися на акції, і третіми особами. У випадку, якщо в створенні АТ беруть участь громадяни, договір має бути посвідченим нотаріально. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли відповідно до установчого договору.

Ст. 26 Закону "Про акціонерні товариства” встановлює мінімальні розміри статутних капіталів як для закритого (100 мінімальних розмірів оплати праці), так і для відкритого АТ (1000 мінімальних розмірів оплати праці). При цьому мінімальний розмір оплати праці має встановити закон на дату реєстрації АТ. Якщо на дату реєстрації АТ статутний капітал не відповідав даній сумі, то потрібно збільшити його до встановленого Законом мінімуму, інакше статут АТ може бути визнаний недійсним на підставі ст. 94 Закону.

Щодо новостворюваних АТ, то розмір статутного капіталу вказується відповідно до ст. 9 Закону спочатку в договорі між засновниками про створення АТ, а після цього згідно зі ст. 11 Закону в статуті АТ. Причому дата укладення договору, дата прийняття засновниками статуту й дата реєстрації АТ, як правило, бувають різними. В даному випадку, якщо після укладення договору зі створення АТ або після прийняття його статуту змінився розмір мінімальної оплати праці, то в реєстрації АТ може бути відмовлено, якщо розмір статутного капіталу не відповідає законодавству на дату реєстрації.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.

Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. Акціонери користуються переважним правом на придбання додатково випущених акцій.