Дипломная работа: Ведучий міст "Газ-53"
-зачеплення конічних шестерень за плямою контакту.
Для проведення цих регулювань центральний редуктор знімають з моста і проводять необхідні його часткові розбирання.
Для проведення регулювання підшипників вала ведучої шестірні необхідно зняти ведучу шестірню разом з корпусом підшипників, використовуючи демонтажні болти.
Порядок регулювання підшипників ведучої шестірні:
- закріпити корпус підшипників у лещатах, визначити індикатором осьовий зазор у підшипнику;
- звільнити картер підшипників 15 (рис. 2), затиснути ведучу конічну шестірню в лещатах. Розшплінтувати і відкрутити гайку кріплення фланця 10, зняти шайбу, гумовий ущільнювач і фланець;
- зняти кришку 13 з сальником 8, внутрішнє кільце переднього підшипника 7 і регулювальну шайбу 6;
- заміряти товщину регулювальної шайби і розрахувати, до якої величини необхідно зменшити її для усунення осьового зазору і отримання попереднього натягу;
- прошліфувати регулювальну шайбу 6 до необхідної величини, встановити її та інші деталі, окрім кришки 13 з сальником, яку ставити не слід, оскільки тертя сальника об шийку фланця не дозволить точно заміряти момент опору прокручування шестірні в підшипниках при затягуванні гайки 10 фланця слід прокручувати корпус підшипників для того, щоб ролики правильно розмістилися в обоймах підшипників;
- перевірити попередній натяг підшипників за величиною моменту, необхідного для прокручування ведучої шестірні, який повинен бути 1–3 Н∙м. Визначити цей момент можна динамометричним ключем на гайці 10 або вимірюванням зусилля, прикладеного до отвору фланця 9 під болти кріплення карданного вала. Зусилля, прикладене перпендикулярно радіусу розташування отвору на фланці, повинно становити 14–40 Н. Слід пам’ятати, що дуже великий натяг у конічних підшипниках призводить до сильного їх нагрівання і швидкого зносу. При нормально відрегульованому попередньому натягу в підшипниках зняти фланець і встановити кришку з сальником на місце, після чого остаточно зібрати вузол. Момент затягування гайки фланця 450–600 Н∙м.
Регулювання підшипників 22 диференціала слід проводити при знятій ведучій шестірні з картера 15 за допомогою гайок 20, які необхідно закручувати за допомогою спеціального ключа з обох боків на однакову величину до отримання потрібного попереднього натягу, не порушуючи положення ведучої шестірні. Якщо гайки 20 не прокручуються, треба ослабити болти кріплення кришок 21 підшипників на час регулювання.
Попередній натяг у підшипниках визначається величиною моменту, необхідного для прокручування диференціала, який повинен бути в межах 2–3 Н∙м при знятій ведучій конічній шестірні. Величина цього моменту вимірюється динамометричним ключем або визначенням зусилля, прикладеного на зовнішньому радіусі чашок 2, 23 диференціала і дорівнює 24–36 Н.
Порядок перевірки і регулювання зчеплення конічних шестерень:
- перед установкою корпусу підшипників з ведучою шестірнею в картер редуктора протерти досуха зуби конічних шестерень і на бічні поверхні трьох-чотирьох зубів нанести тонкий шар фарби;
- встановити в картер редуктора корпус підшипників з ведучою шестірнею, закрутити чотири гайки шпильок, що лежать навхрест і прокручувати за фланець ведучу шестірню в обидві сторони;
- переміщувати ведучу шестірню 5 зміною кількості регулювальних прокладок 16 під фланцем корпусу підшипників ведучої шестірні.
Для переміщення веденої шестірні 3 користуються гайками 20 (рис. 1). Щоб не порушувати регулювання натягу в підшипниках диференціала, потрібно відкрутити (закрутити) обидві гайки 20 на один і той же кут.
Після закінчення регулювання редуктора необхідно закрутити всі гайки шпильок кріплення корпусу підшипників до картера редуктора, закрутити болти кріплення кришок 21 підшипників диференціала, поставити і закрутити стопори 27 гайок.
Регулювання середнього моста
Регулювання центрального редуктора середнього моста аналогічне регулюванню центрального редуктора заднього.
Для перевірки наявності осьового зазора в підшипниках ведучої шестірні 25 (рис. 4) і при необхідності проведення регулювань зняти центральний редуктор, зняти механізм 20 блокування диференціала, кришку сальника 15, витягнути вал 30 приводу мостів з міжосьовим диференціалом 29, прокручуючи вал до установки лиски на чашках диференціала проти шестірні 10, зняти картер 7. Після цього можна, відкрутивши гайки кріплення, вийняти картер 8 підшипників з шестірнею 3.
Регулювання натягів підшипників 9 вала ведучої шестірні 3 проводять шляхом зменшення товщини регулювальної шайби 6, а підшипників 47 диференціала – за допомогою гайок 49 аналогічно регулюванням підшипників редуктора заднього моста.
Переміщення ведучої шестірні забезпечують зміною кількості регулювальних шайб 5 під фланцем корпусу підшипників. При цьому, щоб відсунути ведучу шестірню від веденої, під фланець картера 8 підшипників потрібно покласти додатково регулювальні шайби 5, а при необхідності наближення – зняти відповідну кількість шайб. Переміщення веденої шестірні 42 здійснюється за допомогою гайок 49 підшипників диференціала. При цьому для збереження натягу підшипників потрібно одну з гайок відкрутити, а іншу закрутити на той же кут.
Перевірка наявності осьового зазору в підшипниках 13 і 35 проводиться одночасно з перевіркою осьового зазору в підшипниках вала і ведучої шестірні 3, коли вона вийнята з редуктора і вийнятий вал 30 з диференціалом 29.
Регулювання підшипників 13 вала приводу мостів необхідно проводити в такій послідовності:
- розібрати міжосьовий диференціал 29, зняти ведучу циліндричну шестірню 25 і вийняти підшипники з шестірні;
-промити деталі в гасі, а перед складанням змастити;
-встановити внутрішній підшипник у гніздо шестірні 25;
-встановити упорну шайбу 23, стопорну 24, другу упорну 23 і зовнішню обойму зовнішнього підшипника 13;