Дипломная работа: Використання дидактичних ігор на уроках математики

3. Дидактична гра – дієвий засіб активізації розумової діяльності учнів.

4. Гра – великий простір у подальшій праці для педагогічних спостережень і роздумів.

У своїй праці Т.І. Рудакова використовує дидактичні ігри на уроках математики. Авторка ділиться досвідом використання певних видів дидактичних ігор при вивчені певних тем. Наприклад, коли вона ставить за мету вправляти дітей у прямому і зворотному рахунку, а також закріпити знання про суміжні числа, то звертається до гри «Хто знає, хай рахує далі».Діти стають у коло. Ведучий називає число і кидає м’яч одному. Учень повинен зловити м’яч, назвати число-сусіда. Перед початком гри домовляються, як рахувати: в прямому чи зворотному порядку, повертаючи м’яч ведучому.

А ось приклад використання рухливої дидактичної гри. Гра «Математичний струмок» допомагає вчителеві закріпити склад числа. Двоє учнів беруться за руки, утворюючи ворота, і тримають цифрову картку, наприклад, 8. Решта дітей (їх теж вісім) розходяться по класу. Потім кожний повинен знайти свою пару 7–1, 6–2, 5–3, 4–4. Вчитель подає сигнал:«Струмок до воріт!», – і діти парами проходять через ворота. «Ворота» пропускають тільки ті пари, котрі правильно склали задане число із двох менших, тобто склад числа.

Кожний вчитель знає, наскільки важливим є засвоєння учнями різних випадків складу числа для успішного виконання ними в майбутньому операцій додавання і віднімання в межах 10, на яких ґрунтуються обчислення в усіх наступних концентрах. Вчителі також знають, наскільки важко йде процес запам’ятовування складу чисел. А наведена дидактична гра ілюструє нам спосіб значно полегшити цей процес.

Т.І. Рудакова із досвіду своєї роботи переконалася, що гра розкриває дітей краще від діагностичних тестів. Це для вчителя у майбутньому – великий простір для спостережень і роздумів. Орієнтація на гру як спосіб навчання і форму організації діяльності допомогли авторці даної статті зробити працю приємною, стосунки з учнями – приязними та довірливими, а навчання – цікавим та захоплюючим.

У статті «Роль современных дидактических игр в розвитии познавательных интересов и способностей младшых школьников» (журнал «Начальная школа». – 2004. – №4) О.А. Козлова (вчитель початкових класів) запевняє, що вчителі повинні звертати увагу на особистість дитини, розвивати її кращі якості. Але реалізація цього завдання потребує нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання повинно бути розвиваючим, направлене на формування пізнавальних інтересів і можливостей учнів. У зв’язку з цим особливе значення мають ігрові форми навчання, в тому числі, дидактичні ігри. Вони дають можливість розвивати в учнів увагу, пам'ять тощо. Ігрові завдання позитивно впливають на розвиток усвідомлення, винахідливості учнів. Деякі ігри потребують не тільки розумових, але і вольових зусиль: організованості, витримки, вміння дотримуватись правил гри. Вчителька наводить приклади дидактичних ігор на уроках математики, розроблені нею.При складанні дидактичних ігор вона керувалась не тільки необхідністю підвищити пізнавальну активність та інтерес учнів, але й бажання сформувати адекватні взаємовідносини в колективі.

У статті «Формирование вычислительных навыков в процессе игры»(журнал «Начальная школа». – 1987. – №2.) мова йде про те, як за допомогою гри можна сформувати у школярів обчислювальні навички. Як зазначається у даній статті, основне завдання початкового курсу математики – формування в учнів особливих, доведених до автоматизму навичок додавання і віднімання в межах 20 і табличних навичок множення і ділення. Автоматизм навичок досягається в процесі вправ. Але виконання однотипних вправ стомлює дітей. Тому в урок математики вчителі включають ігри та ігрові вправи. Серед них «Мовчанка», «Вгадай приклад», «Кругові приклади», «Математична естафета» та інші.

У статті «Дидактичні ігри» (журнал «Початкова школа». – 1986. – №10.) С.А. Денис – вчителька початкових класів ділиться з нами своїм досвідом роботи у школі. Вона запевняє, щоб розкрити всі «секрети» шкільного життя та навчання, дати шестиліткам знання, уміння і навички, передбачені програмою, потрібно застосовувати не лише заняття, а й дидактичні ігри. Це один із засобів розвитку пізнавальної діяльності найменших школярів. У даній статті вчителька наводить приклади кількох ігор. Наприклад, гру «Мандрівка до лісу» вчителька застосовує на уроці математики. Для проведення цієї гри вона заготовляє роздаткові картки, силуетні малюнки (мухомор, боровик, ялинка). Учні одержують по 1–2 картки з варіантами завдання під назвою «Склади приклади». Дитина сигналізує «ялинкою», що приклади складені. В нагороду одержує «боровичок», неправильна відповідь – «мухомор».

Вчитель-методист Неля Скопич у своїй статті «Творчі вправи та ігри як невід’ємна частина логічного мислення молодших школярів» повідомляє нас про те, що в учнів шестирічного віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно-образне мислення. Це стосується, зокрема, й уроків математики. Неля Скопич запевняє, що захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях; що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія. Тому ігрові елементи дають змогу вчителеві зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу дітей не завжди вдається.

У монографії М.І. Микитинської, Н.Д. Мацько (Математичні ігри в 1–3 класах.‑К.: Радянська школа, 1980) розглядаються питання організації та управління ігровою діяльністю молодших школярів в процесі засвоєння важливих математичних понять. Особлива увага звертається проблемам розвитку творчих можливостей учнів, їх пам'яті, уваги, уявлення. У даній монографії описується дидактична і виховна мета ігор, даються методичні рекомендації щодо проведення ігор на різних етапах уроку.

М.В. Богданович у своїй монографії «Методика викладання математики в початкових класах»теж згадує про дидактичні ігри. Він вважає, що на уроці гра організовується не для того, щоб діти погрались, а щоб чогось навчились. Автор даної монографії запевняє, що гра не передує виконанню навчальних завдань і не чергується з ними, а є однією з форм організації колективної роботи учнів у класі.

Щоб перевірити ефективність використання дидактичних ігор вчителями на уроках математики у сучасній початковій школі, я провела анкетування у Тернопільській загальноосвітній школі №23, де проходила практику. Основним завданням даного анкетування було визначення стану використання дидактичних ігор у початковій школі. Мене цікавили такі питання: чи використовують вчителі на уроках математики дидактичні ігри; як часто використовуються дидактичні ігри на уроках математики; скільки хвилин на уроці вчителі використовують для проведення дидактичної гри; на яких етапах уроку пропонується дидактична гра учням; в якій формі організовується гра на уроці; чи використовуються дидактичні ігри в позаурочний час; в якому класі дидактична гра займає найбільше часу; які ігри використовують вчителі на уроках математики.

Анкетуванням було охоплено 15 вчителів. Результати анкетування показали, що більшість вчителів початкових класів в тій чи іншій мірі використовують дидактичні ігри на уроках математики і в позаурочний час, але основна маса вчителів робить це епізодично. З’ясувалося також, що вчителі найчастіше використовують дидактичні ігри під час усних обчислень. Це такі ігри як: «День і ніч», «Мовчанка» тощо. Переважна більшість вчителів організовують дидактичні ігри у формі фронтальної роботи і, як показало анкетування, тривалість гри на уроці становить 5–8 хвилин.

Проведений аналіз засвідчує, що дидактичні ігри на уроках математики не повністю використовуються вчителями не через те, що не має методичних вказівок й зразків їх проведення, а через те, що деякі вчителі не мають бажання їх проводити з певних причин. Про це сумно дізнаватися, адже робота такого вчителя вже не має потрібної ефективності, не зацікавлює дітей, а навпаки відбиває в них бажання вчитися. Звісно, таке навчання не призведе до повного всебічного розвитку особистості.

Отже, кожен вчитель початкових класів повинен усвідомити, що використовуючи дидактичні ігри на уроках математики покращує навчальний процес учнів. В грі дитина розвивається, пізнає щось нове, засвоює краще матеріал уроку тощо.

Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що і в практиці початкової школи, і в навчальній та методичній літературі проблема використання дидактичних ігор на уроках математики має певне відображення. Разом з тим, є і можливості, і потреби до більш глибокої розробки різних сторін цієї проблеми. Цей висновок підтверджує доцільність вибору теми даного дослідження.

2. Методика використання дидактичних ігор на уроках математики

2.1 Методичні підходи до використання дидактичних ігор на уроках математики

Проводити ігри, створювати ігрові