Об’єктом дослідження є навчально-методичний комплекс спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”.

Під час дипломного дослідження був здійсненний аналіз існуючих електронних та мультимедійних розробок, які використовуються у освітній діяльності та можливості застосування сучасних інформаційних технологій при створенні інформаційно-документаційної бази для спеціалізованого електронного посібника.

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій все більш актуальним стає використання мультимедійних та Інтернет-технологій, які усе більше проникають в різні сфери нашого життя. Більшість користувачів персональних комп’ютерів починають освоєння мультимедіа з ігри, але цією областю не вичерпуються багаточисленні можливості його використання.

Серед основних областей застосування засобів мультимедіа виділяють: ділову сферу; сферу розваги й освіти. В даний час значна частина освітніх, розважальних, інформаційно-довідкових програм на споживчому ринку відноситься до категорії мультимедіа.

В дусі мультимедіа створюється і малотиражна продукція рекламно-інформаційного характеру – каталоги, електронні посібники, довідники, презентації. Приклади використання мультимедіа можна найти в мультимедіа-енциклопедіях “Eyewitness History of the World”, “Cinemania” “Encarta”, «Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия» і багатьох інших.

Енциклопедії, альманахи, збори довідників, діалогові ігри, освітні програми і кінофільми із супровідним сценарієм, біографіями акторів, примітками режисера й оглядами роблять мультимедіа однієї з найбільш цікавих і творчих областей комп'ютерного світу.

Однак, використання мультимедіа, і персональних комп'ютерів узагалі, не обмежується сферою ділового застосування. Комп'ютер усе ширше вторгається й у сферу розваги і персональної освіти. Створюються мультимедіа-продукти, розраховані на саме широке коло споживачів.

Споживчою сферою застосування мультимедіа є інтерактивні CD-ROM, інтерактивні ігри та онлайнові послуги.

Розвиток глобальної комп'ютерної мережі показав перспективність і необхідність віддаленого навчання студентів за допомогою інтерактивних електронних посібників, встановлюваних на серверах, підключених до локальної комп'ютерної мережі чи мережі Інтернет. Більш ширше розповсюдження таких інформаційних технологій в освіті дозволяє не тільки підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання, але й істотно розширити аудиторію потенційних слухачів провідних навчальних закладів країни, перешкодити трудомісткість процесу розробки електронних посібників, призначених для роботи в Web-мережі.

Електронний посібник є однією з нових інформаційних технологій, які використовують в навчальному процесі. Тому дослідження та розробка ЕПД з дипломної роботи дозволить удосконалити якість навчання студентів ЧІУ і філій та дозволить знаходити необхідну їм інформації серед величезної кількості інформації по найбільш популярним тематикам з багатьох навчальних дисциплін, які вивчаються студентами-діловодами протягом всього навчального процесу.

Дипломна робота містить вступ, 3 основних розділи, висновки, перелік використаної літератури. У 1-му розділі розглядається характеристика сучасних мультимедійних та електронних продуктів, зокрема, електронних посібників, які використовуються в навчальних закладах, у 2-му розділі формулюються вимоги до розробки електронних посібників та розглядаються інструментальні засоби їх створення, у 3-й розділі наводяться вивчені аналогічні розробки та опис інформаційно-документаційного забезпечення ЕПД, а також наведені деякі екранні форми та довідкові матеріали по ЕПД.

РоЗДІЛ 1. ОГЛЯД ТА характеристика сучасних мультимедійних та електронних продуктів,
які використовуються в освіті

1. Сучасні мультимедійні та електронні навчальні технології

До сучасних інформаційних технологій, які використовують в навчальному процесі, відносять електронні та гібридні бібліотеки, електронні посібники, довідково-пошукові системи Інтернет та ін.

Як правило, у даний час бурхливого розвитку комп'ютерних технологій електронні навчальні чи довідково-пошукові системи розробляються з використанням гіпертекстових і мультимедійних технологій. Такі системи називають інтерактивними навчальними Web-матеріали, та можуть знайти і знаходять широке застосування як в звичайних формах навчання, так і в достатньо новій формі навчання, як дистанційна освіта.

Тому створення навчальних Web-матеріалів пред'являє дуже високі вимоги до кваліфікації викладача-розроблювача в області практичного використання сучасних інформаційних технологій, тому що, крім знань за курсом, викладачу необхідно мати спеціальні навички в області застосування Інтернет-технологій. У противному випадку йому доведеться вдаватися до допомоги відповідного фахівця чи навіть спільній роботі колективу фахівців різного профілю. Ці обставини істотно підвищують трудомісткість створення навчальних Web-посібників і, деякою мірою, стримують процес розвитку такої форми дистанційної освіти, як застосування навчальних Web-матеріалів.

2. Гібридні бібліотеки

В останні роки розвиток наукових бібліотек в Україні здійснюється з урахуванням Національної програми інформатизації, прийнятою Верховною Радою України в березні 1998 року, яка проголосила в якості одного з головних напрямків розвитку бібліотечної сфери інтеграцію бібліотечно-інформаційних ресурсів на всіх рівнях (зокрема бібліотека – місто – регіон – країна – світове співтовариство країн).

Говорячи про "бібліотечно-інформаційні ресурси", ми розглядаємо наявні в бібліотеках фонди першоджерел (первинних інформаційні документів) і компоненти довідково-пошукового апарату (ДПА) – каталоги, покажчики та ін. – або вторинні інформаційні документи.

В останні роки склад фондів і ДПА істотно змінився:

а) бібліотечні фонди – більшу частину складають первинні інформаційні документи на інших, не традиційних носіях (на компакт-дисках, відео- і аудіо-касетах і ін., а також у довгостроковій пам'яті ЕОМ);

б) довідково-пошуковий апарат – поряд із традиційними картковими каталогами і паперовими покажчиками, велику роль відіграють електронні пошукові системи (каталоги, картотеки, покажчики й ін.), які, як прогнозується, згодом цілком замінять традиційні засоби пошуку.

Крім того, сучасні пошукові системи, у тому числі засоби які представлені в глобальній комп'ютерній мережі ІНТЕРНЕТ, дозволяють користувачам бібліотеки (її співробітникам і відвідувачам) здійснювати пошук цікавлячих їх джерел за межами "свого" бібліотечного фонду, тобто у фондах "світової віртуальної бібліотеки", а в багатьох ситуаціях, знайшовши у віртуальному каталозі адресу документа, переглянути (або замовити) і сам документ. По суті, ми маємо справу з так званою "гібридною бібліотекою", у якій поєднуються (інтегруються) елементи традиційної електронної бібліотеки.

Поява гібридних бібліотек більшою мірою залежить від культурних зрушень, ніж від технологічного прогресу, вона є цілком прийнятною моделлю еволюції традиційної бібліотеки. Термін "гібридна бібліотека" увійшов до професійного глосарію бібліотечних та Інформаційних працівників за останні три роки. Його використовують для означення проміжної ланки на шляху повного переходу до цифрових бібліотек.

Цифрова бібліотека – це система інформаційних послуг, в межах якої усі інформаційні ресурси існують в електронній формі, придатній для обробки на комп'ютері, а функції отримання, збереження, захисту, поновлення, доступу та перегляду інформації здійснюються шляхом застосування цифрових технологій. Послуги цифрової бібліотеки не обмежуються наданням інформації у текстовому форматі; скажімо, аудіо, візуальні та відео ресурси також можуть бути представлені у цифровому вигляді. Ресурси цифрової бібліотеки поділяються на первісне створені у цифровому форматі, наприклад, електронні журнали і набори даних, та на нецифрові ресурси, наприклад, рукописи і друковані видання, переведені у цифровий формат пізніше.

Цифрова бібліотека здатна поширювати інформацію в межах мережі, і у такий же спосіб користувачі можуть здійснювати її відбір. Серед переваг цифрової бібліотеки слід назвати зменшення обсягів інформації, що зберігається; нижчий рівень зношуваності матеріалів; здатність одночасно надавати кільком користувачам одну й ту саму інформацію; можливість доступу до матеріалів з дому, офісу або з інших місць поза межами бібліотеки, нарешті, наявність реального потенціалу для підвищення економічної ефективності.

Гібридній бібліотеці можна дати просте визначення: засіб інтеграції традиційної бібліотеки з цифровою. Поняття "гібридності" часто вживається в описах діяльності або сервісу, в яких поєднуються два основоположних компоненти. Наприклад, термін "гібридний менеджер" був дуже популярний у 1970-х і 1980-х роках на означення менеджера у компаніях з потужним потенціалом інформаційних технологій, – посади, що поєднує знання IT з розумінням кадрових та інших проблем, пов'язаних з діяльністю людей. Вперше термін "гібридна бібліотека" вжив Сатон. У своєму аналізі моделей надання послуг він визначив 4 типи бібліотек – від традиційної до цифрової, – які б функціонували у суцільному середовищ: традиційна, автоматизована, гібридна і цифрова. Він зазначив, що відбудеться, якщо досі не відбулося, "неминуче зміщення у даному середовищі від бібліотеки як осередку до бібліотеки як логічного об'єкту".

Традиційна бібліотека визначається як географічне окреслене специфічне місце з обмеженим фондом матеріальної інформації. Комп'ютеризація контролю за надходженням періодичних видань, циркуляцією матеріалів та процесу каталогізації дає початок автоматизованій бібліотеці, однією з принципових рис якої є онлайновий каталог з необмеженим доступом (ОРАС).

В автоматизованій бібліотеці робочі механізми спрямовані на обробку нецифрової інформації, а основна увага зосереджується на місцевому фонді. У цифровій бібліотеці поняття "місця" буде відкинуто. В гібридній бібліотеці "співвідношення між друкованою та цифровою метаінформацією дедалі схиляється у бік цифрової". Тут бачимо співіснування традиційних та цифрових фондів, а також можливість цілком необмеженого географічного доступу до розташованих подекуди цифрових ресурсів, для отримання яких бібліотека надає мережевий шлюз.

Співробітники такої бібліотеки можуть підвищувати рентабельність гібридної бібліотеки шляхом виконання функції посередників між користувачами та, головним чином, цифровими засобами. Кріса Расбріджа запитали, чи знає він, коли вперше вжили цей термін і чи не йому належить право авторства на це словосполучення? Виявилось, що саме йому, оскільки в листопаді 1996 року він редагував документ, переданий згодом до робочої групи з розробки програми eLib, який вже містив цей термін. Можливо, Расбрідж був не першим, хто думав над цим концептом і застосував цей термін, але він висунув його у широкі професійні кола і тому може вважатись "батьком" цього поняття.

Безсумнівно, діяльність Расбергата eLib обумовили подальшу популяризацію поняття "гібридної бібліотеки". Очевидно, що як сама ідея, так і термін активно поширюються у суспільстві. Директор Фретвел-Даунінг Інформатик пан Марей, комерційний партнер одного з проектів гібридних бібліотек в рамках eLib визначив гібридну бібліотеку і як "організоване середовище, що надає інтегрований і контекстуалізований доступ до широкого спектру інформаційних послуг, незалежних від розташування, формату, носія та контрольної сфери інтересів у межах системи бізнесу".

В ході обговорення відносних переваг збереження друкованих примірників наукових журналів та заміни їх електронними копіями, Гарнард згадує "гібридні сценарії", маючи на увазі паралельне створення друкованих варіантів видання. Мак Кол посилається на нове покоління працівників по роботі з гібридною інформацією. Має місце також і скептичне ставлення до цього поняття. Кольє пише, що "термін "гібридна бібліотека" притягнутий за вуха. Термін не надає нам відчутної допомоги, оскільки він лише виражає той очевидний факт, що книги і матеріали у багатьох бібліотеках продовжать своє існування". Така позиція, здається, поки лишається без підтримки. Безперечно, це поняття є "притягнутим за вуха".