Дипломная работа: Витрати підприємства

До загальновиробничих (накладних) витрат належать:

Þ витрати на управління виробництвом, відрахування на соціальні заходи тощо;

Þ амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

Þ амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

Þ витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

Þ витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи для працівників, що зайняті вдосконаленням технології та оранізації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності та ін.);

Þ витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;

Þ витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці виробничого персоналу);

Þ витрати на охорону праці, техніку безпеки та навколишнього середовища;

Þ інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв та ін.).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні витрати – витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які безпосередньо не залежать від обсягу виробництва. Наприклад, заробітна плата адміністративного персоналу, витрати на утримання офісу, підприємства тощо.

Змінні витрати – витрати, що залежать від обсягу виробництва (матеріали, заробітна плата виробничого персоналу) і не є рівнозначними у різних виробництвах.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормативних виробничих витрат. Собівартість продукції – це грошова форма витрат підприємства на підготовку, виробництво, виготовлення та збут продукції.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

Þ прямі матеріальні витрати, які безпосередньо пов’язані з виготовленням певних видів продукції (робіт, послуг);

Þ прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші витрати робітникам, зайнятих у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат);

Þ інші прямі витрати (всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних майнових паїв, амортизація тощо);

Þ загальновиробничі витрати.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат.

Відповідно до Типового положення в планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.96 р., та нового Плану рахунків витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)включають:

- прямі виробничі витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлює підприємство.

До собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) не включаються операційні витрати.

Операційні витрати – витрати пов’язані з операційною діяльністю.

Рис.3 Класифікація операційних витрат