Дипломная работа: Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України
Податки – дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія.
Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання добробуту народу.
Із другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі.
На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.
Функціями податків, яка виражають їх вплив на економіку країни є регулююча та стимулююча.
Перша полягає в тому, що держава змінює умови обкладання податками (вводить одні податки, скасовує інші), використовує систему податкових ставок, пільг, штрафів, чим сприяє вирішенню важливих соціально-економічних проблем.
Друга – держава стимулює розвиток багатьох галузей економіки, технічного прогресу, інвестицій шляхом маневрування податковими ставками, пільгами та санкціями.
Податкова пільга – це повне або часткове звільнення від податкових платежів окремих категорій платників.
Податкова пільга може застосовуватися до кожного окремого виду податків і саме тому основним визначником нормативно-правових засад застосування податкових пільг є Закони України про такі податки та інші підзаконні нормативні документи, листи ДПА України та роз’яснення.
Якщо розглядати пільги щодо податку на додану вартість, то українське законодавство передбачає три їх основних види:
1. Операції, які не є об’єктом оподаткування.
2. Операції, що звільнені від оподаткування.
3. Пільга у вигляді оподаткування за нульовою ставкою (рис. 1.1).
 |
Рис. 1.1. Класифікація видів пільг з ПДВ
Перша група пільг пов’язана із визначенням об’єкта оподаткування [10, п. 3.2], хоча далеко не всі передбачені законом вилучення слід розглядати як пільги.
Не є об’єктом оподаткування:
1. Операції з цінними паперами (п. 3.2.1). У цій сфері не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, національним банком України, Мінфіном України, органами місцевого самоврядування (за виключенням операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток).
2. Операції, які не передбачають переходу права власності, тобто не підпадають під визначення поставки (продажу) товарів та послуг (п. 3.2.2), зокрема:
- передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;
- повернення майна зі схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;
- нарахування та сплати відсотків або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких відсотків (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об’єкта лізингу, наданого у межах такого договору;
- передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власникові після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;
- грошових виплат основної суми консолідованої іпотечної заборгованості та процентів, нарахованих на неї, об’єднання та/або купівлі (продажу) консолідованої іпотечної заборгованості, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такої консолідованої іпотечної заборгованості відповідно до закону резидентом або на пою користь.
3. Операції з обігу валютних цінностей та грошових виплат (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Операції з валютними цінностями та грошовими виплатами, які не є об’єктом оподаткування ПДВ
| Не є об’єктом оподаткування операції з: | Норма Закону [11] | Особливості застосування |
| Обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України | п. 3.2.4 | За винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість |
| Випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей | Запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України | |
| Виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, | ||
| Поставки негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України | Крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість | |
| Виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов’язкового соціального страхування | п. 3.2.7 | Крім тих, що надаються у майновій формі |
| Виплат дивідендів, роялті, які здійснюються емітентом | У грошовій формі або у вигляді цінних паперів | |
| Надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями | Включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв’язку з такими операціями |
5. Операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов’язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо (п. 3.2.6).
6. Операції з оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом (п. 3.2.13).
7. Безоплатної передачі у державну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передають на баланс іншого (п. 3.2.9).
Особливості застосування цієї норми наведені в дод. А.