Дипломная работа: Вплив різних глибин зяблевої полицевої оранки на родючість ґрунту і формування врожайності льону олійного

3.1 Характеристика ґрунту

Досліди проводились на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому. Цей тип ґрунту характеризується відносною однорідністю гранулометричного і хімічного складу за профілем, ілювіальним характером розподілу карбонатів, значним нагромадженням елементів живлення у гумусовому горизонті.

Гранулометричний склад ґрунту представлений 21 – 25% агрегатів >10 мм, 10 – 0,25 мм (агрономічно цінна структура) – 73 – 75% і < 0,25 мм – 2 – 3 %.

Дані таблиці 3.1 показують, що ґрунт відповідає вимогам рослин до ґрунту. Із поглибленням щільність ґрунту практично не змінюється, а вологість стійкого в’янення з глибиною дещо збільшується [49].

Таблиця 3.1 Фізичні і гідрологічні властивості ґрунту дослідної ділянки

Шар ґрунту, см	Питома маса ґрунту, г/см3	Щільність ґрунту, г/см3	Вологість стійкого в’янення, %
0 – 20	2,63	1,24	10,6
20 – 40	2,70	1,27	10,6
40 – 60	2,57	1,24	12,5
60 – 80	2,63	1,23	12,4
80 – 100	2,66	1,24	12,5

Ґрунт характеризується низьким вмістом азоту, підвищеним вмістом фосфору та калію, високим ступенем насичення основами і слабо кислою реакцією ґрунтового розчину. В цілому чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі дослідного поля придатний для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур, в тому числі і льону олійного.

3.2 Погодні умови

Погодні умови в роки досліджень різнилися між собою і були не в однаковій мірі сприятливими для росту і розвитку рослин льону олійного, що в подальшому впливало на величину врожаю цієї культури.

Як видно з табл. 3.2, в цілому за 2005/2006 сільськогосподарський рік кількість опадів становила 530 мм, що на 10 мм менше середньо багаторічних. Післяпроведенняосновногозяблевогообробіткудосівбильонувипало302,6ммопадів,щовідповідало середньо багаторічної нормизацейперіод.Однакпіслясівбидокінцявегетаціїкультурисумаатмосфернихопадівбуланижчоюза середньо багаторічну на99,1мм.Особливокритичнимзазабезпеченнямопадамибувперіодпідчасцвітінняіформуваннянасіння,щонегативновідзначилосьнаврожайностільонуолійного.За2006/2007сільськогосподарськийріквипало400ммопадів,щона233ммменшесередньо багаторічних.

Відзакладаннядослідудопочаткусівбивипало119,6мм,щона101,4ммменшеза середньо багаторічну кількість.Дотогожзберезняопадівсталовипадатищеменшеіцепризвелодошвидкоговисушуванняверхньогошаруґрунту.

Так,зквітняполипень(вегетаційнийперіодльону)випало80,1мм,щона196,9ммменшеза середньо багаторічну кількістьопадівуцейперіод.Особливокритичнимиперіодибулинапочаткувегетаціїіпідчасцвітінняльонуолійного,щосталопричиноюслабогоростуірозвиткурослинтаскороченняперіодувегетації.За температурним режимом весна в 2006 році досліджень була характерною для районів південного Лісостепу.

Підвищена температура повітря і нестача опадів на початкових етапах росту негативно вплинуло лише на появу і формування сходів льону.

Таблиця 2.2Погодні умови в роки проведення досліджень (за даними метеостанції Умань)

Рік	Всього за с.-г. рік	Місяць
		9	10	11	12	1	2	3	4	5	6	7	8
Сума опадів, мм
Середньобагаторічна	633,0	43,0	33,0	43,0	48,0	47,0	44,0	39,0	48,0	55,0	87,0	87,0	59,0
2005-2006	530,2	2,6	43,6	39,9	73,1	20,2	38,6	84,6	42,0	48,6	46,5	40,8	49,7
2006-2007	400	46,0	44,8	23,2	10,7	36,8	36,1	12,8	10,0	6,5	35,3	28,3	109,4
Середня температура повітря, 0 С
Середньобагаторічна	7,4	13,6	7,6	2,1	-2,4	-5,7	-4,2	0,4	8,5	14,6	17,6	19,0	18,2
2005-2006	8,4	15,4	8,6	2,1	-0,3	-0,8	-5,9	0,5	9,1	14,3	17,8	20,2	20,2
2006-2007	10,6	15,1	9,3	3,6	2,1	2,0	-2,9	5,5	8,5	18,4	20,9	23,0	21,4
Відносна вологість повітря, %
Середньобагаторічна	76	73	80	87	88	86	85	82	68	64	66	67	68
2005-2006	76	69	78	87	88	81	85	82	68	63	72	64	69
2006-2007	73	72	84	90	89	80	85	71	57	57	63	58	71

Весна в 2007 році за температурним режимом була не характерною для районів південного Лісостепу. Раптове зростання температури розпочалось ще в березні, коли середньодобова температура повітря перейшла через плюс 5^о С, а в квітні вона перейшла вже через плюс 10^о С. Підвищена температура повітря і нестача вологи на початкових етапах розвитку негативно вплинуло на формування генеративних органів льону, а занадто висока температура і низька відносна вологість повітря у період дозрівання насіння культури призвели до зниження врожайності льону. Загалом же температурний режим повітря впродовж вегетації був відносно сприятливішим для росту і розвитку рослин льону олійного лише в 2006 році.

Відносна вологість повітря в 2006 році на початку вегетації була на рівні норми. В середині вегетації вона дещо підвищувалась і знаходилась в межах 63 – 72 %. У кінці вегетації відносна вологість повітря була нижче норми на 3%.

Відносна вологість повітря в 2007 році на початку вегетації була нижчою на 7 – 11% від середньобагаторічної, а, починаючи з другої половини вегетації, вона дещо збільшувалась, однак поступалась середньо багаторічній нормі на 3 – 9%, при абсолютному значенні 58 – 63%.

Загалом погодні умови в 2006 році впродовж вегетаційного періоду льону олійного можна оцінити лише як на задовільно, оскільки нестача опадів на початок і середину вегетації призвела до появи неповних сходів і формування малої кількості генеративних органів. У 2007 році досліджень метеорологічні умови можна оцінити як екстремальними, тому що нестача опадів та висока температура повітря впродовж вегетації льону олійного призвели до зрідження сходів і формування малої вегетативної маси культури, а в період цвітіння і дозрівання – до утворення малої кількості генеративних органів та недостатнього наливу насіння.

3.3 Схема досліду

Польовий дослід по вивченню впливу глибини основного полицевого обробітку ґрунту під льон олійний після озимої пшениці, закладений за схемою:

оранка на: 15 – 17 см;

20 – 22 см (контроль);

25 – 27 см.

Розміщення варіантів у досліді послідовне. Повторність трикратна. Посівна площа ділянки 224м² , облікова – 120 м² (рис. 3.1).

Розміри ділянки показані на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Розмір дослідної ділянки () та її облікової площі ()

3.4 Агротехніка вирощування льону олійного в досліді

Технологія вирощування льону олійного в досліді була наступною. Після збирання озимої пшениці як попередника проводили лущення стерні дисковими лущильником ЛДГ-5 на глибину 6-8 см. Для основного обробітку ґрунту, який проводили у вересні, використовували плуг ПЛН-4-35.

Під основний обробіток ґрунту вносили мінеральні добрива у вигляді простого суперфосфату і калію хлористого, азотні добрива (аміачну селітру) вносили під передпосівну культивацію. Доза кожного елементу живлення за діючою речовиною становила 45 кг/га.