Дипломная работа: Впровадження технології експандування при виробництві кормів
Також спостерігається ріст натуральних показників основних видів продукції, пшениця 70,7%, жито 88,1%, горох 32,2%, показники овсу, ячменю, соняшника практично не змінилося, окрім: гречки, молока і м’яса ВРХ показники яких зменшились.
Аналіз ефективності виробництва у СВК «Світанок» наведений в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Аналіз ефективності виробництва у СВК "Світанок"
Показники | Роки | 2008р. до 2006р., відсотки. | ||
2006 | 2007 | 2008 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Вироблено на 100с.-г. угідь: | ||||
- валової продукції,тис. грн. | 97,5 | 50,7 | 122,0 | 125,1 |
- чистого доходу, тис. грн. | 105,4 | 108,3 | 139,0 | 131,8 |
- чистого прибутку, тис. грн. | -6,6 | -13,1 | 34,5 | Х |
Урожайність, ц/га.: - пшениця | 25,4 | 10,1 | 40,7 | 160,2 |
- ячмінь озимий | 26,5 | 13,7 | 40,7 | 153,5 |
- ячмінь ярий | 24,9 | 8,1 | 25,4 | 102,0 |
- жито | 44,8 | 14 | 84,3 | 188,1 |
- овес | 22,8 | 8,6 | 25,7 | 112,7 |
- гречка | 14,3 | 1,5 | 5,7 | 39,8 |
- горох | 21,4 | 4,2 | 13,9 | 64,9 |
- соняшник | 21,1 | 1,8 | 15,8 | 74,8 |
- ріпак озимий | - | 6,7 | 22,8 | Х |
Продуктивність тварин: - середньорічний удій на1 корову, ц. | 22,1 | 21,2 | 7,7 | 34,8 |
- середньодобовий приріст великої рогатої худоби, г. | 350,1 | 260,9 | 341,1 | 97,4 |
- середньодобовий приріст свиней, г. | 458,5 | 196,9 | - | Х |
Фондовіддача, грн. | 1,1 | 1,4 | 4,3 | 390,9 |
- валової продукції | 19,2 | 12,2 | 37,4 | 194,7 |
- чистого доходу | 20,7 | 25,9 | 42,6 | 205,8 |
- прибутку | -1,3 | -3,2 | 10,6 | Х |
Витрати на основне виробництво, тис. грн. | 6322,9 | 6102,2 | 5818,9 | 92,0 |
у т.ч. в рослинництві | 3031,0 | 2948,9 | 4145,2 | 136,7 |
в тваринництві | 3291,9 | 3153,3 | 1673,7 | 50,8 |
Валовий прибуток (збиток), тис. грн. | -681,4 | -1013,4 | 1124,1 | Х |
в т.ч. рослинництва | 509,9 | 1089,1 | 2075,3 | 407,0 |
тваринництва | -1189,2 | -2176,9 | -1013,1 | 85,2 |
Рівень рентабельності, % | -10,7 | -16,6 | 19,3 | Х |
в т.ч. рослинництва | 16,8 | 36,9 | 50,0 | Х |
тваринництва | -36,1 | -69,0 | -60,5 | Х |
Дані таблиці 1.2 свідчать про ріст ефективності використання землі, про це свідчать, як вартісні так і натуральні показники. Ефективність збільшилась у зв'язку з тим, що останній рік був врожайним ніж попередні. Це можна простежити по даним натуральних показників, які зросли, окрім гречки, гороха, соняшника, в яких врожайність зменшилась. Окрім того в останні два роки господарство почало вирощування ріпаку, що в наших умовах не є раціональним використанням землі, оскільки він дуже виснажує землю.
Відбулося зменшення продуктивності тварин, зменшився удій молока на 65,2%, добовий приріст м’яса ВРХ на 2,6%, це пов’язано із вирощуванням низькопродуктивних тварин та використання неповноцінних кормових раціонів.
Водночас зросла ефективність використання праці людей про це свідчить збільшення виробництва на одного працівника: валової продукції (на 94,7%); отримання чистого доходу (на 105,8%) і прибутку. Підвищення ефективності праці пов'язано з підвищенням рівня механізації робіт і покращення використання земельних ресурсів.
Аналізуючи таблицю можна зробити висновок, що зі збільшення витрат на основне виробництво в рослинництві і зменшенням у тваринництві господарство в останній рік вийшло на рівень прибутковості. Чистий прибуток головним чином був отриманий від реалізації продукції рослинництва, галузь тваринництво все ще залишається збитковою. В останній рік господарство нарешті стало рентабельним, ріст рівня рентабельності (в три рази) відбувся і в рослинництві, в галузь тваринництво майже ніяких змін не відбулося, вона знаходиться в мінусах, у зв'язку з її високою собівартістю, і потребує структурних змін і технологій.
Наявність тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин в господарстві представлена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 Наявність тракторів, вантажних автомобілів, комбайнів та сільськогосподарських машин в СВК "Світанок"
Маркатехніки | Одиниць,шт. | Роки | 2008р. до 2006р., відсотки. | ||||
2006 | 2007 | 2008 | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
Трактори: | шт. | 42 | 42 | 41 | 98 | ||
Вантажн автомобілі: | шт. | 40 | 40 | 40 | 100 | ||
Комбайни:зернозбиральні | шт. | 8 | 8 | 8 | 100 | ||
кормозбиральні | шт. | 6 | 5 | 5 | 83 | ||
Плуги: | шт. | 30 | 28 | 25 | 83 | ||
Лущильники: | шт. | 12 | 12 | 12 | 100 | ||
Культиватори: | шт. | 18 | 15 | 14 | 78 | ||
Борони: | шт. | 165 | 155 | 150 | 91 | ||
Котки: | шт. | 12 | 11 | 11 | 92 | ||
Зчіпки: | шт. | 22 | 19 | 19 | 86 | ||
Сівалки: | шт. | 19 | 17 | 16 | 84 | ||
Оприскувачі: | шт. | 8 | 8 | 8 | 100 | ||
Косарки: | шт. | 6 | 5 | 5 | 83 | ||
Прес-підбирачі: | шт. | 3 | 3 | 3 | 100 | ||
Жатки: | шт. | 7 | 7 | 6 | 86 | ||
Розкидачі добрив: | шт. | 9 | 9 | 8 | 89 | ||
Навантажувачі: | шт. | 4 | 4 | 4 | 100 |
Дані таблиці 1.3 свідчать про те що господарство достатньо забезпечене тракторами, комбайнами і сільськогосподарськими машинами, для виконання всіх операцій пов’язаних з вирощування сільськогосподарських культур. Але техніка матеріально і морально зношена, про це свідчить зменшення її численності із року в рік, і не поновлення існуючої бази.
2. Огляд сучасних технологій і технічних засобів теплового обробітку концентрованих кормів
2.1 Необхідність обробітку концентрованих кормів
Фуражне зерно є головним компонентом при виробництві комбікормів для тварин і птиці. Однак при згодовуванні зерна у звичайному вигляді засвоюваність його живильних компонентів харчовими системами тварин складає не більше 40-60%. Зерно злакових культур на рівні з іншими видами живильних речовин містить багато крохмалю, засвоєння якого при згодовуванні тваринам і птиці проходе повільно і при цьому продуктивно використовується тільки певні його форми і то в невеликій кількості. За даними ряду дослідів засвоюваність живильного потенціалу крохмалю в природній формі не перевищує 20-25%, в залежності від виду культури. Тому завдання нових технологій переробки зерна полягає у впровадженні таких способів обробітку вихідної сировини, які дозволили перевести крохмаль в зручну для засвоювання організмом тварин форму. Це можливо при руйнуванні зернистої структури крохмалю на клітинному рівні, що сприяє розриву природних зв’язків між окремими складовими частинами і переводу його в більш прості вуглеводи у вигляді декстринів і сахарів, тобто відбувається же латинізація крохмалю або декстринізація його на більш прості складові.
Без спеціального обробітку важко засвоюваною є також і клітковина, яка міститься у великій кількості в зерні і бобах, особливо в їхніх верхніх захисних шарах і оболонках. Тому розроблювальні способи поглибленої переробки вихідної зернової сировини повинні сприяти деструкції частини целюлозно-лігнінових утворень клітковини в природних формах в більш прості види моносахарів та амінокислот.
Багаточисленими науковими дослідами, а також широкою виробничою перевіркою встановлено, що негативна дія цих бар’єрів, передбачених природою для захисту, передусім насіння, як біологічного джерела постійного виробництва самих злакових і бобових культур, може бути знищено повністю або в значній ступені подавлено. За рахунок статичних і динамічних дій зовнішнього і внутрішнього тиску на клітинному та молекулярному рівні на захисні мембрани, температури, осмосу та інших факторів спостерігається денатурація білка, знищення анти живильних речовин, декстринізація крохмалю, деструкція целюлозно-лігнінових утворень, практично повна стерилізація кінцевої продукції від мікроорганізмів і бактерій, утворення мікропористої структури в готовому продукті, найбільш благоприємній для дії шлункового соку, внаслідок чого більш повне засвоєння живильних речовин організмом тварин.
2.2 Теорія і практика процесів теплової обробки зернової сировини
В світовій практиці комбікормового виробництва існує багато методів і технологій обробітку зернової сировини з ціллю підвищення його поживності.
На рисунку 1.1 представлена класифікація технологій і методів обробітку кормів. Але серед перерахованих найбільш використовуваними і ефективними методами є слідуючі варіанти:
- пропарювання і плющення зерна;
- піджарювання ячменю ( зі зволожуванням, пропарюванням або без нього);
- вибух в кип’ячому шарі або пневмотрубі - отримання «вибухнувших» пластівців;
- мікронізація - обробіток інфрачервоними променями зернових і зернобобових компонентів з послідуючим плющенням рифленими вальцями;
- екструдування зернових, зернобобових, зерна і висівок разом;
- сухе екструдування - одноразове або дворазове гранулювання очищеного цілого зерна з послідуючим подрібненням гранул;
- експандування - кондиціювання під тиском.