Дипломная работа: Забезпечення конкурентоспроможності підприємства "Судмаш" в умовах кризи

Негативні явища в розвитку галузі машинобудування, можна пояснити скороченням поставок сировини, вузьким асортиментом продукції, відсутністю сучасних технологій, дефіцитом висококваліфікованих кадрів, складним фінансовим станом як підприємств, так зовнішнього економічного середовища та багатьма іншими чинниками.

Таким чином, етап переходу України до ринку вимагає від підприємств самостійного пошуку ефективних засобів підвищення життєздатності та конкурентоспроможності свого виробництва, тому підприємець або керівник повинен бути зацікавленим у своїй справі, а також мати можливість реалізувати свої плани згідно з чинним законодавством, не ховаючи отримані прибутки "в тінь" [19].

1.2 Перспективи розвитку машинобудування.

Згідно із свідченням українських науковців, кризовий стан в економіці є, перед усім, в машинобудуванні не вдається подолати тільки державним, колективним і приватним формам господарювання, оскільки для більшості з них діяльність є збитковою, тоді як підприємницька діяльність здійснюється за для одержання прибутку. Гальмом подальшого розвитку підприємництва в сучасних умовах стає не можливість реалізації підприємницького інтересу. Тому в сферах галузі машинобудування необхідні радикальні зміни підприємницького середовища, що передбачають ряд заходів[21]:

• З метою подолання "осідання" доходів в монопольних посередницьких структурах пропонується створити такі структури на кооперативній основі та запровадити механізм обмеження їх прибутковості (граничний рівень рентабельності);

• На базі стратегії розвитку галузі машинобудування та національної програми виходу її з кризи треба напрацювати та прийняти місцеві (на рівні області, району) програми розвитку галузей різних сфер цього комплексу.

З метою стабілізації виробництва у галузі машинобудування в Указі Президента України "Про основні напрямки розвитку галузі машинобудування", представлені такі заходи як [3]:

1) Впровадження у виробництво прогресивних технологій, які забезпечили б комплексну переробку сировини;

2) Створення сприятливих умов для переробки сировини; підвищення конкурентоспроможності продукції як на внутрішньому , так на зовнішньому ринку за рахунок зниження собівартості, поліпшення якості, зменшення витрат на енергоресурси;

3) Утворення законодавчої бази для забезпечення виробництва якісної конкурентноспроможної продукції з урахуванням міжнародних стандартів.

Такі напрямки більш конкретизують та акцентують увагу на економічному напрямку проблеми: необхідно[1]:

1) відновити традиційні та освоїти нові зовнішні ринки збуту, зокрема, за кордоном постійно діючи представництва окремих галузей, підприємств, регіонів; створити оптові ринки, розширити мережу фірмової торгівлі, а отже, зменшити кількість посередників при реалізації товару, завдяки чому буде знижено ціни і збільшено обсяги її продажу;

2) продовжувати протекціоністську політику щодо вітчизняного товаровиробника; забезпечити пріоритетність розвитку галузі здійсненням державної фінансово-кредитної підтримки підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування, а також відновлення практики передбачення в державному бюджеті коштів для кредитування машинобудівної галузі;

3) оновити матеріально-технічну базу, модернізувати виробництво, збільшити обсяги випуску конкурентноспроможної продукції і розширити її асортимент, активізувати роботу щодо залучення іноземних інвестицій та кредитів.

Машинобудування покликане розширити техніку, переозброїти й оснастити всі галузі народного господарства, промисловості й інші сфери людської діяльності високопродуктивними і більш ефективними - видами технологічного і силового устаткування і машинами. Успішне виконання цих задач заважає створенню нових галузей машинобудування і випереджальної перебудови структури машинобудування [21].

Формування складу галузей машинобудування в кожній країні на основі міжнародної інтеграції, спеціалізації і кооперування виробництва дозволить більш раціонально побудувати структуру машинобудування й уникнути нераціонального дублювання виробництва в соціалістичних країнах.

1.3 Конкурентоспроможність підприємства за рахунок товару та оцінка існуючих конкурентних стратегій

Рубін Ю.Б. та Шустов В.В. вважають одне з найгостріших питань ринку конкуренція за досягнення більш високої якості товару, ніж у "суперника", тобто конкурента. "Висока якість виробу забезпечує перевагу не тільки у споживача, але й дозволяє зробити певний секретний хід в технічному розвитку виробництва в майбутньому".[23]

Недостатність конкурентоспроможності одних партнерів, розподіл сфер впливу іншими призводить до посилення тиску на споживача, стрімко зростає дефіцит, одночасно знижується якість, і ще більше ростуть ціни на товари. Такім чином, кожне підприємство повинно дбати про забезпечення конкурентоспроможності за для свого споживача, тобто за для себе також.

Товар - точний індикатор економічної сили й активності виробника. Дієвість факторів, що визначають позиції виробника, перевіряються в процесі конкурентного суперництва товарів в умовах розвитого ринкового механізму, що дозволяє виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення. Для цього товар повинний мати визначену конкурентноздатність.

Конкурентноздатність товару - це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, що дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку [19]. Крім того, конкурентноздатність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку чи властивостей іншого товару.

Вона визначається сукупністю споживчих властивостей даного товару-конкурента по ступені відповідності суспільним потребам з урахуванням витрат на їхнє задоволення, цін, умов постачання й експлуатації у процесі продуктивного і (чи) особистого споживання.

Розглянемо окремо всі складові показники конкурентноздатності товару (див. рис. 1.3.1).

Технічні показники товару визначаються оцінкою відповідності його технічного рівня, якості і надійності сучасним вимогам, що висуваються споживачами на ринку. Ці вимоги найбільше повно відбивають їх суспільні та індивідуальні потреби при досягнутому (прогнозованому) рівні соціально-економічного розвитку і науково-технічного прогресу як у нас у країні, так і за рубежем.

Основні вимоги споживачів до технічних показників знаходять висвітлення в національних і міжнародних стандартах.

Рис. 1.3.1 Типова схема оцінки конкурентоспроможності

Під стандартизацією розуміють розробку і встановлення технічних показників (норм) для прийнятої до випуску продукції, способів її маркірування, упакування, транспортування і збереження. Документ, яким визначається (нормується) стандартизований предмет, називається стандартом. Він є не тільки технічним, але і державним документом. Стандарти містять у собі повну характеристику товару і містять технічні умови на його виготовлення, правила приймання, сортування, упакування, маркірування, транспортування і збереження. При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність стандартам. Відповідність стандартам - регламентований споживчий параметр, порушення якого зводить конкурентноздатність товару до нуля.

У кожній країні існує своя система стандартизації товарів, що відповідає ступінь розвитку національної економіки, науки, техніки і технології.

Разом з тим у міру поглиблення інтеграції національної економіки у світову економіку і розширення зовнішньоекономічного співробітництва товаровиробників усе більшого значення набувають розвиток міжнародної стандартизація товарів і досягнення відповідності національних стандартів міжнародним вимогам якості товарів.

Міжнародні стандарти усувають обмеженість, різнорідність, суперечливість національних норм і правил різних країн. У цих цілях функціонує спеціально створена Міжнародна організація стандартизації (ISO - International Organisation for Standardisation).

К-во Просмотров: 191
Бесплатно скачать Дипломная работа: Забезпечення конкурентоспроможності підприємства "Судмаш" в умовах кризи