Дипломная работа: Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

Функції за рішенням цих завдань охоплюють самі різні аспекти роботи міліції, у тому числі і ті, для реалізації яких призначені спеціальні служби міліції (правоохорона в суспільних місцях, розкриття злочинів, виробництво дізнання по кримінальних справах, забезпечення безпеки дорожнього руху і ін.). Окрім дільничних інспекторів немає іншої такої служби, яка була б покликана вносити свій вклад до вирішення практично всіх поставлених перед органами внутрішніх справ завдань. В той же час тут має місце явне протиріччя, витікаюче з різностороннього характеру компетенції дільничного інспектора. Він вимушений виконувати обов'язки по лінії роботи інших співробітників, що допустимо лише в тих випадках, коли в органі внутрішніх справ відсутні або украй нечисленні відповідні служби. Так, в сільських органах внутрішніх справ, де працюють 40% дільничних інспекторів, частенько немає підрозділів патрульно-постової служби, в багато ГОРВВС немає штатних інспекторів дізнання, ліцензійно-дозвільної системи, медичних витверезників, і все навантаження по лінії їх роботи лягає на плечі дільничних інспекторів. Крім того, сільським дільничним інспекторам незрідка доводиться самостійно і в повному об'ємі, не розраховуючи на швидку і кваліфіковану допомогу інших співробітників міліції, вирішувати питання розкриття і розслідування злочинів.

Закріплення за ділянкою

За дільничним інспектором наказом начальника МВВС закріплюється ділянка, що має відповідний порядковий номер. [33]

Прийом дільниці — це особлива за своєю значимістю процедура. Начальник МВВС або його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) особисто знайомить новопризначеного інспектора з ділянкою і обстановкою на нім, з керівниками установ, підприємств і організацій, представляє при необхідності керівникам органів місцевої самоврядності. У юридичному плані закріплення за дільницею означає покладання на дільничного інспектора міліції всієї повноти відповідальності за перебування на нім охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

Начальник горрайоргану внутрішніх справ має право також утворювати пункти міліції по обслуговуванню території, що включає декілька дільниць дільничних інспекторів, очолювані старшими дільничними інспекторами міліції (ця посада вводиться, як правило, на 3-4 посади дільничного інспектора).

Дільничні інспектори несуть службу з табельною зброєю. Дільничні інспектори, працюючі в сільській місцевості, мають бути забезпечені уніфікованими валізами для огляду місця випадку, засобами індивідуального захисту, жезлами регулювальників, індикаторними трубками «Контроль тверезості».

Визначення і передивляється розмірів і кордонів дільниць здійснюється начальником МВВС з таким розрахунком, аби у кожного інспектора був приблизно рівний об'єм роботи. При цьому беруться до уваги стан оперативної обстановки, характеристики проживаючого населення, особливості території і адміністративного ділення і штатна чисельність дільничних інспекторів. Відповідно до Указу України «Про міліцію суспільної безпеки (місцевій міліції) в Україні» одна посада дільничного інспектора вводиться на 3-3,5 тис. міського населення, а в сільській місцевості — на один сільський або селищний орган місцевої самоврядності. Згідно рекомендації МВС України в містах дільничний інспектор повинен обслуговувати 4-5 тис. населення, а в сільській місцевості 3-4 тис. чоловік. На ділянці, закріпленій за старшим дільничним інспектором, не повинно проживати більше 1 тис. чоловік. [33]

У містах дільниці складають, як правило, мікрорайон або територію суспільного пункту правоохорони, кордони якої по можливості поєднані з кордонами території обслуговування органів житлово-комунального господарства, а також зон оперативного обслуговування апаратів кримінального розшуку і там, де вони є, патрульних дільниць.

Інформація про кожну дільницю накопичується і зберігається в паспорті на дільницю. Вміст паспорта на дільницю включає наступні розділи: відомості про прийом і здачу дільниці; план дільниці (вставка); відомості, що характеризують дільницю; підприємства, у тому числі акціонерні суспільства, організації, установи, сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, лікувально-оздоровчі, культурно-освітні і учбові заклади, установи житлово-комунального господарства; об'єкти торгівлі і громадського харчування, бази, склади, гуртожитки; об'єкти ліцензійно-дозвільної системи; приватні детективні і охоронні підприємства, служби безпеці на підприємствах; список осіб з числа жителів ділянки, що знаходяться в місцях позбавлення волі; список осіб, що мають в особистому користуванні нарізну, гладкоствольну вогнепальну зброю; позаштатні співробітники міліції; суспільні об'єднання по охороні правопорядку; облік злочинів, здійснених на дільниці.

Відповідно до наказу №1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2003 р.за №1031/8352, режим роботи дільничних інспекторів відноситься до компетенції начальника органу внутрішніх справ. У сільській місцевості і невеликих містах переважає однозмінний режим робочого дня. Він встановлюється зазвичай з 9 до 18 години, або з розривом в середині дня на декілька годинників і, відповідно, продовженням терміну закінчення роботи. У крупних містах, де є значна кількість дільничних інспекторів, їх робота частіше організовується у дві зміни — з 9 до 18 і з 15 до 24 години (можливі варіанти). У першу зміну виходить один інспектор з числа тих, що працюють в мікрорайоні, в другу — останні. Такий розпорядок дозволяє закрити всю територію мікрорайону і оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки. Перед початком роботи дільничний інспектор отримує зброю, радіостанцію, знайомиться з оперативно-розшуковою інформацією, протягом дня підтримує зв'язок з черговою частиною.

Дільничні інспектора збираються в МВВС раз на тиждень, коли проводяться заняття в системі службової і фізичної підготовки. У строго певні години дільничний інспектор повинен знаходитися в службовому приміщенні, але не як черговий ( позаштатні співробітники міліції), а лише у зв'язку з необхідністю проведення заходів щодо взаємодії з суспільними формуваннями або в інших дійсно необхідних випадках.

Залучення дільничних інспекторів до роботи, не пов'язаної з обслуговуванням дільниці, допускається у виняткових випадках по вказівці начальника органу внутрішніх справ або начальника міліції суспільної безпеки. На жаль, в деяких МВВС продовжує мати місце порочна практика повсякденного виконання дільничними інспекторами міліції обов'язків, не пов'язаних з обслуговуванням дільниць, — чергування по МВВС, патрулювання в «гарячих точках», конвоювання затриманих, забезпечення приводів, збір показань свідків, характеристик, інших документів у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві співробітників інших служб міліції, робота в групах по нерозкритих злочинах, службові відрядження і тому подібне В результаті окремі дільниці обслуговуються дільничними інспекторами в місяць не більше 12-15 днів. Вирішення цієї проблеми передбачає перш за все зміну форм і методів управлінської діяльності, а також стосунки керівництва МВВС до ролі дільничного інспектора.

Взаємодія дільничних інспекторів з іншими службами ВВС, якщо воно організоване правильно, по-діловому, дозволяє різко поліпшити стан оперативної обстановки. Воно здійснюється шляхом обміну інформацією, спільного планерування і здійснення спільних заходів, а також виконання дільничними інспекторами з відома керівництва МВВС конкретних завдань служб. Головний принцип взаємодії полягає в тому, аби, з одного боку, співробітники галузевих служб мали можливість повного використання інформації, що є у дільничних інспекторів, і їх допомоги в межах обслуговуваних дільниць, а з іншої — дільничні інспектори могли реально розраховувати на їх взаємність. Проте до цих пір в багато МВВС не зжита практика споживчого відношення до дільничного інспектора інших служб, коли він знаходиться у них «на підхопленні», стає їх дорученцем.

Ведення дільничним інспектором службової документації

Дільничний інспектор постійно має справу зі всілякою документацією административно-, уголовно- і цивільно-процесуального характеру. До документів, що найчастіше складаються ним, належать пояснення громадян, протоколи про адміністративні правопорушення, різні довідки, рапорти, запити в різні організації, відповіді на них і заяви громадян, постанови про відмову в збудженні кримінальної справи.

Згідно наказу№1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України", дільничний інспектор систематично веде наступну документацію: а) паспорт на дільницю; б) робочий зошит; в) контрольні картки (на профілактуємих осіб); г) справи адміністративного нагляду.

Ведення іншої, не передбаченої МВС України документації (фотоальбоми підоблікових осіб, журнали профілактичного відробітку житлового масиву і тому подібне), здійснюється лише тоді, коли дільничний інспектор вважає це необхідним.

Відповідно до курсу на рішуче обгороджування дільничних інспекторів міліції від непотрібної писанини їм надано право самостійно (а не за підписом керівництва МВВС) направляти ряд запитів до установ, підприємства, організації і давати їм відповіді по суті їх звернень.

Планування роботи дільничного інспектора міліції

Без чіткого плану роботи дільничний інспектор приречений постійно вирішувати нескінченний потік другорядних питань, не маючи можливості зосередитися на головному і реально впливати на стан оперативної обстановки.

Дільничний інспектор працює по особистому плану, що складається в робочому зошиті на місяць і на кожен день з врахуванням планових заходів, намічених МВВС, а також оперативної обстановки, що складається. План затверджується начальником міліції суспільної безпеки. Структура і вміст плану можуть бути різними; головне, аби плановані заходи були конкретними, реально здійснимими і актуальними, тобто що спираються на аналіз обстановки і знання закріпленої ділянки. Неабиякою мірою об'єм і вміст планованих заходів визначаються зовнішніми чинниками, такими, наприклад, як кількість і встановлені терміни дозволу громадян, що знаходяться у дільничного інспектора заяв. За загальним правилом, в щоденний план роботи дільничному інспекторові необхідно включати інструктаж ДНД, перевірку за місцем проживання, роботи і бесіди з 3-4 профілакуємими особами, відвідини 5-6 квартир в порядку профілактичного відробітку житлового сектора ділянки. Причому планувати і здійснювати заходи доцільно з врахуванням комплексного підходу, використовуючи принцип «попутного» вирішення питань.

Так, наприклад, опитуючи тих або інших осіб в ході виконання заяви, дільничний інспектор може заразом відвідати профілактуємих осіб, проживаючих в цьому ж будинку (населеному пункті), по дорозі туди побувати в «гарячих точках» ділянки, а по дорозі назад перевірити несення служби патрульними вбраннями і працівниками сторожової охорони, а також перевірити осіб, що полягають під адміністративним наглядом. Комплексний підхід може використовуватися і при рішенні окремого службового питання. Скажімо, виходячи на родинно-побутовий конфлікт, дільничний інспектор не лише повинен врегулювати яким-небудь чином ситуацію, що створилася, але і відпрацювати такі моменти, як, наприклад, причетність мешканців даної квартири до вмісту кубла, зберігання викраденого майна, знаходженню в квартирі осіб, що полягають під адміністративним наглядом або оголошених в розшук. В кінці робочого дня старший дільничний інспектор збирає групу дільничних інспекторів для підведення підсумків виконаної роботи за день і планерування заходів наступного дня.

Критерії оцінки – дуже важливий інструмент регулювання діяльності дільничних інспекторів, що дозволяє задіювати людський чинник. У критеріях оцінки виражені чекання керівництва, і дільничний інспектор постійно знаходиться під їх тиском. Вибір оптимальних критеріїв надзвичайно важливий, бо довкола дільничного інспектора завжди безліч «точок додатка сил». Слід визнати, що подекуди ще і зараз застосовується система оцінки роботи дільничних інспекторів, не зорієнтована на кінцеві результати роботи, тобто на реальне оздоровлення обстановки на ділянках. При бальній системі оцінки, наприклад, враховуються проміжні показники (кількість осіб, узятих під адміністративний нагляд, кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення і так далі). І для того, щоб уникнути докорів керівництва в бездіяльності, дільничний інспектор в гонитві за показниками частенько вимушений «стріляти з гармат по горобцях»; наприклад там, де можна обмежитися зауваженням, він складає протокол. Навряд чи подібні дії відповідають ефективному вирішенню покладених на нього завдань. Ось чому нормативні акти МВС України як основні, головні критерії оцінки роботи дільничного інспектора міліції розглядають його авторитет, пошану з боку населення.

Результати роботи дільничного інспектора оцінюються, на думку громадян, що проживають на території дільниці; реальному перебуванню громадського порядку на ділянці; особистому вкладу дільничного інспектора в попередження, припинення і розкриття злочинів; своєчасному і якісному розгляду звернень громадян; рівню особистої виконавської дисципліни і стану законності в оперативно-службовій діяльності дільничного інспектора.

Виходячи з цього, начальник органу внутрішніх справ, його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) за результатами роботи за рік визначають кращого дільничного інспектора.

Таким чином, сенс всіх зусиль по належній організації роботи дільничних інспекторів полягає в тому, аби переважну частину свого робочого часу вони знаходилися на закріплених дільницях, досконально знали їх особливості, населення і оперативну обстановку, своєчасно реагували на заяви і скарги громадян, самостійно і у взаємодії г іншими службами органів внутрішніх справ, з громадськістю забезпечували ефективну охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю.

Функції дільничних інспекторів

Функції, тобто основні напрями діяльності дільничних інспекторів, витікають із завдань, покладених на них.

Основні функції служби дільничних інспекторів міліції: