- теоретичні розробки сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників у сфері ПР-забезпечення та міжнародних зв'язків з громадськістю;

- наукові дослідження глобальних комунікаційних процесів та міжнародних інформаційних відносин;

- ресурси глобальної мережі Інтернет;

- зарубіжні та вітчизняні періодичні видання з досліджуваної тематики.

Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та інших інформаційних джерел і додатків.

У першому розділі розглядаються теоретичні концепції та практичні підходи до здійснення ПР-забезпечення загалом, та конкретно в практиці проведення міжнародних спортивних заходів.

У другому розділі детально представлено практику здійснення ПР-забезпечення підготовки України до проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 у відображенні публікацій українських та польських національних засобів масової інформації.

У третьому розділі на основі когнітивного дослідження процесів ПР-забезпечення підготовки України до проведення ЄВРО-2012 представлені рекомендації щодо підвищення ефективності такого забезпечення.

Наукова та практична значущість дипломної роботи полягає в набутті та отриманні додаткових знань та навичок з даної теми. Дослідження також є внеском у подальшому розвитку теорії та практики ПР-забезпечення міжнародних спортивних заходів, що надалі може бути використана у практичній діяльності відділів міжнародних та інформаційних служб регіональних та центральних органів державної влади, громадських організацій.

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ

1.1 Поняття та сутність ПР-забезпечення в практиці зв’язків з громадськістю

Зовнішня і внутрішня політика держави, передвиборчі кампанії, ефективна робота з пресою, секрети формування суспільної думки, іміджмейкінг, комерційна, а також соціально-політична реклама – це далеко не весь спектр Public Relations (паблік рілейшнз). Це наука і мистецтво формування суспільної думки в потрібному напрямку. ПР служать багатьом соціальним інститутам. Для досягнення бажаної мети ці інститути повинні налагоджувати міцні зв'язки з різними аудиторіями і соціальними групами, а також із суспільством у цілому. Одна з функцій ПР – система керування інформацією, якщо під керуванням розуміти процес створення інформаційних приводів і інформації зацікавленої в ній стороною, поширення інформації засобами комунікацій для формування бажаної суспільної думки. [23, с.35]

В Україні з’явився паблік рілейшнз як область професійної прикладної і наукової діяльності не так давно, і його поява була викликана об'єктивними умовами розвитку суспільних відносин, інститутів громадського суспільства, а також соціально-економічних, інтеграційних, ринкових механізмів. Тому в цих умовах очевидна необхідність зв'язків, як механізму побудови рівноправного діалогу. Однак процес становлення паблік рілейшнз у нашій країні значно ускладнений деякими причинами як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру і серед цих причин займають серйозна соціально-економічна криза і постійна політична конфронтація. Вона призвела до прірви між суспільством і державою і тягне за собою постійні протиріччя і не порозуміння.

І тому використання зв'язків з громадськістю в державному секторі можна охарактеризувати, як сприяння держави у вирішенні об'єктивних протиріч між плюралізмом політичної сфери суспільства і цілісністю державної влади [47, с.131]. Відповідно до загальнодемократичних тенденцій суспільного розвитку державні служби повинні удосконалюватися і сприяти формуванню громадянського суспільства, для чого пріоритетним напрямком є налагодження прямих і зворотних зв'язків із громадянами.

Як основний суб'єкт управління держава постійно присутня в актах взаємовідносин між людьми. Таким чином, "зв'язки з громадськістю" у політичній сфері виступають як особливий канал вираження, як незадоволення якістю правління та управління, так і ухвалення, підтримки політичного курсу та політико-управлінських рішень, що приймаються. Світовий історичний досвід свідчить, що політичне управління може ефективно функціонувати лише при наявності динамічних відносин із громадськістю. [2, с.256]

А особливо це актуально в наш час глобалізації та будування інформаційного суспільства, де спостерігається швидкоплинність та динамічність суспільних процесів у всіх сферах життя, і це призводить до нестабільності ситуації. І при таких умовах необхідною складовою успіху є уміння швидко адаптуватися до динамізму подій, передбачати їх, намагання вдосконалити їх, здатність відмовитися від застарілих форм та методів. Активно впроваджувати і використовувати сучасні методи і сучасні технології, які є таким компонентом, що постійно забезпечують суб'єкта політичного управління поточною інформацією, прогнозними розробками, у тому числі рекомендаціями стосовно переважних форм та методів діяльності, використання чи тих чи інших каналів та зв'язків з громадськістю, що виконують функцію прогнозування розвитку суспільно-політичних процесів, можливих наслідків рішень, що приймаються та акцій, що проводяться, моделювання соціально-політичної ситуації, визначення основних цілей, методів та способів комунікації. [19, с.28]

І дійсно, в інформаційному середовищі за умов функціонування глобальної комунікаційної інфраструктури зовнішня політика держави набуває значення і багатогранно впливає на характер і засоби реалізації національних інтересів, та процеси формування громадської думки. [35,с.4] І тому ПР-технології для формування позитивного іміджу держави і бажаної громадської думки відіграють велику роль для країни на міжнародній арені, як актора у зовнішніх відносинах. Технології впливають на суб’єкти міжнародних відносин, трансформуючи зовнішньополітичні інтереси країн. І вже зараз спостерігається тенденція створення національних, державних ПР- програм, які формують бажану реакцію громадськості. Такі програми активно реалізуються державами західної Європи, західних слов’ян та США і не тільки.

На думку вітчизняних вчених всеукраїнська національна ПР-програма має підкреслити значимість сфери внутрішніх стосунків у формуванні зовнішньої політики держави, оскільки саме в цій сфері відбувається концентрація ресурсів і зусиль, необхідних для реалізації цілей у міждержавних відносинах. Йдеться мова про ефективне функціонування всіх суспільних інституцій та механізмів, результатом якого є впливовість держави в сфері міжнародних відносин. Тобто методика програми полягає у перенесенні внутрішнього (в економічній, технологічній, інтелектуальній, інформаційній сферах) потенціалу країни на її зовнішній авторитет, здійснення якої можливо реалізувати технологіями ПР.[21, с.134]

Тому говоримо вже не про ПР , а про міжнародні ПР , як про зовнішньо політичного архітектора держави в час глобалізації та побудови інформаційного суспільства.

Поняття „міжнародні паблік рилейшнз” та „глобальні паблік рилейшнз” (“комунікації з громадськістю”) відносно нове в науковому і політичному лексиконі. Воно все частіше почало з’являтися в науковій, навчальній та методичній літературі з паблік рилейшнз. На перший погляд, це поняття просте, зрозуміле й доступне для вживання і використання. Але вже перші спроби визначити його в контексті глобалізації спричиняють певні труднощі, пов’язані не лише з численними трактуваннями самого терміну паблік рилейшнз (про це багато вже писали як зарубіжні, так і вітчизняні дослідники), а й з розумінням терміну „міжнародні”. Так, С.Блек трактує міжнародні паблік рилейшнз як міжнародні комунікації, які сприяють досягненню взаєморозуміння шляхом зближення географічних, культурних і мовних відмінностей, або всіх їх одночасно. Він підкреслює, що цей термін також використовується для позначення діяльності у сфері паблік рилейшнз, яка здійснюється або має позитивне значення поза країною походження. Г.Почепцов розглядає міжнародні паблік рилейшнз як гармонізацію стосунків між певною країною та рештою світу [18, с.528]. Дослідниця з Великобританії Ш.Харрісон, аналізуючи сутність міжнародних комунікацій з громадськістю та зазначаючи, що виникнення мультинаціонального конгломерату і стиснення світових ринків до масштабів ринкової площі одного світового глобального села призвело до необхідності розвитку міжнародних зв’язків з громадськістю, звертає увагу на те, що організації, діяльність яких виходить за межі одної країни, потребують визначення міжнародного контексту своєї PR-діяльності, незалежно від того, якій аудиторії (національній чи локальній) вона адресована. Ш.Харрісон підкреслює, що навіть тим організаціям, які діють лише у межах одної країни, слід враховувати міжнародний вимір своєї діяльності. Це обумовлено тим, що у світі бізнесу юридичні норми, які визначають структуру виробництва і екологічну політику підприємств в одній країні, незабаром можуть бути прийняті і в іншій; символ (чи кольорова композиція) корпоративної ідентичності, що застосовуються в одній країні, в іншій частині світу, в іншому місці можуть мати зовсім інше значення; інтернаціоналізація ЗМІ приводить до того, що матеріали новин можуть отримуватися в одному місці, а доводитися до аудиторії у багатьох інших протягом дуже короткого часу [49, с.402].

На неоднорідність міжнародних зв’язків з громадськістю звертають увагу й дослідники з Голландії Х.Віссе та Л.Шойверс, досліджуючи міжнародні аспекти діяльності PR-агентств. Вони зазначають, що існує три напрями здійснення міжнародних комунікацій. По-перше, їх здійснюють національні PR-агентства, коли їх клієнти виходять на зарубіжні ринки. По-друге, до національних агентств може звернутися зарубіжна компанія, коли буде виходити на ринок цієї країни. По-третє, можна говорити й про глобальний масштаб, коли клієнтові потрібна допомога в його справі одночасно в декількох країнах або на декількох ринках (тут фактично маються на увазі міжнародні комунікації, які здійснюють міжнародні мережі PR-агентств, про які буде йтися далі) [38, с.305].

Отже, спроби дати визначення цьому термінові та з’ясувати сутність і зміст цього соціального явища обумовлюють низку питань як термінологічного, так і методологічного характеру: відображення яких соціальних процесів описується поняттям „міжнародні паблік рилейшнз”? Як співвідносяться терміни „міжнародний” та „глобальний” у зазначеному контексті?

Уточнення поняття „міжнародні паблік рилейшнз” слід, як нам здається, починати з термінологічного аналізу. Тлумачні словники розрізняють поняття „міжнародний” і „глобальний”(“світовий” і „всесвітній”). Це стосується не лише української мови, а й інших. Зокрема, в російській знаходимо відповідно – „международный” та „глобальный” (“мировой” і „всемирный”), в англійській – „international” та „global” (“world” і „world-wide”). Термін „міжнародний”, як правило, тлумачиться як такий, що пов’язаний із зовнішньою політикою, з відносинами між народами або країнами. Термін „глобальний” (“світовий”, „всесвітній”) трактується як такий, що належить всьому світові, пов’язаний зі всім світом, із земною кулею. Як бачимо, у першому випадку акцент робиться на суб’єктну сторону поширення відповідного суспільного явища (те, що стосується того чи іншого суб’єкта міжнародних відносин), в другому – на його географічний контекст (явище, що охоплює земну кулю).

Зрозуміло, в такому розумінні поняття „міжнародні паблік рилейшнз” і „глобальні паблік рилейшнз” не співпадають: комунікації можуть стосуватися відносин між окремими державами і не мати глобального, світового характеру і, навпаки, вони можуть мати світове поширення, але не торкатися міждержавних відносин (наукова, культурна комунікація). У першому випадку йдеться про особливу категорію соціальних відносин, які виходять за рамки внутрішньо суспільної взаємодії; в другому – мається на увазі комунікація різних суб’єктів глобального процесу, спрямована на реалізацію їх спільних інтересів у глобальному масштабі. Тобто, вживаючи поняття „міжнародний”, ми маємо на увазі як ті комунікації, що реалізуються у глобальному масштабі, так і ті, які стосуються окремих суб’єктів глобального процесу і на національному, і на регіональному, і на глобальному рівнях [1, с.12]. Відтак можна дати таке визначення поняття „міжнародні паблік рилейшнз”: це комунікації зі світовою громадськістю, що відбуваються в мультикультурному середовищі та спрямовані на гармонізацію стосунків між різними суб’єктами міжнародних відносин. Такий підхід до розуміння міжнародних комунікацій з громадськістю дає підстави намітити певні рамки функціонування міжнародних паблік рилейшнз і з’ясувати їх основні складові. Це, передусім, комунікації, що виходять за рамки внутрішньо суспільної взаємодії; комунікації окремих суб’єктів глобального процесу (національні держави, їх коаліції, міжнародні організації), пов’язані з міждержавними відносинами; комунікації окремих суб’єктів глобального процесу (неурядові міжнародні організації, транснаціональні корпорації, національні фірми та організації, що виходять на міжнародні ринки), не пов’язані з міждержавними відносинами; внутрішні комунікації різних глобальних акторів як такі, що опосередковано впливають на глобальні процеси.

Загальною метою PR-діяльності міжнародних акторів в умовах глобального поступу є гармонізація міжнародних відносин та інформаційне забезпечення глобалізаційних процесів, формування позитивного іміджу глобалізації, довіри до інституцій глобального управління і підтримки з боку світової громадськості інтеграційних процесів на всіх рівнях архітектури глобального управління [44, с.487]. Проте кожен з учасників глобального комунікаційного процесу має свої цілі, пов’язані із забезпеченням ним у міжнародному середовищі сприятливих умов існування та хоча б мінімальної підтримки їх з боку світової громадськості. Орієнтуючись на це, суб’єкти міжнародних PR створюють необхідні структури для забезпечення комунікацій зі світовою громадськістю, які здійснюють різноманітну PR-діяльність як на міжнародній арені, так і в межах окремих країн.

Основними напрямами міжнародних PR є формування іміджу окремих агентів глобалізації; взаємне інформування один одного; вивчення та формування громадської думки як важливого фактора міжнародного середовища; інформаційне забезпечення прийняття рішень агентами глобалізації; інформаційна підтримка їхніх ідей, рішень, дій; формування і підтримка довіри до окремих агентів глобалізації та глобалізаційного процесу загалом; спонукання їх до співробітництва та просування на міжнародну арену ідей, цінностей, товарів, послуг.

Визначення структури міжнародних PR передбачає виявлення суб’єктів, між якими відбувається процес комунікації. В найбільш загальному вигляді можна сказати, що комунікатором і комунікантом тут є світова громадськість та її окремі складові [25, с.210].

Світова громадськість – це сукупний суб’єкт міжнародних PR, представлений населенням різних країн світу, державами і державними установами, ТНК, національними та міжнародними інститутами та організаціями, які активно сприймають міжнародну інформацію та реагують на неї.

Міжнародні паблік рилейшнз – це комунікації зі світовою громадськістю, яка є суб’єктом міжнародних ПР, що відбуваються в мультикультурному середовищі та спрямовані на гармонізацію стосунків між різними суб’єктами міжнародних відносин.[46, с.109]

Зовнішньополітичні комунікації – це процес обміну міжнародною інформацією у системі міжнародних відносин між окремими суб’єктами, між державами, суспільними групами та індивідами. Комунікатором та комунікантом в міжнародних ПР є світова громадськість та її окремі складові. [5, с.152]

Стратегіязовнішньополітичної комунікації враховує обмін інформацією.