Доклад: Авторське право у шоу-бізнесі

Авторське право в шоу - бізнесі. Липська О. О.

Знання законів заключається не в тому,

щоб розуміти їх слова, а в тому,

щоб осягати їх зміст

Марк Тулій Цицерон

Зміна функцій знання та культури в цивілізації кінця ХХ століття призвела до різкого збільшення обсягів використання результатів інтелектуальної діяльності. Набутки людського розуму стали об’єктами економічного обігу. Економічної цінності набула й інформація, що є основним виробничим продуктом засобів масової інформації. Нині тиражування матеріальних носіїв – об’єктів авторського права – сформувалося в потужну індустріальну галузь, яка містить підгалузеві структури: книговидання, друк періодичної продукції, тиражування кінофільмів, аудіо - та відео матеріалів.

На цьому тлі особливо актуально постало питання правомірності використання цих творів - об’єктів авторського права та визначення обсягу прав на них. Вирішення таких завдань здатна забезпечити лише держава. Поза як авторське право у своїй основі є юридичним проявом усвідомлення державою важливості охорони культури як гаранту розвитку суспільства. Підтримка і захист творчості, охорона результатів інтелектуальної діяльності безпосередньо пов’язані із захистом свободи слова та прав людини.

Сучасна Україна будує незалежну правову державу, засновану на системі ринкових економічних відносин. Незалежність, як складне суспільне явище, серед інших необхідних умов, передбачає постійний розвиток інтелектуального потенціалу держави. Без переходу до загальноприйнятих правових засобів забезпечення прав створювачів об'єктів права інтелектуальної власності неможливі вихід на ринки сучасних технологій та участь у міжнародних інтелектуальних проектах. Гарантування прав кожної окремої особи щодо створених нею результатів є необхідною умовою інтеграції України до системи світових досягнень, участі у міжнародному розподілі праці, торгівлі тощо.

Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються при створенні і використанні творів як об'єктів права інтелектуальної власності. Предметом дослідження є законодавство України, включаючи її міжнародні договори, яке регулює правовідносини в сфері права інтелектуальної власності, а також зарубіжні джерела права у даній галузі правового регулювання.

Припустимо ідеальну ситуацію: для створення і просування музичного проекту у продюсера є оригінальні ідеї і укладено необхідний бюджет. Здавалось би, чого не вистачає? Тим не менш суспільне життя установлює свої закони, упорядковуючи всю систему відносин в шоу-бізнесі.

Впровадження правового урегулювання не проходить гладко, а зустрічає на своєму шляху багато перешкод. Суб’єкти економічних відносин - композитори, режисери, артисти, продюсери - віддають перевагу або укладанню напівофіційних угод, що не відповідають нормам права, або спираються на усні договори, підстраховуючись фінансовою залежністю.

Справедливо вважається, що шоу-бізнес найнерегулюєма сфера діяльності суспільства. Можливо, так сталось у наслідок історичної необхідності, що ламає всі закони.

Знання правових основ договірного регулювання немало важливо для продюсера в процесі укладання угод, підписання контрактів, а також функціонування продюсерської компанії. Це полегшує не лише відносини із владними структурами, але і процес взаємодії з партнерами, ліквідує атмосферу недовіри і конфліктів.

Виробництво продуктів інтелектуальної власності нарощувалось протягом довгого часу. Зараз інтелектуальна власність стала виступати одним із основних товарів комерції, разом з тим розвиток цього ринку мало як позитивні, так і негативні сторони. Із негативних рис можна відзначити високій рівень «інтелектуального піратства», відхилення від виплат авторської винагороди, відсутність ясних договорів у трійці: «продюсер» – «автор» – «виконавець» і т. д.

Ні для кого не секрет, що в цілому стан справ в галузі охорони інтелектуальної власності в Україні охарактеризоване як вкрай складне. Незаконне використання творів літератури, мистецтва та ін. Призвели до появи організованої злочинності в цій галузі. Внаслідок недоотримання державою від податку на додану вартість, лише в галузі продажу аудіо - та відеопродукції втрати державної казни склали приблизно 250 млн. дол.

Аналізуючи проблеми, що виникли у зв’язку з розвиненням галузі економіки інтелектуальної власності, можна зробити закінчення, що причина прояву негативних наслідків – розрив між технічним рівнем створення та використання об’єктів інтелектуальної власності та рівнем розробки економіко-правової бази у цій сфері. Якщо розглядати ці питання на міжнародному рівні, то можна сказати, що вони об’єктивно виникають в усіх країнах.

Джерела інформації

1. www.yahoo.ru

2. www.yandex.ru

3. www.rambler.ru

4. www.google.ru