Книга: Господарське законодавство, Пігач, Труфонова

РОЗДІЛ 2

Законодавство про суб’єкти господарської діяльності

Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.

2.1. Підприємництво як вид здійснення господарської діяльності.

2.1.1. Поняття та зміст підприємництва.

Підприємництво, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами гос подарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З даного визначення випливають певні необхідні правові вимоги до підприємницької діяльності. В першу чергу це безпосередня самостійна і систематична діяльність Це означає, що підприємець починає і проводить свою діяльність на свій розсуд, без будь-яких застережень. Підприємницька діяльність повинна носити постійний характер. По-друге, підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик підприємця. Це означає, що підприємець приймає на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності як позитивні так і негативні. По-третє, метою підприємницької діяльності є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Для цього і починає підприємницьку діяльність підприємець. Тобто, характерною ознакою підприємницької діяльності є її комерційний характер.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

2.1.2. Принципи підприємницької діяльності.

Принципи підприємницької діяльності закріплені в ст. 44 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі:

♦ вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

♦ самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

вільного найму підприємцем працівників;

комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

♦ вільного розпорядження прибутком, що залишається підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

♦ самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономіч_НО1 - діяльності використання підприємцем належної йому ⁴ частки валютної виручки на свій розсуд.

2.1.3. Суб’єкти господарювання.