Книга: Основи бухгалтерського обліку
—комбінована.
Вимоги до бухгалтерських документів згідно з Положенням [6]:
—документи можуть бути на паперових або машинних носіях;
—записи повинні бути чіткими, без підчисток та помарок;
—чорнила повинні бути довговічні;
—виправлення завіряються особами, які підписали документ;
— не дозволяються виправлення в касових та банківських документах;
— документи складаються в момент здійснення господарської операції або відразу після неї;
— у вільних рядках проставляється "2";
— документи зберігаються в архіві.
Документооборот — процес від складання документа до здавання його в архів.
Законодавчо визначено строки зберігання різних бухгалтерських документів в архіві [12]. Звичайно вони становлять 1—3 роки; найдовше зберігаються особові картки (75 років) та річні баланси (постійно). Відповідальність за організацію документообороту на підприємстві несе головний бухгалтер.
Відповідальність за несвоєчасне складання документів та недостовірне відображення в них даних несуть особи, які склали чи підписали ці документи.
Усі облікові дані повинні знайти повне і достовірне відобрабухгалтерських документах, але на практиці нерідко виникають розбіжності між обліковими даними та фактичною наявністю активів і зобов'язань. Для усунення цих розбіжностей проводиться інвентаризація [6].
Інвентаризація (від лат. іпиепіагіит — опис) — це спосіб виявлення тих активів та зобов'язань, які не знайшли відображення в поточному обліку.
Причини розбіжностей:
— помилки в облікових записах з вини бухгалтера чи оператора обчислювальної техніки;
— помилки обчислювальної техніки;
— природні втрати;
— стихійні лиха, пожежі;
— крадіжки, обмірювання, обважування.
Види інвентаризацій:
— повна — інвентаризація всіх активів та зобов'язань;
— часткова — окремих видів активів чи зобов'язань;
— планова — за складеним заздалегідь планом;
— позапланова — за розпорядженням керівника або контролюючих органів.
Проведення інвентаризації обов'язкове:
—перед річним звітом;
—у разі зміни форми власності підприємства;