Книга: Свобода віросповідання - юридичне забезпечення в Україні (Ярмол)

1-У групу джерел складають нормативно-правові акти та документи, а також їхні проекти, в яких: проголошується свобода віросповідання людини; розкриваються її зміст, структура; передбачено юридичні за­соби реалізації, охорони і захисту свободи віросповідання й, зокрема, окремих її елементів (можливостей).

У цій групі джерел слід виділити: всесвітні та регіональні міжна­родні акти з прав людини (Міжнародна хартія прав людини, Декларація ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на підставі релігії чи переконань (1981), Конвенція про захист прав людини і осно­вних свобод (Рада Європи, 1950) та інші); національне законодавство України (Конституція України (ст. 35), Закон України "Про свободу со­вісті та релігійні організації" (1991), Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" (в редакції 1999 р.), Закон України "Про освіту" (в редакції 1996 р.), нормативно-правові акти колишнього Державного комітету України у справах релігій та інші); нормативно-правові акти, які діяли на території України до проголошення незалежності; норма­тивно-правові акти різних держав світу (слід зазначити, що були опра­цьовані положення близько 30-и конституцій різних держав); проекти законів про свободу віросповідання та релігійні організації, представ­лені Кабінетом Міністрів України, народними депутатами України В. Журавським, В. Костицьким.

2-а група джерел - наукові праці з питань загальної теорії держа­ви і права, філософії права (С. Алексєєва [3]1, О. Лукашової [226]2,

1 [3] Алексеев С.С Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность. - М.: Из-дательство НОРМА, 2001. - 176 с.

2 [226] Права человека: Учебник для вузов / Отв. редактор - член-корр. РАН, докт. юрид. наук Е.А. Лукашева. - М.: НОРМА, 2001. - 573 с.

7

С. Максимова [172]3, Г. Мальцева [173]4, В. Нерсесянца [186, 187]5, П. Рабіновича [274, 269, 270, 273]6, В. Четверніна [375]7, Г. Шмельової [376]8 та інших), присвячені правам людини, а також юридичному ме­ханізму їх забезпечення.

3-ю групу складають джерела, де висвітлюються правові аспекти свободи віросповідання людини, зокрема її юридичне забезпечення в Україні та в інших державах, а також стан та сучасні тенденції взаємо­відносин держави й релігійних організацій.

Слід зазначити, що дослідження правового регулювання свободи вірос­повідання привертало увагу багатьох учених. У радянські часи чи ненай-більш глибокі і повні дослідження правових питань свободи совісті (до складу якої включали і свободу віросповідання), а також взаємовідносини держави та релігійних організацій належать таким вченим, як: В. Клоч-ков [101, 100, 102, 103]9, З. Корчева [151] 10, А. Ловінюков [167] 1 1, Г. Лу-парєв [171]12, Ю. Розенбаум [303, 302]13, Ф. Рудинський [308, 307, 306]14,

3 [172] Максимов С. Природно-правове мислення // Вісник Академії правових наук України.

- 2001. - № 4 (27). - С. 155-164.

4 [173] Мальцев Г.В. Понимание права. Подходь и проблемь. - М.: Прометей, 1999 - 419 с.

5 [186] Нерсесянц В.С. Философия права. - М.: НОРМА, 2000. - 256 с.; [187] Нерсесянц В.С. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и государства. Для юридических вузов и факультетов. - М.: НОРМА-ИНФРА М, 1998. - 288 с.

6 [274] Рабінович П.М. Основні права людини і стадії та юридичні засоби імплементації у за­конодавство України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. - Львів, 1996.

- С. 12-17; [269] Рабінович П. Основні права людини: поняття, класифікації, тенденції // Україн­ський часопис прав людини. - 1994. - № 4. - С. 14-22; [270] Рабінович П. Права людини: діалектика універсалізації та урізноманітнення // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - № 4 (27).

- С. 13-21; [273] Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: Навч. посібник. - 3-є вид.

- К.: ІСДО, 1995. - 172 с.

7 [375] Четвернин В.А. Современньїе концепции естественного права. - М.: Наука, 1988. - 144 с.

8 [376] Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична ха­рактеристика) // Право України. - 1994. - № 10. - С. 49-51.

9 [101] Клочков В.В. Религия, государство, право. - М.: Мьісль, 1978. - 288 с.; [100] Клочков В.В. Закон и религия: от государственной религии в России к свободе совести в СССР. - М.: По-литиздат, 1982. - 160 с.; [102] Клочков В.В. Советское право и церковь. - М.: Б. и., 1983. - 42 с.; [103] Клочков В.В. Социалистическое государство, право и религиознье организации. - М.: Зна-ние, 1984. - 64 с.

10 [151] Корчева З.Г., Яшин П.П. Советское законодательство о религиозньїх культах. - Харь-ков: Вища школа, 1985. - 120 с.

11 [167] Ловинюков А.С. Закон СССР 1990 г. «О свободе совести и религиозньх организациях» // Советское государство и право. - 1991. - № 4. - С. 23-35.

12 [171] Лупарев Г.П. Понятие и видь религиозньх организаций в СССР // Советское государ-

ство и право. - 1991. - № 5. - С. 35-42.

13 [303] Розенбаум Ю.А. Советское государство и церковь. - М.: Наука, 1985. - 174 с.; [302] Роз­енбаум Ю.А. К разработке проекта Закона СССР «О свободе совести» // Советское государство и право. - 1989. - № 2. - С. 91-98.

14 [308] Рудинский Ф.М. Свобода совести в СССР. - М.: Госюриздат, 1961.- 87 с.; [307] Рудин-ский Ф.М. Институт свободьі совести. - М.: Госюриздат, 1971. - 90 с.; [306] Рудинский Ф.М. Закон, религия, правонарушение. - Волгоград, 1971. - 126 с.

8

П. Яшин. Так, В. Клочков основну увагу приділяє висвітленню питань співвідношення та взаємозв'язку таких явищ, як "релігія", "право", "держа­ва". З. Корчева, П. Яшин аналізують радянське законодавство про релігійні культи. Поняття, зміст, структура свободи совісті детально розкриваються у працях Ю. Розенбаума, Ф. Рудинського. Незважаючи на всі позитивні мо­менти згаданих наукових робіт, все ж певний відбиток на їх дослідження наклала ідеологія, що домінувала на той час і, як відомо, була спрямована проти релігійної свободи.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років, унаслідок змін, котрі від­булися в суспільно-політичному житті Радянського Союзу, з'являються нові підходи до обгрунтування і вдосконалення правового регулювання свободи віросповідання людини. Вони були викладені у нових працях вищевказаних авторів [168, 309, 298]15, а також у наукових роботах ін­ших дослідників. Так, значний внесок у розвиток правового регулюван­ня свободи віросповідання зробили такі російські вчені, як А. Агапов [1]16, К. Борисов [17]17, С. Бур'янов [24,22,23]18, А. Красіков [155, 154]19, А. Пчелінцев [268]20, В. Савельєв [310]21, Г. Черемних [374]22 та інші. Згадані автори досліджували різні аспекти свободи віросповідання людини, точніше, свободи совісті (остання, на думку більшості з них, включає в себе свободу віросповідання). Зокрема А. Ловінюков здій­снив аналіз структурних елементів свободи совісті на основі Консти­туції Російської Федерації (1993), не розкриваючи, проте, юридичних засобів їх реалізації, охорони й захисту. Глибокий соціально-історич­