Книга: Закон про кримінальну відповідальність

Якщо цивільні кораблі і літаки знаходяться в територіальному просторі іншої країни, то в даній ситуації питання юрисдикції держав у цій сфері регулюється Женевською Конвенцією ООН «Про територіальне море і прилягаючу зону» 1958 р., Токійською Конвенцією ООН «Про злочини і деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна» 1963 р., Конвенцією ООН «Про морське право» 1982 р., а також двосторонніми угодами між країнами.

Відповідно до п.1 ст. 27 Конвенції ООН «Про морське право» і п.1 ст. 19 Конвенції ООН «Про територіальне море і прилягаючу зону» кримінальна юрисдикція не поширюється на борт іноземного судна, що знаходиться в територіальних водах, для арешту якої-небудь особи або розслідування в зв'язку зі злочином, скоєному на борту судна під час його переходу, за винятком випадків, коли:

1) наслідку злочину поширюються на прибережну зону,

2) злочин порушує спокій у країні або добрий порядок у територіальному морі,

3) капітан судна, дипломатичний агент, або консульська посадова особа країни прапора звернеться до місцевої влади з проханням про надання допомоги.

На повітряні судна, що знаходиться в територіальному повітряному просторі іншої країни, поширюється Токійська Конвенція ООН «Про злочини і деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна». Повітряне судно знаходиться в польоті з моменту включення двигуна з метою злету і до моменту закінчення пробігу при посадці. Дана Конвенція ООН крім юрисдикції країни реєстрації повітряного судна, допускає юрисдикцію іншої країни в тому випадку, якщо:

1) злочин тягне наслідки на території цієї країни,

2) злочин вчинений громадянами або щодо громадян цієї країни або особою, що постійно проживає в цій країні, або щодо такої особи,

3) злочин спрямований проти безпеки цієї країни,

4) злочин містить у собі порушення діючих правил у цій країні або регламентів, що мають відношення до польотів або маневрів літаків.

Крім цього до території держави також прирівнюються об'єкти, на які поширюється його юрисдикція:

1) континентальний шельф – це продовження берега під водою до точки природного ухилу,

2) 200-мильна економічна зона або зона рибальства,

3) підвідні кабелі або трубопроводи,

4) наукові станції в Антарктиді й Арктиці,

5) об'єкти, запущені в космос, на які поширюється Конвенція ООН «Про реєстрації об'єктів, що були запущені в космічний простір» 1975 р.

2) Вітчизняне карне законодавство поширюється на всіх осіб, що знаходяться на території України.

До них відносяться: 1) громадяни України, 2) особи без громадянства (як постійно проживаючі в Україні, так і не проживаючі постійно в Україні), 3) іноземні громадяни незалежно від ролі, виконуваної під час здійснення суспільно небезпечного діяння.

Згідно ч.3 ст. 6 КК злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один зі співучасників (тобто співвиконавець, організатор, пособник, підбурювач) діяв на території України.

Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав і інших громадян, що за законами України і міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, не є підсудними по кримінальних справах судам України, у випадку вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом (ч.4 ст. 6 КК).

Ці особи виведені з-під юрисдикції органів правосуддя країни перебування, але не з-під чинності закону про кримінальну відповідальність (Віденська Конвенція ООН 1961 р., на підставі якої 23 травня 1966 р. Було прийняте положення про дипломатичні і консульські представництва іноземних держав). Дипломатичні представники і члени їхніх родин наділені дипломатичним імунітетом. Виділяють повний імунітет і частковий. Границі останнього залежать від двосторонніх домовленостей між країнами.

3) до осіб, що скоїли злочин, застосовується закон про кримінальну відповідальність, закріплений у діючому КК.

2. Принцип громадянства закріплений у ч.1 ст. 7 КК, відповідно до якої громадяни України й особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, що вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності по діючому Кодексу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України. Ознаки принципу громадянства:

1) злочин вчиняється за межами України,

2) суспільно небезпечне діяння може бути скоєно тільки громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні,

3) перераховані вище особи підлягають кримінальній відповідальності відповідно до діючого КК України, якщо були віддані до суду в Україні.

При дії принципу громадянства Україна керується положенням, відповідно до якого своїх громадян ми судимо самі.

Якщо особа була притягнута до кримінальної відповідальності і понесла покарання за межами України, то по поверненню вона не може бути притягнута до відповідальності за один і той же злочин (ч.2 ст. 7 КК). Дане положення КК відповідає ст. 61 Конституції України. Однак у випадку здійснення нового злочину, вирок суду іноземної держави може бути врахований при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання при наявності рецидиву злочину, не відбуття покарання або інших наслідків злочину (ст. 9 КК).

3. Зміст універсального і реального принципів закріплено в ст. 8 КК. З неї випливає, що універсальний принцип діє, якщо іноземці або особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, що вчинили злочин за її межами, підлягають в Україні відповідальності по діючому Кодексу у випадках, передбачених міжнародними договорами. Ознаки універсального принципу: