Контрольная работа: Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури

Каштани скрізь на ній ростуть

І насолоду всім несуть.

Там Лавра є, собор Софійський,

Колись був табір запорізький,

Музеї, студії та храми,

Театри, виставки, реклами –

Усе в столиці нашій є

І все величне й чарівне.

Тож закликаю, друзі любі,

Поїдьте в Київ, подивіться,

Чогось нового там навчіться,

Щоб Україною гордиться!

Я був у Києві два дні,

Так любо й хороше мені!

Активізують пізнавальну і розумову діяльність учнів і уроки розвитку зв'язного мовлення, які є плановими на уроках мови і літератури у всіх класах; уроки позакласного читання, уроки по ознайомленню учнів з літературою рідного краю. Так, наприклад, вже традиційним у школі стало проведення уроку - зустрічі з місцевим поетом С.І.Ступаком (на жаль, нині покійним). Станіслав Іванович - цікава людина, ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці. Він був закоханим у рідне село, у рідне слово, любив і знав літературу. Свій досвід, свої знання вміло передавав підростаючому поколінню, щедро ділився з дітьми своїми поглядами на життя, на значення загальнолюдських цінностей для сьогодення. Учні захоплено слухали твори Станіслава Івановича у його виконанні, продовжують вчити і декламувати їх самі, аналізують прочитане, пишуть відгуки-побажання, самі пробують творити.

Програма з рідної мови орієнтує учителя-словесника на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і мисленням. Відповідно, в першу чергу уроки розвитку зв’язного мовлення повинні стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, до розвитку їхніх творчих здібностей. Та вчитель може сам виявити й розвивати письменницький талант учнів, практикувати вправи на удосконалення творчих умінь школярів, бо більшість дітей уже в ранньому віці пробують самостійно написати свій перший твір (вірш, казку, оповідання тощо). Я вважаю, що це дуже важлива і корисна справа, яку обов’язково і необхідно правильно організувати, вчасно підтримати і допомагати «письменнику-початківцю». Цьому сприяють конкурси «Проби пера», «Творчі перлини», «Мої перші твори», а також організація гурткової роботи. Уже в 5 класі намагаюсь виявити учнів, які відчувають «слово», які пробували або продовжують творити, щоб сприяти розвитку творчих здібностей обдарованих дітей. Прикладом такої роботи можуть бути твори таких учнів школи: Тетюцького В., Чеботарьова А, Попович Н., Зубко Я., Печенізького С., Півень О., Єщенко Н., Неділько О. та інші. Позитивно впливають на розвиток творчої письменницької діяльності учнів уроки літератури рідного краю, зустрічі з письменниками, тематичні літературні вечори. У 5-6 класах, аналізуючи художні твори, слід особливу увагу приділяти розвитку відтворюючої уваги, практикувати словесне малювання, ілюстрації учнів, вирішення проблемних питань. Все це не тільки активізує навчальну діяльність учнів, а й формуватиме у них культуру почуттів і переживань, викликатиме душевні хвилювання та яскраве бачення навколишнього світу.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів, з метою підвищення інтересу до навчального предмету та любові до рідного слова практикую цікаві матеріали з мовознавства, лексикології, мовні та літературні ігри, вправи-загадки, кросворди тощо. Так, наприклад, щоб довести старшокласникам багатство та мелодійність мови, використовую такий матеріал:

Було це давно, ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща і котрій із них належить світове майбутнє.

Першим заговорив англієць:

- Англія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мови належить світове майбутнє.

- Ні в якім разі, - гордовито промовив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Міллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць посміхнувся і тихо промовив:

- Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною в світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:

- Я також міг би сказати, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченкової поезії досі ніхто в світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й названими тут. На нашій мові звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості своїх мов. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому усі слова починалися б з однакової літери?

- Ні, ні, ні! Це неможливо, - відповіли в один голос англієць, німець та італієць.

- Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, - звернувся він до німця.

- Хай буде буква «П», - сказав той.

- Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».