Контрольная работа: Банківські ризики
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ РИНКОВИХ ВІДНОСИН ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: "Банківська справа"
Євпаторія 2009
Зміст
1. Заліковий модуль І
1.1 Методи управління кредитними ризиками
1.2 Розрахунки з відстрочкою платежу
1.3 Оцінити доходність активів
2. Заліковий модуль ІІ
2.1 Основні напрямки організації інвестиційної діяльності банків
2.2 Міжбанківське об'єднання: їх види і характеристика
2.3 Визначити процентну ставку і суму виплат за факторинг
Список літератури
1. Заліковий модуль І
1.1 Методи управління кредитними ризиками
Сучасний банківський ринок неможливо без ризику. Ризик є в будь – якої операції, тільки він може бути різних масштабів та по-різному «пом'якшати», компенсуватися. Для банковської діяльності важливішим є не уникання ризика взагалі, а передбачення та зниження його до манимального рівня
Що є ризик? Под ризиком прийнято розуміти ймовірність, а достеменно загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або добуток додаткових витрат в результаті здійснення певних фінансових операцій.
Кредитний ризик. Пов’язаний з імовірністю того, що фінансові можливості емітента знизяться настільки, що він виявиться неспроможним виконати свої зобов’язання щодо сплати основного боргу та доходів по цінних паперах.
Кредитні ризики можуть мінімізуватися за допомогою відповідного забезпечення, до якого відноситься: неустойка (штрафи, пені), застава, порука (гарантія).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
При цьому проценти на неустойку не нараховуються.
Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється, договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений договором.
Сторони також можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, крім випадків, передбачених законом.
Суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі та не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За договором порукипоручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або У повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Тобто, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову – подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не Повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель же має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. Це означає, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять всі права кредитора у цьому зобов'язанні, втому числі й ті, що забезпечували його виконання. Щодо кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, то їм переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. Поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержані суми, або пред'явити зворотну вимогу до боржника.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--