Контрольная работа: Буріння на воду і корисні копалини
1-ий інтервал
0–50 м
2-ий інтервал
50–200 м
затиранням
«всуху»
Приклад 2. В розрізі виділяються два інтервали:
0–35 м – малоабразивні тріщинуваті породи восьмої категорії;
35–300 м – абразивні породи одинадцятої категорії.
Категорії порід свідчать про необхідність застосування алмазного буріння в обох інтервалах. Типи коронок: в першому інтервалі – одношарові типу «А», в другому – імпрегновані типу «И». Конструкції бурових снарядів в обох інтервалах однакові і відрізняються лише діаметрами.
В інтервалі 0–35 м приймаємо діаметр коронки 76 мм, тоді діаметри колонкової труби і перевідника будуть 73 мм (Табл. 1), а розширювач з керновідривачем 76 мм, як у коронки.
В інтервалі 35–300 м діаметр коронки 59 мм, колонкової труби і перевідника 57 мм, розширювача з керновідривачем 59 мм.
Бурильні труби вибираємо, прив'язуючись до коронки другого інтервалу. Це труби діаметром 50 мм з ніпельно-замковим з'єднанням (Табл.3). Для верхнього інтервалу вони не є кращим варіантом, але, по-перше, його потужність невелика, а по-друге, мати на буровій два комплекти труб недоцільно.
Відбір керна в обох інтервалах передбачається за допомогою керновідривача, оскільки застосування заклинювального матеріалу заборонено.
Щодо закріплення верхнього інтервалу слід зазначити, що без цього можна було б обійтися, якби не тріщинуватість. Тому заради уникнення випадіння уламків породи під час буріння другого інтервалу доцільно перший інтервал перекрити обсадною колоною діаметром 73 мм з ніпельним з'єднанням (Табл. 1).
Переходимо до проектування режиму буріння. Навантаження на коронку визначаємо виходячи з питомого навантаження на одиницю площі торця коронки, де є алмази. Для одношарових воно рекомендується в межах 600–1200 Н/см2 , для імпрегнованих – 700–1300 Н/см2 . В абразивних тріщинуватих породах рекомендовані значення помножуються на коефіцієнт . Окрім того, треба враховувати наявність прорізів для промивальної рідини. При наявності коронки рахують кількість прорізів і замірюють їх ширину. Знаючи зовнішній і внутрішній діаметри коронки (Табл. 15), визначають сумарну площу усіх прорізів і віднімають від теоретичної площі торця. При відсутності коронки задаються кількістю і шириною прорізів. В коронках зі звичайною системою промивки їх кількість коливається в межах 2–10, ширина прорізі до 6 мм. В коронках з розвинутою системою промивки кількість 18–36, ширина 8–12 мм.
Для першого інтервалу приймаємо кількість прорізів , ширину –
. При внутрішньому діаметрі коронки
(Табл. 15) сумарна площа прорізів складає:
(5)
Теоретична площа торця :
(6)
Площа торця, де є алмази :
(7)
Навантаження на коронку:
, (8)
де – коефіцієнт, що враховує тріщинуватість; приймаємо
;
– питоме навантаження, Н/см2 ;