Контрольная работа: Економічні наслідки субсидування експорту. Європейський Союз і Україна

Перед Європою повстала проблема

Водночас Союз опинився віч-на-віч з двома проблемами: внутрішньою та зовнішньою. Всередині Союзу європейські інституції мають стати ближчими до громадян. Громадяни без сумніву підтримають глобальні цілі Союзу, але вони не завжди бачать зв'язок між цими цілями та щоденною діяльністю Союзу. Вони хочуть, щоб європейські інституції стали менш громіздкими та негнучкими, і перш за все ефективнішими та відкритішими. Багато людей хотіли б також, щоб Союз більше опікувався їхніми конкретними проблемами, замість того, щоб втручатися до найдрібніших деталей у ті справи, які за визначенням краще було б залишити виборчим представникам держав-членів та регіонів. Деякі з них навіть розглядають це як загрозу своїй національній незалежності. Важливіше, однак, те, що громадяни часто відчувають, нібито справи вирішуються без їх участі, отже вони хотіли б демократичної процедури.

Нова роль Європи у глобалізованому світі

Водночас поза своїми кордонами Європейський Союз має справу з світом, який швидко змінюється, глобалізується. Після падіння Берлінської стіни здавалося, що світ буде жити в стабільному, безконфліктному світі, заснованому на правах людини. Однак минуло кілька років, а впевненості в цьому вже немає. 11 вересня стало брутальним попередженням. Сили зла не зникли: релігійний фанатизм, етнічний націоналізм, расизм та тероризм зростають і живляться з релігійних конфліктів, бідності та недорозвиненості. Яка роль належить Європі в цьому світі, що змінюється? Тепер, коли вона нарешті об'єдналася, чи не повинна Європа відігравати одну з головних ролей в новому планетарному порядку, стати тією силою, яка, з одного боку, відіграватиме роль стабілізатора у світовому масштабі, і крім того - орієнтира для багатьох країн і народів? Європа, як континент людських цінностей, Великої Хартії Вільностей, Біллю про права, Французької революції та падіння Берлінської стіни; континент свободи, єдност і понад усе - розмаїття, що означає повагу до інших мов, традицій та культури. Єдиний кордон, який перетинає Європейський Союз, це кордон демократії та прав людини Союз відкритий лише для тих країн, які захищають фундаментальні цінності, такі як вільні вибори, дотримання прав меншин та верховенство закону.

Після закінчення холодної війни, в глобалізованому, і водночас, ще дуже розколотому світі, Європа мусить взяти на себе відповідальність за управління глобалізацією. їй належить відігравати роль сили, що рішуче бореться проти будь-якого насильства, терору чи фанатизму, але також не заплющує очі на кричущу несправедливість, що існує в світі. Коротко кажучи, сили, яка має намір змінити розклад сил у світі таким чином, щоб у виграші залишалися не лише багаті країни, але й найбідніші. Сили, яка прагне до глобалізації, обмеженої рамками моралі, іншими словами, до єдності та прогресивного розвитку.

Сподівання європейських громадян

Імідж демократичної Європи, що бере активну участь у вирішенні світових проблем, якнайкраще відповідає сподіванням громадян. Вони неодноразово висловлювали бажання, щоб ЄС відігравав активнішу роль у сфері правосуддя та безпеки, в боротьбі зі світовою злочинністю, в регулюванні міграційних потоків, у прийомі шукачів притулку та у вирішенні проблеми біженців з далеких регіонів, що потерпають від війни. Громадяни хотіли б також бачити результати в галузі зайнятості та подолання бідності й соціального вигнання, так само, як і в економіці та в сфері соціальної згуртованості. Вони бажають єдиного підходу до таких питань як забруднення довкілля, зміна клімату та безпека харчових продуктів, коротко кажучи, до всіх транснаціональних проблем, які - люди це інстинктивно відчувають - можуть бути розв'язані лише спільними зусиллями. Так само, як вони хочуть бачити більше Європи у зовнішній політиці, у справах безпеки та оборони, іншими словами, більшої і кращої координації діяльності там, де виникає загроза порядку й спокою як всередині й довкола Європи, так і в усьому світі. Водночас громадяни відчувають, що Союз надто забюрократизований щодо цілої низки інших питань. В узгодженні економічної, фінансової та податкової систем наріжним каменем мають стати належне функціонування внутрішнього ринку та єдиної валюти, без зазіхань на особливості окремих держав-членів. Національні та регіональні особливості часто завдячують історії або традиціям. Вони можуть бути збагачені. Іншими словами, люди розуміють під "хорошим управлінням" відкриття нових можливостей, а не нав'язування додаткових обмежень. Вони очікують більше результатів, кращої відповіді на практичні запитання, а не європейської "супердержави" або інституцій, які регламентують найдрібніші деталі їхнього життя. Коротко кажучи, громадянам потрібне зрозуміле, відкрите, ефективне та демократично контрольоване Співтовариство, завдяки якому Європа стане дороговказом в майбутнє для всього світу. Співтовариство, яке дасть практичні результати щодо збільшення робочих місць, покращення якості життя, зменшення злочинності, гідної освіти та кращої охорони здоров'я. Немає сумнівів у тому, що це потребує від Європи реформування й оновлення.

Союз має стати демократичнішим, прозорішим та ефективнішим. Він мас також розв'язати три фундаментальні проблеми: наблизити громадян, і в першу чергу молодь, до європейського будівництва та європейських інституцій; організувати політичне життя й політичний простір в розширеному Союзі, і як зробити з Союзу стабілізаційний фактор та орієнтир у новому, багатополюсному світі. Щоб розв'язати ці проблеми, необхідно сформулювати низку точних запитань.

Кращий розподіл та визначення повноважень в Європейському Союзі

Часто сподівання громадян щодо Європейського Союзу не здійснюються, а іноді навпаки, в них складається таке враження, що Союз забагато втручається в ті сфери, де в цьому немає потреби. Отже важливо внести ясність, спростити та упорядкувати розподіл повноважень між Союзом та державами-членами в світлі нових завдань, які постали перед Союзом. Цього можна досягти по-різному: як поверненням частини повноважень державам-членам, так і розширенням повноважень Союзу, або покладенням на нього нових завдань. Головне не забувати про рівноправність держав-членів та їх згуртованість. Перша низка запитань, які мають бути поставлені, стосується того, як зробити прозорішим розподіл обов'язків. Можливо треба краще розмежувати три типи повноважень: виняткові повноваження Союзу, повноваження держав-членів та спільні повноваження Союзу ?