Контрольная работа: Електропривід доїльних установок машин для первинної обробки молока

Поршневий компресор у холодильній установці перетворює механічну енергію на потенціальну енергію тиску газу, нагнітаючи його до конденсатора, який омивається ззовні холодною водою, і де газ перетворюється на рідину. Цей процес супроводжується перетворенням потенціальної енергії тиску газу на теплову, що відбирається водою, та кінетичну, за рахунок якої рідина надходить через дроселюючий клапан до випарника.

Тут внаслідок зниження тиску рідина випаровується. З випарника газ знову надходить до компресора і цикл повторюється.

Для визначення потрібної потужності двигуна та витрат на охолодження певного об'єкта треба, виходячи з технологічних умов і продуктивності молочної, знати необхідну холодопродуктивність (3, кДж/год, яка залежить від продуктивності компресора Ь, м³ /год, та об'ємної холодопродуктивності відсмоктуваних парів холодильної рідини ^, кДж/м³ , тобто ф = Ьд.

Подачу компресора Ь, м³ /с, визначають за виразом

де і — кількість всмоктувальних сторін поршня;

Р — площа поршня, м² ;

5 — хід поршня, м;

п — число ходів поршня за секунду;

X— коефіцієнт подачі компресора (або об'ємний ККД, що дорівнює 0,85 - 0,95), який залежить від нещільностей, характеру рідини тощо;

І,_о — питома продуктивність компресора, м³ /с.

Потрібна потужність поршневого компресора складається з потужності, яка витрачається всередині циліндрів на всмоктування, стиск і нагнітання газу, і потужності, яка витрачається на механічні втрати.

Потужність на валу компресора залежить від кута повороту кривошипа і змінюється за синусоїдальним законом. У поршневих компресорів одинарної дії подача здійснюється тільки за умов руху поршня вперед, а у механізмах подвійної дії — при ході поршня в обидва боки.

Середню потужність для компресора подвійної дії визначають за виразом

При роботі поршневого компресора на магістраль з постійним тиском під час кожного ходу поршня долається постійне середнє зусилля незалежно від кутової швидкості, тому двигун працює з постійним моментом, незалежним від кутової швидкості. Потужність Р, кВт, визначають за виразом

де Є} — подача компресора, м /с;

Н — тиск, який розвиває компресор, Па;

Р_х — початковий тиск газу, Па;

Р₂ — кінцевий тиск стисненого газу, Па;

л_к — ККД компресора;

г)_п — ККД передачі від двигуна до компресора.

Режим роботи компресора може бути тривалим і повторно-короткочасним з великою кількістю вмикань за годину залежно від обраної схеми та устаткування для керування роботою установки й двигуна.

З урахуванням режиму роботи після підрахунків вибирають електродвигуни найближчої більшої потужності.

Електропривід в установках пастеризації молока. Основні режими пастеризації (теплової обробки молока) визначаються технологією його обробки. За умов дотримання технології зберігаються поживні властивості молока без зміни його якості. Недотримання за часом викликає збереження мікрофлори в молоці, перетримання веде до втрати вітамінної цінності молока, карамелізації молочного цукру, змін у білковому складі.

У сучасних пастеризаційних установках електропривід використовується для привода молочних і водяних насосів, молокоочисників, які розглянуто у попередніх розділах.

Потрібна потужність Р, кВт, на обертання мішалки складається з потужності на подолання опору обертання Р_с та потужності на надання кінетичної енергії рідинам Р_к , які видаляються з пастеризатора, і дорівнює:

де V— швидкість рідини на виході, м/с;

є — коефіцієнт опору (у середньому є = 0,2);

р — густина рідини, кг/м³ ;

г)„ — ККД передачі;