Контрольная работа: Етикет і сучасний діловий світ

Найбільш поширені помилки найчастіше спостерігаються у повсякденних робочих ситуаціях:

- Невміння представитися, привітатися та адекватно спілкуватися. Вітання будь-кого без рукостискання; неадекватне, непрофесійне рукостискання (занадто м'яке або невиправдано тверде); представлення присутніх у невідповідній (до їх посад і статусу) послідовності; вибір непідходящих тем для неформальної бесіди та її затягування — усе це помилки. Представлення інших, як і само-представлення, може викликати труднощі, але це один із ключових елементів процесу спілкування.

- Неадекватне, невідповідне мовлення. Сюди належать: використання безособових привітань та зменшених форм імен; вживання грубих слів; неправильна вимова чужих імен/прізвищ.

- Невідповідний одяг та зовнішність. Відомо багато "страшних" та смішних історій про людей, які допускали помилки у цій сфері і ставали ходячими анекдотами. Спортивне взуття, "підібране" до ділового костюма; закоротке і надто вузьке вбрання невідповідного (неділового) кольору; необмежена кількість прикрас та парфумів/ лосьйонів — прорахунки такого роду аж ніяк не допоможуть створенню іміджу справжнього професіонала.

-Неповага до часу інших. Неввічливим вважається запізнення на ділові засідання та зустрічі, як і непідготовленість до них. Заходити до кабінету співробітника, зайнятого підготовкою важливого документа, без цілі та запрошення — порушувати норми ділового етикету. Переривання ділової зустрічі/засідання для того, щоб відповісти на нетерміновий дзвінок або вирішити питання, ніяк не пов'язане з проблемами, що розглядаються у конкретний момент, — безумовний прояв поганих манер.

- Непрофесійне ведення телефонних розмов. Ця категорія помилок включає невиправдане затримування з'єднання особи, яка дзвонить, з потрібним співробітником; тримання співрозмовника "onhold" — довше, ніж того вимагає ситуація; залишення без відповіді дзвінків; не представления особі, яка відповіла на дзвінок; кидання трубки без слів вибачення при неправильному з'єднанні; вживання їжі та напоїв під час розмови.

- Невміння слухати співрозмовника. Переривання співрозмовника або обривання його на півслові; уникання погляду в очі; невідповідна статура, рухи, міміка та вираз обличчя; не очікування відповіді на поставлене запитання — усе це є помилками та проявом поганих манер.

-Неповага до робочого місця/простору інших, невміння співкористуватися офісним обладнанням. Неввічливим вважається втручання у персональний робочий простір співробітника (класти речі на чужий робочий стіл; у відсутність хазяїна кабінету/індивідуального робочого місця переглядати матеріали на столі/полицях/у шафі). Проявом поганих манер є не поповнення паперу в копіювальній машині та факсі після користування ними; не прибирання за собою після короткої перерви у куточку відпочинку. Не варто обманюватися: рано чи пізно співробітники визначать, хто саме із них не миє за собою брудну чашку, не вкладає новий папір у факс чи копіювальну машину.

- Погані манери за столом. Ділові їжі вимагають адекватної поведінки за столом: правильного користування столовими приборами та фужерами; вміння замовити напої та їжу (і правильно її з'їсти); вирішення проблем, що можуть виникнути під час ділового сніданку чи ланчу. Неадекватна поведінка за столом, погані манери, проявлені під час ділової їжі можуть стати причиною втрати клієнта/ділового партнера (який був з вами за столом і став свідком усіх ваших невдалих кроків).

Висновок

При виконанні контрольної роботи ми ознайомилися з поняттям ділового етикету, як невід’ємною складовою корпоративної культури; значенням етикету для досягнення успіхів у діловій сфері; змогли розрізнити світський та діловий етикет; виявили найпоширеніші помилки у сфері ділового етикету.

Використані джерела

1. ButlerС,Keary J. Managers and Mantras. — Wiley Eastern, 2000.

2. Kotter J., Heskett J. Corporate Culture and Performance. — Free Press, 1992.

3. Тимошенко НЛ. Вітання та рекомендування // Політика і час. — 1998. — № 10. — С. 66—67

4. Hindle Т. MakingPresentation. — London, 1998.

5. Тимошенко Н.Л. Офіційний дипломатичний протокол і політес: специфіка та взаємозв'язок // Політика і час. — 1997. — № 5-6. — С. 79.