Контрольная работа: Фінансово-господарський контроль

Фінансовий контроль як економічний процес включає такі елементи :

· суб’єкт контролю ;

· об’єкт контролю ;

· предмет контролю ;

· принципи контролю ;

· методи контролю ;

· техніку контролю ;

· власне сам процес контролю ;

· прийняття рішень за результатами контролю .

Організація контролю потребує чіткого визначення суб’єкта контролю. Він , як правило , визначається законодавством держави, нормативно-праворвими актами суб’єктів фінансової діяльності .

Суб’єктами фінансового контролю виступають органи державної влади залежно від рівня ініціювання , а також інститути незалежного фінансового контролю :

· В системі державного фінансового контролю - Рахункова палата України , Міністерство фінансів України , Державна контрольно-ревізійна служба України , Державна митна служба України , Державна податкова адміністрація України , Державне казначейство України , Національний банк України, регіональні рахункові палати , Агенство з питань банкрутства;

· У системі комунального фінансового контролю - контрольні комісії , що створюються представницькими органами місцевого самоврядування;

· У системі незалежного фінансового контролю - аудиторські фірми , незалежні аудитори , тимчасові контрольні групи , ревізійні комісії.

Органи фінансового контролю взаємодіють з правоохоронними органами з питань здійснення фінансового контролю на засадах самостійності в прийнятті рішення , незалежності в діях . За умови нанесення державі збитків у великих розмірах вони передають матеріали до правоохоронних органів.

При визначенні у законодавчому порядку суб’єкта контролю визначається , відповідно , об’єкт контролю.

Об’єктами фінансового контролю є грошові відносини , перерозподільні процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів , в тому числі у формі грошових фондів на всіх рівнях і у всіх ланках господарства.

Об’єктом фінансового контролю є також доходи та нерухоме майно громадян України , доходи іноземних громадян в тій частині, в якій зазначені особи виступають як платники податків , інших обов’язкових платежів .

Безпосередньо предметом перевірок виступають такі вартісні показники , як доходи , прибуток , рентабельність , собівартість , витрати виробництва.

2. Функції та структура державного казначейства у зарубіжних країнах

У розвинутих країнах ринкової економіки фінансовий контроль відповідно здійснюють у державах парламентського типу - парламент , у президентських – виконавча влада . Спільні риси такого контролю зафіксовані в принципах Лімської декларації , прийнятої в 1997 році на Конгресі Міжнародної організації вищих контролюючих органів. При цьому фінансовий контроль вважається частиною державного регулювання з метою виявлення відхилень від прийнятих положень і порушень принципів законності , ефективності та економії ресурсів. Здійснюється передусім у формі попереднього контролю для вжиття певних корегуючих заходів й недопущення таких порушень в майбутньому і навіть отримання компенсації за заподіяні збитки .

У більшості розвинутих країнах світу , у тому числі у країнах Європейського Союзу , фінансовий контроль здійснює Рахункова палата , а також урядові контрольно-ревізійні служби.

Так , у ФНР , Фінляндії , та в інших країнах рахункова палата контролює діяльність усіх федеральних підприємств , страхових установ федерації , приватних підприємств із 50 % часткою держави , решту організацій та відомств , якщо вони розпоряджуються державними коштами.

В Австрії Рахункова палата уповноважена здійснювати перевірки не лише державного господарства федерації , а й контролювати фінансову діяльність місцевих органів влади , благодійних фондів і закладами , управління якими здійснюється органами федерації . Державна Рахункова палата Угорщини , крім того , контролює діяльність податкового управління , державної митниці , управління гербових зборів і навіть господарську діяльність партій .

У Великій Британії функції державного фінансового контролю виконує Національна ревізійна рада.

У США контроль у галузі фінансів здійснюють : Державне казначейство , Головне контрольно-фінансове управління Конгресу , Адміністративно-бюджетне управління при президентові , управління з добору і розстановки кадрів, Президентська рада з боротьби з фінансовими зловживаннями в державних закладах , інспектори федеральної резервної системи. До функцій цих органів належить проведення ревізій , перевірок ,встановлення оцінки і складання оглядів про виконання федеральних програм .При цьому перевіряється законність , доцільність та ефективність здійснених витрат .

На приватних підприємствах контроль держави за їхньою діяльністю обмежується перевірками своєчасності і повноти відрахувань до бюджету , правильності ведення бухгалтерських рахунків (обліку) , дотримання чинного законодавства з питань оплати праці найманих працівників , виконання державних контрактів і зобов’язань .Решта питань , пов’язаних із забезпеченням ефективності діяльності приватних підприємств , підлягає внутрішньому контролю , який здійснюється самостійними підрозділами підприємств або аудиторами.

Завдання (ситуація) 5 : які питання підлягають оперативному контролю податкових органів ? У яких випадках до проведення оперативних перевірок можуть залучатися співробітники податкової міліції ?

Суб’єктом управління системою оподаткування в Україні є Державна податкова адміністрація (ДПА) . Вона складається з підрозділів , які здійснюють методичне управління і контроль за оподаткуванням.

ДПІ є юридичними особами мають самостійні кошториси витрат, поточні рахунки та печатки із зображенням державного гербу України із своїм найменуванням.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--