Контрольная работа: Фінансово-правова норма, її зміст та особливості

- Нормами фінансового права регулюється уся діяльність держави з акумуляції, перерозподілу і використання коштів;

- Фінансове право закріплює структуру фінансової системи, розподіл компетенції в даній області між державою, місцевим самоврядуванням в особі відповідних органів, а на основі цих вихідних норм регулює відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави і муніципальних утворень, від імені яких виступають відповідні державні або муніципальні органи.

- Правове регулювання фінансових відносин, що виникають при створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, є однією з форм управління з боку держави економічним і соціальним розвитком.

- Суб’єктами фінансових відносин є держава, громадяни та підприємницькі структури. Усі фінансово-правові відносини виникають і припиняються на законодавчій основі. Правові ж норми, що регулюють фінансові відносини, є системою фінансового права, яка ґрунтується на конституції держави.

- Структурно фінансово-правова норма складається з 3-х елементів: гіпотеза – наявність умов, з якими пов'язано виникнення фінансово-правових відносин; диспозиція – це встановлені правила дозволеного поводження у фінансово-правових відносинах юридичних, фізичних осіб з однієї сторони і держави з іншої; санкція – це форма відповідальності за порушення цієї норми. Ці елементи структури норм права зокрема роблять можливим з'ясувати зміст права: встановлені ним права, обов'язки, відповідальність, не відволікати уваги на часткові моменти – формулювання, порядок розташування статей у нормативно-правових актах та інші законодавчо-технічні тонкощі.

- В нормі фінансового права повністю відображаються загальні риси та специфічні особливості фінансів і фінансових правовідносин, їх статика та динаміка.

- У залежності від свого змісту норми фінансового права поділяються на матеріальні та процесуальні. Матеріальні фінансово-правові норми закріплюють склад фінансової системи, види і обсяг грошових обов'язків юридичних та фізичних осіб перед державою і муніципальними утвореннями, джерела формування фінансових ресурсів, види видатків, бюджетні та позабюджетні фонди – тобто, матеріальний (грошовий) зміст юридичних прав і обов'язків учасників фінансових правовідносин. В залежності від характеру приписів, що містяться в диспозиції фінансово-правової норми та характеру впливу на поведінку суб'єктів фінансових правовідносин всі норми цього виду поділяються на зобов'язуючі, забороняючі і уповноважуючі (дозволяючі). До загальних процесуальних фінансово-правових норм належать норми, що забезпечують здійснення фінансових операцій, облік надходжень і видатків державних грошових коштів, порядок оформлення документації по грошових операціях, постановку оперативно-статистичної і бухгалтерської звітності у фінансових органах, ведення грошових документів та деякі інші.

- Важливим базовим елементом системи фінансового права, який відображає закономірності та специфіку його макроструктури, є фінансово-правовий інститут – сукупність структурно відокремлених фінансово-правових норм, що утворюють цілісний комплекс, достатній для повного правового регулювання однорідної, відносно відокремленої групи фінансових відносин. Основними фінансово-правовими інститутами є наступні: державного бюджету; позабюджетних фондів державних коштів; фінансів державних підприємств; державних доходів; обов'язкового державного майнового та особистого страхування; державних видатків; державного кредиту; державного боргу; банківського права; валютного регулювання; фінансового контролю; фінанси органів місцевого самоврядування.

- Первинним елементом системи фінансового законодавства є та конкретна фінансово-правова форма – закон, декрет, указ, постанова, інструкція, тощо – в якій виражена відповідна фінансово-правова норма в цілому чи окремі її елементи. Структура системи фінансового законодавства має вертикальний та горизонтальний зрізи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Фінансове право під ред. Пахомова І.Н. – Харків: Одиссей 2004;

2. Дмитренко Е.С. Фінансове право України: Особлива частина. – К.: Алерта, 2007;

3. Дмитренко Е.С. Фінансове право України: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2006.