Контрольная работа: Формування системи сімейної медицини в Україні
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….. 2
1.Завдання міської поліклініки. 3
2.Завдання та зміст роботи сімейного лікаря. 4
Висновки. 15
Список використаних джерел. 16
Вступ
За твердженням ВООЗ, первинна медико-санітарна допомога – центральна функція й основна ланка системи охорони здоров'я будь-якої країни. Згідно з стратегією Всесвітньої організації охорони здоров'я "Основи політики досягнення здоров'я для всіх в Європейському регіоні" (“Здоров'я-21”) передбачено, зокрема, забезпечити до 2010 р. наявність в 90% країн Європейського регіону служби сімейних лікарів та медичних сестер, які є основною складовою інтегрованої первинної медико-санітарної допомоги. Завдання, які визначено у стратегії Всесвітньої організації охорони здоров'я "Здоров'я - 21" знайшли своє відображення у Концепції розвитку охорони здоров’я населення України, затвердженій Указом Президента України [2, с. 11].
Останнім часом питанням впровадження сімейної медицини приділяється пильна увага з боку Уряду та міністерства. В Україні визначився стратегічний напрямок розвитку первинної медико-санітарної допомоги, заснований на моделі загальної практикисімейної медицини. В правильно організованій системі лікарі загальної практики прямо чи опосередковано можуть контролювати 70 – 80% загальних витрат на охорону здоров’я, при витратах на їх власну діяльність приблизно 20%. На рівні первинної медичної допомоги починається і закінчується приблизно 90% всіх випадків медичних втручань [2, с. 12]. Сімейний лікар – це спеціаліст, що не просто надає медичну допомогу, й організовує надання медичної допомоги своїм пацієнтам на вторинному і третинному рівнях. Тобто всі медичні послуги пацієнт одержує у свого сімейного лікаря або за його направленням.
1. Завдання міської поліклініки
Поліклініка – спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, що надає ПМД хворим, які не потребують госпіталізації, здійснюють заходи із запобігання, виявлення, лікування та їх ускладнень [7, с. 32].
Поліклініки бувають:
- об’єднаними з лікарнями і самостійними;
- за віком обслуговуваного контингенту – для дорослих і дітей;
- за місцем знаходження – міські та сільські;
- за адміністративним розподілом – районні (центральні), обласні, республіканські.
За функціональним призначення розрізняють:
- лікувально-діагностичні, консультативно-діагностичні поліклініки при медичних і науково-дослідних інститутах, обласних і республіканських лікарнях.
Діяльність міських і районних поліклінік лікувально-діагностичного профілю будується за дільничним принципом.
Центром запобігання захворюваності були і залишають поліклініки. Їхня роль у діагностиці, лікуванні і особливо в профілактиці захворювань залежить від стратегії економічного та соціального розвитку країни.
Завдання, які стоять перед поліклінічними закладами: надання кваліфікованої допомоги населенню та проведення профілактичних заходів у районі їх діяльності. Надання цієї допомоги повинне здійснюватися як у поліклініці, так і в домашніх умовах.
Для вирішення цих завдань поліклініка організовує і здійснює:
- надання першої невідкладної допомоги хворим при гострих раптових захворюваннях і травмах;
- виявлення захворювань;
- своєчасну госпіталізацію пацієнтів, яким потрібне стаціонарне лікування;
- експертизу непрацездатності хворих, видачу лікарняних листків та трудових рекомендацій;
- направлення на лікарсько-трудову експертизу пацієнтів зі стійкою втратою непрацездатності [7, с. 33].
Крім цього персонал поліклініки повинен проводити санітарно-просвітню роботу, регулярно здійснювати обстеження населення.
2. Завдання та зміст роботи сімейного лікаря
За останні декілька десятиліть в структурі амбулаторно-поліклінічної ланки пріоритетного розвитку набувала спеціалізована медична допомога, що певною мірою стримувало розвиток первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), особливо на рівні організації роботи дільничного терапевта. Внаслідок цього поступово відбувалася передача в компетенцію інших спеціалістів багатьох оздоровчих, профілактичних, лікувально-діагностичних функцій та лікувальних маніпуляцій, які складають його базову підготовку, відносяться до об’єму первинної лікарської допомоги, що надається при дитячих та хірургічних хворобах, вагітності, пологах, жіночих захворюваннях, захворюваннях нервової системи, очей, вуха, горла та носу, дерматологічних захворюваннях, при професійній патології, онкологічних, психічних та інших захворюваннях.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--